м. Вінниця
31 жовтня 2024 р. Справа № 120/9729/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Служби Безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звертався до відповідача із заявою в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності о вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 N2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023. Однак, відповідач відмовив у видачі такої довідки.
Позивач з такими діями відповідача не погоджується та зазначає, що у зв'язку із скасуванням пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103) та, відповідно, відновленням попередньої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, через зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідача виник обов'язок оформити та надіслати до органів Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Відтак, вважаючи оскаржувану відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне соціальне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 29.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
Згідно із частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 29.07.2024 року о 18:55 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.
Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон №2262-ХІІ)
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив підготувати та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу, окладу за військовим званням та із зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.
За результатом розгляду поданої позивачем заяви, відповідач листом відмовив у виготовленні оновленої довідки та вказав, що відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені пенсії за цим законом підлягають перерахунку у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Також зазначив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704" розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Підсумовуючи, Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області, у листі-відмові вказує, що у зв'язку із тим, що грошове забезпечення військовослужбовців упродовж 2020-2023 рр. не зазнавало змін, адже Уряд не приймав рішення щодо його підвищення та відповідно ГУ ПФУ не надсилали до СБУ списки осіб, які підлягають перерахунку для підготовки довідок про грошове забезпечення цих осіб. Відтак, відповідач наголошує, що самостійно не уповноважений самостійно видавати такі довідки та визначати розмір грошового забезпечення в таких довідках, аотже законних підстав для проведення перерахунку пенсій відповідно до Закону немає.
Вважаючи наведені дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон № 2262-ХІІ.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм законодавства у їх взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено постановою № 704.
Пунктом 2 постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Відтак, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Позивач акцентує увагу на тому, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 пункту 6 постанови № 103 визнано нечинним.
На його думку, це відновило дію пункту 4 постанови № 704 в первинній редакції на дату її прийняття, а відтак грошове забезпечення повинно обчислюватися виходячи не із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлюється на кожен календарний рік окремо відповідними Законами України "Про державний бюджет України.
Це, у свою чергу, має наслідком зростання розміру грошового забезпечення чинних військовослужбовців, а звідси і виникає право колишніх військовослужбовців на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за 2023 рік для проведення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Надаючи оцінку посиланню позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 як на ключову підставу позову, суд враховує правовий висновок Верховного Суду за змістом якого суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (зокрема підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Відтак, посилання позивача на постанову від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 не є основним при розгляді цієї справи. Основним же на переконання суду є з'ясування того, чи не суперечили норми постанови Уряду правовим актам вищої юридичної сили.
При цьому, визначаючись щодо питання про те, чи виникло у позивача право на оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2023 року, суд враховує правові висновки Верховного Суду з цього приводу, що викладені у постанові від 02.08.2022 по справа № 440/6017/21, у постанові від 12.09.2022 по справі № 500/1813/21.
Переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі де спірним було питання про оформлення оновленої довідки пенсіонеру, що отримує пенсію згідно Закону № 2262-XII, Суд касаційної інстанції акцентував увагу на тому, що прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2018 підлягав врахуванню у цілях обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за 2018 - 2019 роки.
При цьому Верховний Суд мотивував свій висновок такими аргументами:
"... зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII.
Однак Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили".
При цьому колегія суддів Верховного Суду зазначила, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон № 294-IX) та Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Підсумувавши Верховний Суд дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік (в нашому спірному випадку 2023 рік), у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік» та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у 2023 році виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та право на перерахунок пенсії на їх підставі.
При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ (Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а).
Тому, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Аргументи відповідача про те, що мінімальна заробітна плата як розрахункова величина для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 не підлягає застосуванню при оформленні бажаних для позивача довідок, не мають відношення до спірних правовідносин, адже як свідчать матеріали справи позивач не просив цього у відповідача, так як і не просить про це в позовній заяві.
Що ж до доводів відповідача про те, що у 2021, 2022 роках розмір прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обрахунку саме посадових окладів працівників державних органів залишився незмінним, то такі на переконання суду жодним чином не впливають на право особи отримати відповідну довідку про розмір її грошового забезпечення станом на 1 січня календарного року виходячи хоча б із тієї обставини, що розмір прожиткового мінімуму (як розрахункової величини) на кожен рік (2020, 2021, 2022, 2023) визначався окремим правовим актом. Тим більше, спірним у цій справі є не розмір прожиткового мінімуму, а спосіб обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військове звання, який залежить від розміру прожиткового мінімуму станом на 1 січня кожного календарного року.
Отже, повертаючись до обставин цієї справи та з урахуванням наведеного суд зазначає, що через зміну прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за 2023 рік за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Такої ж правової позиції у спорах з аналогічними правовідносинами дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у своїх постановах по справах № 120/2024/22-а від 10.01.2023, №600/3366/22 від 13.01.2023, № 120/2361/22 від 01.02.2023, № 120/6211/22 від 01.02.2023, № 120/4890/22 від 01.02.2023, № 120/7919/22 від 31.01.2023, № 120/2342/22-а від 16.02.2023 та інших.
Крім того і Верховний Суд у своїх останніх постановах, зокрема від 07.06.2023 у справі № 340/2148/21, не відступав від своїх попередніх висновків та підтвердив право особи на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому суд критично оцінює посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481, якою внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 та відповідно до яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Так, зазначена постанова набрала чинності 20.05.2023 року, а право на перерахунок пенсії у позивача в даному випадку виникло ще 01.01.2023 року, тобто до запроваджених Урядом змін в частині обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військове звання. Тобто такі зміни не могли бути підставою для відмови позивачу у видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.
З огляду на викладене суд доходить висновку про протиправність дій щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, та з обов'язковим зазначенням процентної надбавки за вислугу років і відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Як наслідок, з метою поновлення порушених прав позивача, відповідача належить зобов'язати оформити та надіслати вказану вище довідку до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України.
Щодо строку звернення позивача до суду з цим позовом, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до приписів пункту постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 уповноважений на видачу довідок орган незалежно від волі позивача має обов'язок надіслати до Управління довідку про перерахунок пенсії у разі збільшення грошового забезпечення військовослужбовців.
За змістом пункту 24 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 3-1) про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що виходячи з принципу "належного врядування" пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону, а у випадку виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій уповноважені органи вчинять всі необхідні та обов'язкові дії для здійснення такого перерахунку. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності та неупередженості уповноважених органів.
Право на перерахунок пенсії виникає на підставі збільшення грошового забезпечення військовослужбовців (в тому числі посадового окладу і окладу за військове звання), що зумовлює виникнення обов'язку у органу, що уповноважений на видачу довідок видати таку довідку. У випадку ж не видачі такої довідки уповноваженим на те органом, за особою зберігається право на перерахунок пенсії без обмеження будь-яким строком.
Наведене вказує на непоширення строку звернення до суду щодо вимоги про зобов'язання виготовити довідку для перерахунку пенсії, оскільки мова йде про триваючу бездіяльність, яка не впливає (не звільняє) на виконання державою обов'язку стосовно сплати заборгованості з пенсії за минулий період (з дати виникнення права на перерахунок пенсії).
Аналогічні висновки викладені у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2023 у справах № 120/17552/21-а, № 120/1997/23.
Суд наголошує, що відмова відповідача у видачі позивачеві оновленої довідки для перерахунку пенсії прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого статтею 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсії.
Відтак з огляду на викладене суд доходить висновку що в даному випадку шестимісячний строк звернення до суду не застосовується.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Зобов'язати Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (21050, м. Віння, вул. Грушевського, буд. 27, код ЄДРПОУ 20001473)
Суддя Комар Павло Анатолійович