Справа № 724/3061/24
Провадження № 3/724/1544/24
31 жовтня 2024 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ковальчук Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 01 серпня 2024 року о 21:52 год. в м.Хотин, по вул.Шевченка, Дністровського району, Чернівецької області, керував транспортним засобом OPEL VECTRA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленному законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, у скоєному розкаявся.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1.3 ПДР України - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, п. 1.9 ПДР України - особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством).
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції статті 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивна сторона правопорушення полягає не тільки в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За правилами ч.ч.2,3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №177314 від 01.08.2024 року встановлено, що водій ОСОБА_1 01 серпня 2024 року о 21:52 год. в м.Хотин, по вул.Шевченка, Дністровського району, Чернівецької області, керував транспортним засобом OPEL VECTRA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонений (а.с.1).
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від підпису в протоколі відмовився, від надання письмових пояснень, згідно ст.63 Конституції України, відмовився, жодних зауважень щодо змісту протоколу не зазначив (а.с.1).
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціальних технічних засобів та направлень на огляд водія ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер» та в закладі охорони здоров'я (а.с.4-6).
Дані обставини також підтверджуються відеозаписом з бодікамери поліцейського, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.9).
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КупАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процессуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан П'яніння у встановленому законом порядку.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395).
ОСОБА_1 від огляду ухилився, а тому відповідні його дії та ознаки сп'яніння, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення та даними відеофіксації даного адміністративного правопорушення. Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин суд не вбачає.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, чітко викладено суть правопорушення.
Суд вважає наявний відеозапис належним доказом у справі, оскільки він узгоджується з іншими письмовими доказами, є змістовним та свідчить, про дотримання поліцейськими процедури по виявленню у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та фіксації відмови вказаної особи від проходження огляду водія на стан сп'яніння.
На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та сукупність доказів у їх взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, та в сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 01.08.2024 року, керуючи транспортним засобом відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на вимогу поліцейського, а тому підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 26.08.2004 року (а.с.8).
Обставин, які пом'якшують відповідальність чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
У відповідності до ст.ст.23,33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі -Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі». У справі "Ізмайлов проти Росії" п. 38 рішення від 16.10.2008 року, Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
З урахуванням характеру вчиненого, особи правопорушника, ступеня його вини, суд дійшов до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та застосування до нього стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно із ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3671-17 від 08 липня 2011 року, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2024 року цей розмір становить 605,60 грн. (3028х0,2=605,60).
Оскільки на ОСОБА_1 постановою суду накладено адміністративне стягнення, то з нього підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн. в дохід держави.
Керуючись, ст.ст.40-1, 130 ч.1, 221 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше, ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Хотинського районного суду Чернівецької області.
З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т. М. Ковальчук