Справа № 496/3405/23
Провадження № 2/496/98/24
15 жовтня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пасечник М.Л.
за участю секретаря - Черних Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Епро Скул», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шипков Єгор Олексійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Адвокат Цокало Т.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №478, вчинений 13.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., в якому запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансово-правова група Лекс»; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 11 140 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що в провадженні приватного виконавчого округу Одеської області Шипкова Є.О. перебуває на виконанні виконавче провадження №68244036 від 21.01.2022 року, сторонами якого є ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансово-правова група Лекс», яке було відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Джулай Ю.Ю. У зв'язку з зупиненням діяльності приватною виконавця виконавчого округу Одеської області Джулай Ю.Ю., було укладено договір про тимчасове заміщення приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шинковим Є.О. 30.08.2022 року на електронну адресу приватного виконавця надійшла письмова заява стягувача про згоду на передачу виконавчого провадження для подальшого виконання приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Шипкову Є.О. у відповідності до вимог ст. 42 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Підтвердженням цього факту є постанова про передачу виконавчого провадження ВП №68244036 від 03.09.2022 року та постанова про прийняття виконавчого провадження ВП №68244036 від 03.09.2022 року. Про існування даного виконавчого провадження №68244036 від 21.01.2022 року боржник дізнався на сайті Єдиного реєстру виконавчих проваджень. Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шишковим Є.О. було завантажено в автоматизовану систему виконавчих проваджень Міністерства юстиції України сканкопїї документів виконавчого провадження №68244036. Представником позивача з автоматизованої системи виконавчих проваджень були отримані копії вищевказаних документів за допомогою ідентифікатора доступу 978920664А38. В матеріалах виконавчого провадження на момент подачі позовної заяви відсутній кредитний договір, на підставі якого було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. виконавчий напис за №478 від 13.01.2022 року. Так, як у виконавчому проваджені відсутній сам кредитний договір, за яким було вчинено виконавчий напис №478 від 13.01.2022 року позивачем було направлено заяву до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. від 28.04.2022 року з проханням надати копію кредитного договору на підставі якого було вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. від 13.01.2022 р. за №478. На момент подачі позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відповіді не було надано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. 13.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, було вчинено виконавчий напис, в якому запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є Боржником за Договором №200254262 від 04.04.2015 року, укладеним з ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником всіх прав та обов'язків якого за Договором відступленням права вимоги №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеним з ТОВ «Діджи Фінанс», та Договором відступлення права вимоги №516/ФК-21 від 01.12.2021 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та Договором відступлення права вимоги №516/ФК-21/1 від 01.12.2021 є ТОВ «Фінансово-правова група Лекс», заборгованості за Договором №200254262 від 04.04.2015 року. Строк платежу за Договором №200254262 від 04.04.2015 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.04.2015 року по 16.11.2021 року. Сума заборгованості становить 30 567, 49 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 9910,28 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими доходами - 20 657,21 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом, на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача в розмірі 850 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача становить 31 417,49 грн. Зареєстровано в реєстрі за №478. Даний виконавчий напис пред'явлено до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Джулай Ю.Ю., якою винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68244036 від 21.01.2022 року, яке 03.09.2022 року передане до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шипкова Є.О. У матеріалах виконавчого напису відсутні докази про відступлення права вимоги за кредитним договором №200254262 від 04.04.2015 року, укладеним з ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником всіх прав та обов'язків якого за Договором відступлення права вимоги №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеним з ТОВ «Діджи Фінанс», та Договором відступлення права вимоги №516/ФК-21 від 01.12.2021 року, укладеним з ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», та Договором відступлення права вимоги №516/ФК-21/1 від 01.12.2021 є ТОВ «Фінансово-правова група Лекс». ОСОБА_1 не повідомили про наявність договорів про відступлення права вимоги. Новий кредитор - ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» не повідомив письмово позивача про заміну первісного кредитора і про нові рахунки, за якими необхідно здійснювати платежі. Позивач не був належним чином повідомлений про заміну первісного кредитора і не володіє інформацією та не володіє жодним доказом в підтвердження факту відступлення прав вимоги. З суті постанови №68244036 від 03.09.2022 року та виконавчого напису №478 від 13.01.2022 року вбачається, що між ПАТ «Банк Михайлівський» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200254262 від 04.04.2015 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.04.2015 року по 16.11.2021 року. Сума заборгованості становить 30 567,49 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 9910,28 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими доходами - 20 687,21 грн. У матеріалах виконавчого провадження №68244036 від 03.09.2022 року відсутній сам кредитний договір №200254262 від 04.04.2015 року, на підставі якого 13.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. було вчинено виконавчий напис №478. Тобто, ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» не надало приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. кредитний договір №200254262, а лише заяву (оферту) №200254262 від 04.04.2015 року, що не є кредитним договором. Отже, в матеріалах виконавчого провадження №68271665 від 03.09.2022 року наявний документ, який не містить жодних умов надання кредиту. Відтак, позивач не розуміє, на якій підставі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис №478 від 13.01.2022 року. Цей факт також підтверджує спірність вчинення виконавчого напису №478 від 13.01.2022 року. Відповідно до п.2 Переліку, кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості. Отже, виконавчий напис не містить ні оригіналу, а ні копії кредитного договору №200254262 від 04.04.2015 року, а відтак приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. не мав права вчиняти виконавчий напис №478 від 13.01.2022 року. Відповідно до підпункту 5.1. п. 5, глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 року № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Відтак відсутність в матеріалах виконавчого провадження основного документу, який би підтвердив існування заборгованості, а саме кредитного договору, унеможливлює встановити взагалі наявність самих договірних відносин між сторонами по справі та їх зміст. За відсутності кредитного договору нотаріус повинен був відмовити стягувачу у вчиненні нотаріальної дії. Представник позивача вважає, що нотаріус не вчинив жодної дії, спрямованої на встановлення факту безспірності заборгованості, а вона очевидно є спірною. Позивач не погоджується із сумою загальної заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі, тобто в даному випадку існує спір про те, що заборгованість визначена невірно. Враховуючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. не мав права вчинити виконавчий напис виключно на нотаріально посвідченій угоді, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, як це передбачено п.1 Положення Кабінету Міністрів України. Позивачу невідомо з чого саме виходив нотаріус при визначенні суми заборгованості, оскільки відсутня виписка, в якій зазначено: що це за рахунок, в якій установі він відкритий та на якій підставі, та чи має вона обов'язкові реквізити, встановлені вимогами чинного законодавства. Тобто неможливо на підставі яких документів було відображено операції з надання кредиту та його повернення. Оскільки оскаржуваний виконавчий напис вчинений після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №826/20084/14, тому він є незаконним та вчинений з порушенням вимог законодавства. У зв'язку з викладеним, представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явився, але представник позивача через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, не заперечувала проти прийняття заочного рішення.
Представник ТОВ «Епро Скул» (правонаступник ТОВ «Фінансово-правова група Лекс») у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надав.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шипков Є.О. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, який причини неявки не повідомив, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 13.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. було вчинено виконавчий напис №478, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є Боржником за договором №200254262 від 04.04.2015 року, укладеним з ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником всіх прав та обов'язків якого за Договором відступленням права вимоги №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеним з ТОВ «Діджи Фінанс», та Договором відступлення права вимоги №516/ФК-21 від 01.12.2021 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та Договором відступлення права вимоги №516/ФК-21/1 від 01.12.2021 є ТОВ «Фінансово-правова група Лекс», заборгованості за Договором №200254262 від 04.04.2015 року. У виконавчому написі вказано, що строк платежу за Договором №200254262 від 04.04.2015 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.04.2015 року по 16.11.2021 року. Сума заборгованості становить 30 567, 49 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 9910,28 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими доходами - 20 657,21 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом, на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача в розмірі 850 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача становить 31 417,49 грн.
17.01.2022 року ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Джулай Ю.Ю. з заявою про примусове виконання вищевказаного виконавчого напису.
04.04.2015 року ОСОБА_1 було підписано заяву (оферту) №200254262 у ПАТ «Банк Михайлівський».
21.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Джулай Ю.Ю. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68244036 з виконання виконавчого напису №478 від 13.01.2022 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» заборгованості у розмірі 30567, 49 грн.
16.02.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Джулай Ю.Ю. було винесено постанову в рамках виконавчого провадження №68244036 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1
03.09.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шипковим Є.О. було винесено постанову в рамках виконавчого провадження №68244036 про передачу виконавчого провадження приватному виконавцю Шипкову Є.О.
03.09.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шипковим Є.О. було винесено постанову в рамках виконавчого провадження №68244036 про прийняття виконавчого провадження.
27.04.2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Цокало Т.М. було укладено договір №448/27-04-2022 про надання правничої (правової) допомоги.
08.05.2023 року ОСОБА_1 та адвокатом Цокало Т.М. було підписано акт приймання-передачі наданої правничої допомоги №1 до договору №448/27-04-2022 про надання правничої (правової) допомоги від 27.04.2022 року.
08.05.2023 року адвокатом Цокало Т.М. було здійснено детальний опис робіт (наданих послуг) в рамках даної справи, відповідно до якого, вартість наданих послуг адвокатом Цокало Т.М. становить 9500 грн.
ОСОБА_1 було здійснено оплату наданих послуг адвокатом Цокало Т.М. у розмірі 9500 грн., що підтверджується квитанцією №448 від 01.05.2023 року.
Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
У виконавчому написі №478 від 13.01.2022 року зазначено, що він здійснений на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (далі - Перелік).
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, у якому Главою 16 розділу ІІ передбачено порядок вчинення виконавчих написів (далі - Порядок).
Згідно з п.1.1 глави 16 розділу ІІ цього Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. (ст. 88 Закону України «Про нотаріат).
Згідно п.3.1-3.4. Глави 16 розділу ІІ Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 року, при вирішенні спорів пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 №23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 №92.
Постановою Великої Палати Верховного Суду № 826/20084/14 від 20.06.2018 року у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року відмовлено.
У п.83 постанови від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду зробила наступний висновок: «Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову №662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса».
Тобто, на день вчинення виконавчого напису, редакція переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Пунктом 3.5 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 05.07.2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічні твердження висловлені також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 01.04.2020 року у справі № 201/15282/16-ц (провадження № 61-40796св18).
При цьому, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Разом з цим, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з'ясовано чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
У п.10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Пунктом 2.3. глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Виходячи з вимог законодавства, виконавчий напис може бути виданий лише за умови, що нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості та за наявності доказів належного направлення та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 було отримано вимогу про повернення всієї суми кредитної заборгованості, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості.
Ненадання доказів щодо повідомлення боржника унеможливлюють вчинення виконавчого напису, оскільки неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги банку. ОСОБА_1 не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Аналогічні висновки щодо необхідності повідомлення боржника про усунення порушень викладені у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 року у справі № 357/12818/17.
Тобто, не встановлено, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що відсутнє підтвердження отримання ОСОБА_1 повідомлення про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення виконавчого напису.
Отже, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не виконав вимоги, передбачені Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі №910/13233/17), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив, що вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Суд вважає слушним зауваження представника позивача, яка звернула увагу на те, що у матеріалах виконавчого провадження №68244036 від 03.09.2022 року відсутній сам кредитний договір №200254262 від 04.04.2015 року. ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» не надало приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. кредитний договір №200254262, а лише заяву (оферту) №200254262 від 04.04.2015 року, що не є кредитним договором.
При цьому, судом встановлено, що заява (оферта) №200254262 від 04.04.2015 року, підписана ОСОБА_1 та працівником ПАТ «Банк Михайлівський», яка була надана нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не була посвідчена нотаріально, а тому суд вважає, що з врахуванням встановлених обставин наявні правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем неналежних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
В свою чергу, представником ТОВ «Епро Скул» не подано до суду належних та достовірних доказів на спростування доводів ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданої відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У постанові Верховного Суду від 13.05.2020 року у справі № 219/1704/17 вказано, що за загальним правилом тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову, покладається на позивача.
Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Статті 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, суд, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. від 13.01.2022 року, зареєстрованого в реєстрі за №478, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Враховуючи те, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. за подання позовної заяви до суду та 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи позивачу - ОСОБА_1 надавалась правнича (правова) допомога адвокатом Цокало Т.М.
У відповідності до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст. 1 Закону).
За приписами ч.3 ст. 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Верховний Суд у постанові від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц зазначив, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 документально підтвердив витрати на правову допомогу у розмірі 9500 грн., на підставі ч.2 ст. 141 ЦПК України вказані витрати підлягають стягненню з ТОВ «Епро Скул» на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 272, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Епро Скул», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шипков Єгор Олексійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича від 13.01.2022 року, зареєстрований в реєстрі за №478, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс» заборгованості за Договором №200254262 від 04.04.2015 року у розмірі 31 417,49 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Епро Скул» (код ЄДРПОУ 41901709, місцезнаходження: м. Київ, вул. Волинська буд. 42, офіс 4) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 11 110, 40 грн.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.Л. Пасечник