Справа № 758/11271/24
3/758/4781/24
29 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О. І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого лікарем КНП КЛ 15, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП -
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №864220 від 10.08.2024, 10.08.2024 о 20:15 за адресою: м.Київ, просп. Європейського Союзу, 66, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у лікаря нарколога по вул. Відпочинку 18, результат огляду 0,25 проміле, від 10.08.2024 №4082. Водієм порушено вимоги п.2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що не керував транспортним засобом Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 , дійсно залишив його на смузі руху для маршрутних транспортних засобів на просп. Європейського Союзу. Перепаркував його транспортний засіб син, оскільки побачив, що поліція штрафує автомобілі, що знаходяться на припаркованій смузі. Факт керування саме о 20:15 год. заперечує. Зазначає, що оскільки поліцейські виписували штраф за неправильне паркування, дійсно підійшов до працівників поліції, після чого на їх вимогу він пройшов огляд у медичному закладі.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 (справа № №404/4467/16-а)).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
На підтвердження обставин викладених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення від 10.08.2024, до матеріалів справи органом поліції долучено відеозаписи з нагрудної камери поліцейського.
Під час перегляду судом відеозаписів наданих працівникам поліції в судовому засіданні не було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota, д.н.з. НОМЕР_2 10.08.2024 о 20 год 15 хв за адресою: м.Київ, просп. Європейського Союзу, 66. Зокрема, на оглянутому відеозаписі наявний момент виписування штрафів за неправильне паркування автомобілів, пізніше один з автомобілів починає від'їжджати. В подальшому зазначений автомобіль стоїть вже перепаркований, водія у автомобілі немає. Моменту зупинки вказаного автомобіля відеозапис не містить
Ті обставини, що автомобіль був залишений на смузі руху маршрутних транспортних засобів та запаркований з порушеннями вимог ПДР ОСОБА_1 не заперечує. Однак на переконання суду, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення документи та відеозаписи жодним чином не підтверджують винуватість саме ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не містять доказів на підтвердження обставин, що підлягають доказуванню у даній справі, зокрема об'єктивної сторони правопорушення, яка виражається у формі керування транспортним засобом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
Враховуючи встановлене вище, суд прийшов до переконання про те, що суду не подано достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже наявними докази у справі не доведений факт керування останнім транспортним засобом та порушення п. 2.9 «а» ПДР України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Разом із тим, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про закриття провадження у справі то у відповідності до ст.40-1 КУпАП, особою судовий збір не сплачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП та керуючись ст. ст. 221, 247 ч.1 п.1, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя О. І. Якимець