Справа № 496/6715/24
Провадження № 1-кс/496/2468/24
31 жовтня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження №12024167250000167 від 13.10.2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Дізнавач звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить накласти арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження, на посвідчення водія, серії НОМЕР_1 видане 02.06.2023 року, на ім'я ОСОБА_4 , з категоріями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з явними ознаками підробки, а саме перевіривши по наявним базам було встановлено, що посвідчення водія з вказаною серією та номером видане на іншу особу, а саме ОСОБА_7 , що вилучено 29.10.2024 року, у гр. ОСОБА_4 , в ході огляду предмета, за адресою: АДРЕСА_1 , до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню.
Своє клопотання дізнавач обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 12.10.2024 року до чергової частини відділення поліції № 2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області надійшов рапорт від працівника УПП в Одеській області ОСОБА_8 , про те, що 12.10.2024 року о 15 год. 25 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , було зупинено автомобіль марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав для огляду посвідчення водія з ознаками підробки (ЄО 6791)
Дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, ОСОБА_9 , 12.10.2024, за адресою: АДРЕСА_2 , проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено: посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 02.06.2023 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ознаками підробки, а саме перевіривши по наявним базам було встановлено, що посвідчення водія з вказаною серією та номером видане на іншу особу, а саме ОСОБА_7
13.10.2024 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 02.06.2023 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було повернуто власнику під розписку.
29.10.2024 року ОСОБА_4 добровільно видав своє посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 02.06.2023 на його ім'я.
Дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №2 Одеського РУП №2: ГУНП в Одеській області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведено огляд предмета, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 02.06.2023 року на ім'я ОСОБА_4 , яке вилучено, поміщено та опечатано в паперовий конверт.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою недопущення зміни, псування, знищення, відчуження вищевказаного вилученого майна, яке має значення речових доказів, за для виконання завдання та дотримання загальних засад кримінального провадження, виявлення та фіксації слідів вчинення кримінального правопорушення за допомогою проведення відповідних судових експертиз, з метою забезпечення збереження речових доказів, які можуть бути використані для встановлення об'єктивної істини у вказаному кримінальному провадження дізнавач звернувся з вказаним клопотанням.
В судове засідання дізнавач та прокурор не з'явилися, але в прохальній частині клопотання дізнавач просив провести розгляд справи без участі дізнавача та прокурора.
Також було здійснено виклик до судового засідання ОСОБА_4 про що свідчить довідка про доставку смс-повідомлення, разом з тим до судового засідання не з'явився.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. В ч. 3 вказаної статті зазначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у цього Кодексу.
Так, ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з постанови про визнання об'єкту матеріального світу речовим доказом та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 29.10.2024 року визнано та долучено до кримінального провадження №12024167250000167 від 13.10.2024 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, в якості речових доказів: посвідчення водія, серії НОМЕР_1 з ознаками підробки, а саме перевіривши по наявним базам було встановлено, що посвідчення водія з вказаною серією та номером видане на іншу особу, а саме ОСОБА_7 , яке вилучене 12.10.2024 в ході огляду предмета за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_4 та опечатане у паперовий конверт.
Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що воно відповідає вимогам ст. 170 КПК України, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, тому підлягає задоволенню.
Крім того, враховуючи ту обставину, що вилучене майно має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а його повернення може призвести до втрати доказів, тому слідчий суддя вважає за доцільне застосувати арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження.
Керуючись ст. ст. 40-1, 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на: посвідчення водія, серії НОМЕР_1 видане 02.06.2023 року, на ім'я ОСОБА_4 , з категоріями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з явними ознаками підробки, а саме відповідно до наявних баз вказане посвідчення водія з вказаною серією та номером видане на іншу особу, а саме ОСОБА_7 , що вилучено 29.10.2024 року, у гр. ОСОБА_4 , в ході огляду предмета, за адресою: АДРЕСА_1 , до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1