Справа № 521/17599/24
Номер провадження:1-кс/521/3325/24
м. Одеса, Україна
29 жовтня 2024 року
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , в межах кримінального провадження № 62024080200000312 від 23.03.2024 року, здійснив судовий контроль за дотриманням прав свобод та інтересів підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у званні «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК.
Сторони кримінального провадження, які приймали участь, з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ; з боку захисту: підозрюваний ОСОБА_3 , захисник - адвокат ОСОБА_5
1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.1.Слідчим суддею проводився розгляд клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 .
1.2.Клопотання розглядалось за ініціативою слідчого.
2.Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази.
2.1. Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_3 , 14.03.2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією та того ж дня прибув для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 при військовій частині НОМЕР_2 , яка розташована у АДРЕСА_2 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 , з 14.03.2022 року ОСОБА_3 приступив до виконання службових обов'язків на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 при військовій частині НОМЕР_2 . В подальшому, з 20.06.2022 року його було призначено на посаду оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки.
Будучи військовослужбовцем військової служби, призваним під час мобілізації та проходячи службу на посаді оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 14, 16, 49, 113, 114, 128 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту ЗСУ, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, 22.09.2023 року, точний час слідством не встановлений, але не пізніше 15:00 години, в умовах воєнного стану, під час виконання бойового завдання, самовільно залишив військову частину, а саме тимчасову дислокацію військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася у АДРЕСА_3 (більш точне місце не підлягає розголошенню), та перебував за межами військової частини до 05.10.2023 року, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби.
2.2.За даним фактом СВ ВП № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області розпочато досудове розслідування, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2024 року внесено відповідні відомості про вчинене кримінальне правопорушення за № 62024080200000312.
2.3.Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК. 25.10.2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні вказаного кримінального правопорушення.
2.4.Ризики, на які посилається слідчий, як на мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: ОСОБА_3 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; запобігання знищити, сховати або спотворити речові докази по вказаному провадженню; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.Позиції сторін кримінального провадження.
3.1.Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити, оскільки вважає мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_3 ,
3.2.Захисник-адвокат в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.
3.3.Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
4.Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановлені ухвали, мотиви неврахування окремих доказів, положення закону яким керувався слідчий суддя.
4.1.Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
4.2.Фактичні обставини даного судового розгляду були зведені до встановлення підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_3 .
4.3.Вивченням поданих слідчому судді матеріалів встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у двох епізодах протиправних дій. За хронологією перший епізод мав місце з вересня по жовтень 2023 року - 13 днів; другий епізод з 30.11.2023 року по невизначений час.
4.4.Вказані дії ОСОБА_3 , з невідомих підстав штучно роз'єднані і за кожним таким фактом проводиться окреме розслідування за ч. 5 ст. 407 КК. Зі слів прокурора, різними органами досудового розслідування. Насправді одним відділенням поліції - ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області. Нагляд за досудовим розслідуванням обох проваджень здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону України.
4.5.У кримінальному провадженні за епізодом дій, що мали місце у листопаді 2023 року (тобто останній за датою вчинення), слідчий та прокурори звертались до слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси з клопотанням про застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Такий запобіжний захід був обраний ухвалою Одеського апеляційного суду, за наслідками перегляду рішення слідчого судді, 14.10.2024 року із визначенням застави у сумі 60 560 гривень. На виконання вказаної ухвали суду ОСОБА_3 сплатив заставу та вийшов з під варти.
4.6.Вже 28.10.2024 року слідчий звертається з новим клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 , але за епізодом дій, що мали місце раніше за часом - у жовтні 2023 року.
4.7.Тобто, у даному випадку, постає питання не тільки доцільності дій правоохоронних органів, але й об'єктивного і неупередженого розслідування кримінальних проваджень. Є очевидним, що жодні ризики з 14 жовтня 2024 року в особистості ОСОБА_3 не змінились. Фактичні обставини правопорушень відомі поліції та прокуратурі ще з листопада 2023 року. Сам ОСОБА_3 не переховується від правосуддя, з'являється на першу вимогу. Має постійне місце проживання в Одеській області та реєстрацію в м. Одесі. Одружений та має на утримані чотирьох дітей (надані відповідні копії документів).
4.8.До кримінальної відповідальності не притягувався, а тому припущення слідчого і прокурора про можливість вчинення нових правопорушень є щонайменше не підтвердженим доводом.
4.9.Загалом оголошені прокурором ризики, є настільки формальними і голослівними, що не мають розумного пояснення і обґрунтування, на фоні ухвали апеляційного суду, якою враховані всі особисті якості ОСОБА_3 .
4.10.У даному випадку, складається враження, що сторона обвинувачення переплутала інститут призначення покарання із заходами забезпечення кримінального провадження. Навіть при наявності двох кримінальних проваджень, застосування таких заходів повинно виходити не з діяльності органу досудового розслідування у кримінальному провадженні, а від особистості, яка переслідується, як підозрюваний. При такій конструкції на перш план виходить особистість з її слабкими та сильними сторонами, з її ризиками які можуть впливати на хід та зміст розслідування. Коли ж орган розслідування штучно роз'єднуючи епізоди дій людини створює ілюзію розслідування, намагаючись відшукувати підстави для позбавлення волі підозрюваного за будь-яку ціну, то розслідування набуває не безстороннього та упередженого змісту.
4.11.Слідчий суддя вже неодноразово зазначав, в інших подібних справах1, що правовий характер примусових заходів визначається їхньою метою. Якщо для таких заходів, метою є не ухилення підозрюваного (обвинуваченого) від правосуддя, то для збереження їх правового характеру необхідно стежити, щоб до цієї мети не долучалися інші, які не мають спільних із зазначеною метою правових засад, як наприклад: злість на злочинця, особисті рахунки, бажання збільшити кару примусовими заходами та інш.
4.12.Таким чином, слідчий суддя встановив, що не тільки законних підстав для повторного застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має, але й не було законних підстав для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. І хоча за формою, деякі юристи і бачать можливість такого звернення до слідчого судді, за змістом такої юридичної можливості не існує. Обізнаність прокурорів з двома епізодами дій підозрюваного ОСОБА_3 , які вони вважають злочинами, їх безпосередній нагляд за досудовим розслідуванням у обох провадженнях, їх активність у розслідуванні вказаних проваджень, що проявляється у системному зверненні до слідчих суддів з відповідними клопотаннями підтверджують висновок слідчого судді про штучне розділення епізодів дій особи на два кримінальні провадження задля досягнення власних, невідомих амбітних цілей.
4.13.Окрім того, сама особистість підозрюваного свідчить про певну розумну покірність органу, що проводить розслідування. Розумних підстав для тримання ОСОБА_3 під вартою - не існує, в тому числі і тому, що жодних ризиків орган досудового розслідування не тільки не представив, але й не довів. Описана вище характеристика особистості підтверджує наявність стійких соціальних зв?язків в місці проживання підозрюваного, тому жодні припущення з приводу переховування та/або вчинення нових кримінальних правопорушень, чи впливу на існуючи докази є виключно умовиводами сторони обвинувачення.
4.14.Завдання кримінального провадження аж ніяк не зможуть бути виконанні, завдяки яким слідчим звернувся до слідчого судді із клопотанням. Очевидно, що тримання під вартою не сприяє збиранню та оцінці доказів, не надає переваги в розслідування правопорушення. Це більше засіб впливу та бажання прояву влади під час досудового розслідування. Натомість, завдання кримінального провадження та обставини, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК досягнуті і виконанні не будуть, оскільки будь-який запобіжний захід, при даних умовах, не впливає на досягнення цілей правосуддя.
4.15.Оскільки законодавець встановив досить жорсткі умови для застосування запобіжних заходів до осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 402-405, 407, 408, 429 КК, обмежуючи судову владу застосуванням виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання прокурора, при цьому жодний інший запобіжний захід не обирати. Приймаючи таке рішення, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_3 вже обраний запобіжний захід у вигляді застави, який на думку слідчого судді здатний забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування. Вказаний факт в тому числі підтверджується явкою підозрюваного до слідчого судді, виконанням покладених на нього ухвалою Одеського апеляційного суду обов'язків та дотриманням своїх обов'язків як підозрюваного під час досудового розслідування.
4.16.Жодних нарікань на процесуальну поведінку підозрюваного прокурором та слідчим під час розгляду клопотань не заявлено.
4.17.Враховуючи викладені встановлені обставини, а також той факт, що ОСОБА_3 вже перебуває під запобіжним заходом, слідчий суддя відмовляє в задоволені клопотання слідчого.
4.18. Постановляючи ухвалу, слідчий суддя керується ст. ст. 132, 178, 183, 194, 196 КПК.
1.Висновки слідчого судді.
1.1. У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 - відмовити.
2.Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
2.1.Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
2.2.Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
1 Наприклад: Справа № 521/26215/23, Провадження № 1-кс/521/4109/23; Справа № 521/3304/21, Провадження 1-кс/521/2678/21; Справа № 521/343/24, Пр-ня по справі № 1-кс/521/175/24.