Номер провадження 2/754/5552/24
Справа №754/11783/24
Іменем України
28 жовтня 2024 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Улезка О.О.
позивачки ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Стислий виклад позицій сторін
Позовна заява мотивована тим, що 15 квітня 2022 року Нетішинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Подружжя має спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Причиною розірвання шлюбу є різні характери та погляди на життя, сварки які призвели до того, що сторони стали зовсім чужими людьми, спільного побуту та господарства не ведуть.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
03.09.2024 суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.09.2024 до суду надійшло клопотання про зменшення судових витрат на професійну правову допомогу у якому представник відповідача просить зменшити витрати «до нуля», оскільки:
- не долучено належного та допустимого доказу на підтвердження вартості понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу;
- справа є малозначна, тому вона не потребує значних затрат робочого часу;
- відповідач здійсню постійний догляд за спільною дитиною інвалідом - ОСОБА_3 покладення судових витрат з боку матері у розмірі 8 000,00 грн є неприпустимим.
19.09.2024 від представника відповідача надійшла заява про надання строку для примирення у якій просить надати строк для примирення терміном 6 місяців.
Заява мотивована тим, що причиною непорозумінь у сім'ї був стрес позивачки та нервовий стан, в якому вона перебувала внаслідок запровадженого на всій території України воєнного стану, наявністю в родині двох дітей, один з яких є дитиною з інвалідністю, хвилюванням за майбутнє життя родини та фінансовий стан.
З метою зниження емоційної напруги, покращення психо-емоціного стану ОСОБА_3 сторони прийняли спільне рішення про необхідність проживати окремо деякий час, розділивши обов'язки по догляду за дітьми.
Відповідач зацікавлений у збереженні сім'ї, вважає рішення про розірвання шлюбу передчасним.
23.09.2024 суд за власної ініціативи здійснив перехід з розгляду справи з порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 02.10.2024 о 12:00 год.
24.09.2024 представник подав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з його перебуванням в іншому судовому засіданні.
24.09.2024 від адвоката Каращука Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , до суду надійшли заперечення на заяву про надання строку на примирення. Представник позивача просить відмовити у наданні строку для примирення, оскільки:
- заява про надання строку для примирення не містить аргументів, що такий захід буде дієвий;
- за час перебування справи у суді відповідач не зробив жодний дій для примирення з позивачкою;
- відповідач завдав тілесних ушкоджень позивачці;
- позивачці стало відомо, що відповідач подав заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів з неї.
30.09.2024 до суду надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн та судового збору у розмірі 1211,20 грн.
30.09.2024 від представника позивачки надійшли заперечення на клопотання про зменшення судових витрат на професійну правову допомогу у яких він просить відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на наступне:
- витрати є співмірними та об'єктивними з витраченим часом адвоката на надання правової допомоги;
- посилання відповідача, що на його утриманні є син інвалід а тому він не повинен сплачувати судові витрати є абсурдом, оскільки питання щодо визначення місця проживання дітей на даний час вирішується судом;
- позивачка піклується про ОСОБА_3 (купує йому ліки та каші який на даний час перебуває в лікарні) та має на утриманні спільну з відповідачем дитину - ОСОБА_4 , при цьому відповідач коштів на утримання доньки не надає.
02.10.2024 судове засідання було відкладено на 28.10.2024 о 10:45 год.
Відповідач у судове засідання не з'явився про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
28.10.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
У судовому засіданні позивачка заперчувала проти відкладення розгляду справи підтримала доводи викладенні у позовні заяви, позов просила задовольнити. Подання клопотання має на меті штучне затягування судового процесу, оскільки в судах розглядаються справи за позовом відповідача до неї. Пояснила, що відповідач вже давно проживає з іншою жінкою, з якою має спільну дітину, а їхнього сина ОСОБА_3 він забрав силоміць. 11.09.2024 вона звернулася до органів національної поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідачем на підтвердження слів просила долучити витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Суд відхилив клопотання про відкладення судового засіадння, оскільки це повторна неявка, поважні причини неявки суд не встановив.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 15 квітня 2022 року Нетішинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), а/з 66.
Подружжя має спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 )
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 11.09.2024 та довідки №012 від 11.09.2024 про фіксацію тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 встановлено діагноз - забій носу.
Згідно з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, які міститься у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження 12024105040001473) "До Дніпровського УП ГУНП у м. Києві надійшла ухвала слідчого суді Козачук О.М. №755/16424/24 від 03.10.2024 року про зобов?язання внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР з приводу скарги Каращука Юрія Ігоровича в інтересах громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що 11.09.2024 року, приблизно о 0 год. 30 хв.. за адресою: м. Київ, проспект Алішера Навої 3, невстановлена досудовим розслідуванням особа, нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_1 "
Оцінка суду
Відповідно до статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частини першої статті 24 СК України).
Згідно з частиною третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя у справах про розірвання шлюбу застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно під час розгляду конкретної справи.
Відповідно до роз'яснень у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Передбачене ч. 1 ст.111СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 7 ст. 240 ЦПК України).
Під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін (частина сьома статті 211 ЦПК України).
Суд відхилив клопотання про надання строку для примирення подружжя, оскільки це є правом а не обов'язком суду. Відповідно до встановлених обставин примирення між подружжя є неможливим, суперечитеме моральним засадам суспільства та не відповідає меті, що хоче досягти відповідач, який за твердженням позивачки має іншу родину.
З огляду на зазначене, суд виснував, що подружжя не підтримує сімейних стосунків, сім'я фактично розпалась та зберегти її неможливо, тому наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачки суму судового збору, сплаченого при подачі позову.
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл витрат судом (стаття 141 ЦПК України). Подібний висновок викладено у у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Зокрема, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу і сформувала висновок, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (пункт 144 постанови від 26 червня 2024 рок у справі № 686/5757/23; пункт 188 постанови від 22 травня 2024 року у справі № 754/8750/19; пункт 119 постанови 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
Отже, для того щоб суд визнав судові витрати підлягаючими відшкодуванню, вони повинні відповідати обом критеріям: бути реальними (фактично понесеними) та розумними (пропорційними). Суд, застосовуючи ці критерії, забезпечує справедливий розподіл судових витрат між сторонами і запобігає зловживанням з боку однієї зі сторін.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав:
- копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 51-24 від 12.08.2024;
- ордер про надання правової допомоги № 167953;
- додаток № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 51-24 від 12.08.2024. Відповідно до якого сторони погодили розмір гонорару адвоката: первиннка консультація з правових питань, вивчення документів, матеріалів справи - 1 000,00 грн (1 год); аналіз актуального законодавства, підготовка правової позиції по справі, визначення обсягу необхідних доказів - 1 000,00 грн (1 год); підготовка та направлення адвокатських запитів, заяв та інших документів в межах позасудової процедури - 1 000,00 грн (1 год); досудова підготовка матеріалів: виготовлення ксерокопій, завірення ксерокопій документів - 1 000,00 грн (1 год); складання та направлення до суду позовної заяви - 1 000,00 грн (1 год); складання заяв по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив) - 1 000,00 грн (1 год); складання інших процесуальних документів по справі (заяв, клопотань, заперечень) - 1 000,00 грн (1 год); участь адвоката в судовому засіданні (за одне засідання) - 1 000,00 грн (1 год);
- акт-приймання передачі наданих послуг № 51-24 від 27.09.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 51-24 від 12.08.2024, відповідно до якого було надано такі послуги: первиннка консультація з правових питань, вивчення документів, матеріалів справи - 1 година; аналіз актуального законодавства, підготовка правової позиції по справі, визначення обсягу необхідних доказів - 1 година; досудова підготовка матеріалів: виготовлення ксерокопій, завірення ксерокопій документів - 1 година; складання та направлення до суду позовної заяви - 2 години; складання інших процесуальних документів по справі (заяв, клопотань, заперечень) - 3 години.
- інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 623467891.1 від 12.08.2024 на суму 8 000,00 грн, призначення платежу - адвокатські послуги.
Заперечення відповідача в частині відсутності доказів на підтвердження вартості понесених витрат спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи (інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 623467891.1 від 12.08.2024 на суму 8 000,00 грн).
З огляду на те, що справа є малозначною та не потребує значних затрат часу, час який затратив представник позивача для складання позовної заяви та інших процесуальних документів по справі є явно завищеним, тому суд дійшов висновку, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково у розмірі 5 000,00 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру.
Керуючись статтями 76-83, 141, 142, 211, 258, 259 ЦПК України, статтями 24, 56, 112 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 квітня 2022 року Нетішинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 66, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень) - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) - судовий збір.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Повний текст рішення суду складено та підписано 01.11.2024
Суддя Інна КОВАЛЕНКО