28 жовтня 2024 рокуСправа № 495/2637/24
Номер провадження 2/495/2186/2024
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом законного представника ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, як відшкодування, за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди смертю особи,
встановив:
25.03.2024 законний представник ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулась із позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, за невчасну виплату відшкодування за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди смертю особи.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані таким.
30.07.2021 водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Т-1643 між населеними пунктами с. Пшеничне та с. Благодатне, у напрямку с. Пшеничне Білгород-Дністровського району Одеської області, допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП велосипедист ОСОБА_5 загинув на місці пригоди.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахованою не була.
Листом від 02 лютого 2023 року відповідачем повідомлено про прийняте рішення у страховій справі, відповідно до якого рішення щодо виплати страхового відшкодування буде прийнято після отримання МТСБУ відповідного рішення щодо результатів розгляду кримінальної справи за фактом вказаної ДТП, тим самим призупинивши строк розгляду справи.
Однак, рішенням Білгород-Дністровського районного суду Одеського суду від 29 червня 2023 року у справі №495/2145/23 позовні вимоги ОСОБА_6 , яка є законним представником малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до МТСБУ про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування було задоволено та ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у зв'язку з втратою годувальника у розмірі по 108 000 грн на кожну дитину; пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 26038 грн 36 коп; три відсотки річних у розмірі 1562 грн 30 коп; інфляційні втрати у розмірі 4 273 грн 43 коп.; пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 26038 грн 36 коп; три відсотки річних у розмірі 1562 грн 30 коп; інфляційні втрати у розмірі 4 273 грн 43 коп.
Вказане рішення набрало законної сили 23 січня 2024 року за результатами його преш ляду судом апеляційної інстанції.
Лише 29.01.2024 на виконання постанови Одеського апеляційного суду від 23.01.2024 та рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.06.2023 відповідачем проведено виплату страхового відшкодування на банківський рахунок представника позивача у визначеному розмірі.
Враховуючи той факт, що Білгород-Дністровським районним судом Одеської області від 29 червня 2023 року, яке було залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року, встановлено незаконність невиплати страхового відшкодування відповідачем, тому є всі підстави вважати, що у позивача виникло право стягнення з МТСБУ пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за незаконне користування грошовими коштами у розмірі 216 000 грн за період з 23 травня 2023 року (наступний день після стягнутого за рішенням суду періоду, з урахуванням вимог ст. 49 ЦПК України та заяви про збільшення позовних вимог) по 29 січня 2024 року (переддень дати виконання зобов'язання та сплати страхового відшкодування).
1.2 Відповідач у своєму відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію таким.
Дійсно, унаслідок ДТП 30.07.2021 на автодорозі Т-1643 між населеними пунктами с. Пшеничне та с. Благодатне Білгород-Дністровського загинув Маток I.JI.. За вказаним фактом СУ ГУ НП в Одеській області 31.07.2021 розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 1202116000000111 за ч. 3 ст. 286 КК України. Досудове розслідування даного кримінального провадження триває і до сьогодні. Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону, у разі якщо ДТП розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку прийняття рішення про здійснення регламентної виплати припиняється до дати, коли МТСБУ стало відомо про набрання рішення у такій справі законної сили. У виниклих правовідносинах в діях МТСБУ відсутня вина у простроченні виплати страхового відшкодування.
У даній справі МТСБУ повідомило позивача про припинення перебігу строку для прийняття рішення щодо виплати позивачам страхового відшкодування до дати набрання рішенням у такій справі/провадженні законної сили та повідомлення про даний факт МТСБУ, як це передбачено абзацом 4 пункту 36.2 статті 36 Закону. На момент звернення позивача до суду з позовом між ним та МТСБУ не виникло боргових зобов'язань, що виключає можливість застосування цивільно-правової відповідальності, передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону та ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Рішення суду у справі № 495/2145/23 про стягнення страхового відшкодування набрало законної сили 23.01.2024 та виконане відповідачем 29.01.2024. Отже у діях відповідача відсутня вина у простроченні виплати страхового відшкодування.
Керуючись наведеним, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
2.Рух справи.
Позов надійшов до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 25.03.2024.
Ухвалою від 29.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.04.2024, відкладено на 20.05.2024.
Ухвалою від 20.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.06.2024, відкладено на 25.07.2024, 10.09.2024, 14.10.2024, 28.10.2024.
3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.
28.10.2024 належно повідомлені учасники справи у судове засідання не прибули.
Справу розглянуто на підставі наявних у ній матеріалів.
4. Фактичні обставини справи.
30 липня 2021 року водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Т-1643 між населеними пунктами с. Пшеничне та с. Благодатне, у напрямку с. Пшеничне Білгород-Дністровського району Одеської області, допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП велосипедист ОСОБА_5 загинув на місці пригоди.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mitsubishi Galant», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахованою не була.
29 серпня 2022 року на адресу МТСБУ надіслано заяву про виплату страхового відшкодування та долучено всі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону, на загальну суму у розмірі 216 000, 00 грн, з яких:
- для доньки загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 04.05.2017 року) 108 000,00 грн - відшкодування витрат на утримання;
- для доньки загиблого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 17.05.2019) 108000,00 грн -відшкодування витрат на утримання.
Листом від 02 лютого 2023 року відповідач повідомив позивача про прийняте рішення у страховій справі, відповідно до якого рішення щодо виплати страхового відшкодування буде прийняте після отримання МТСБУ відповідного рішення щодо результатів розгляду кримінальної справи за фактом вказаної ДТП, тим самим призупинивши строк розгляду справи.
Рішенням Білгород-Дністровського районного суду Одеського суду від 29 червня 2023 року у справі №495/2145/23 позовні вимоги ОСОБА_6 , яка є законним представником малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до МТСБУ про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування було задоволено та ухвалено стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , страхове відшкодування у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 108 000 грн; пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 26038 грн 36 коп; три відсотки річних у розмірі 1562 грн 30 коп; інфляційні втрати у розмірі 4 273 грн 43 коп.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , страхове відшкодування у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 108 000 грн; пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 26038 грн 36 коп; три відсотки річних у розмірі 1562 грн 30 коп; інфляційні втрати у розмірі 4 273 грн 43 коп.
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 січня 2024 року рішення Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 29 червня 2023 року було залишено без змін.
29.01.2024 відповідач здійснив виплату страхового відшкодування на банківський рахунок представника позивача у визначеному розмірі, що підтверджується копією платіжного доручення, що долучене до матеріалів позовної заяви.
Спірним періодом у цій справі є: 23.05.2023 - 28.01.2024.
5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.
Із зазначеного вбачається, що наявність чи відсутність вини водія у вчиненні кримінального правопорушення не має правового значення для розгляду страхової справи, яка за своєю правовою природою є цивільно - правовим відношенням.
Окрім цього, згідно з п.35.1. ст.35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до п.35.2. ст.35 Закону до заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної зі смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Частиною 36.1 статті 36 Закону передбачено, що страховик приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Прийняття рішення про зупинення розгляду справи Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено.
Таким чином, прийняття відповідачем рішення про зупинення строків розгляду у виплаті страхового відшкодування через відсутність постанови/вироку суду, порушує право потерпілих на отримання страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд, враховує висновки щодо застосування відповідних норма права, викладених в Постановах Верховного Суду.
Відповідно правовому висновку зазначеному у Постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 242/1930/21, наявність чи відсутність у страховика обов'язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні.
Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
Відповідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі №208/4598/21, зазначено, що наявність чи відсутність у страховика обов'язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні.
Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.
26 квітня 2022 року, справа № 184/1461/20-ц, провадження № 61-14226св21, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду встановлено наступне: «разом із цим, ураховуючи те, що відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ДТП, яка сталася 05 жовтня 2019 року за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої загинув син позивача - ОСОБА_12 , є страховим випадком, а тому в страховика виник обов'язок виплатити страхове відшкодування за шкоду, завдану забезпеченим транспортним засобом, яка пов'язана зі смертю потерпілого, а її розмір було визначено відповідно до положень пункту 27.3 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Такий висновок узгоджується із правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладеними у постановах: від 14 січня 2019 року, справа № 751/8121/17 (провадження № 61-39326св18); від 30 жовтня 2019 року, справа № 323/2127/16-ц (провадження № 61-33689св18).
Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають обставинам справи і ґрунтуються на вимогах закону.»
Верховний Суд України, 03.12.2014 року при розгляді цивільної справи №6-183цс14 зробив правовий висновок, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
Як встановлено матеріалами справи, за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди 31 липня 2021 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021160000001111 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яким підтверджується факт настання вищезазначеної ДТП та її обставини.
Вказаний документ містить інформацію щодо предмета доказування у цільному провадженні, незважаючи на те, що на момент подачі позову вирок у кримінальній справі не ухвалений, а розмір завданої шкоди чітко встановлений положенням ст. 27 Закону.
Згідно статті 33-1.2. Закону на підставі письмового запиту страховика або МТСБУ відповідний підрозділ Національної поліції зобов'язаний надати йому довідку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України; заклад охорони здоров'я - довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування), форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством охорони здоров'я України, відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово-медичної експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати; медико-соціальна експертна комісія - документи, що підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної працездатності потерпілого; суди та правоохоронні органи - копії наявних документів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди.
Відповідно до статті 34 Закону, Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Суд вважає, що у порушення наведених норм матеріального закону страхова компанія, отримавши інформацію про дорожньо-транспортну пригоду, не вчинила дій передбачених ст. 34 Закону, не встановивши підстав для відмови у прийняття такого рішення згідно ст. 37 цього Закону, не оспорюючи обставини страхового випадку і заявлені членами сім'ї загиблого вимоги про відшкодування витрат на утримання, рішення про здійснення страхового відшкодування не прийняла, як і не прийняла рішення про відмову у їх задоволені, вирішив призупинити розгляд заяви про виплату страхового відшкодування через відсутність на даний час документального підтвердження даних про винну особу, у зв'язку із не набранням законної сили судового рішення за результатом розгляду кримінальної справи.
Відповідно Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 452/3519/15 (провадження № 61-14973в18) зазначено, що: «правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми та постанови Верховного Суду України від 15 листопада 2010 року по справі №4/720, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
За змістом статей 1166, 1187 ЦК України в разі завдання джерелом підвищеної небезпеки шкоди смертю фізичної особи такі дії визнаються неправомірними за винятком двох випадків: 1) коли шкоди було завдано внаслідок непереборної сили; 2) коли шкоди було завдано внаслідок умислу потерпілого.
При цьому наявність зазначених обставин має довести володілець джерела підвищеної небезпеки або особа, відповідальна за нього.
Відповідачем в цій справі вказаних обставин не доведено.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за період з 23.05.2023 по 28.01.2024 у сумі 67 589 грн 93 коп, з яких : 59 484 грн 06 коп - пені, 3 651 грн 12 коп - інфляція, 4 454 грн 75 коп - 3 % річних. У задоволенні позовних вимог на суму 194 грн 76 коп суд відмовляє враховуючи, що 29.01.2024 було здійснено виплату страхового відшкодування, а отже вказана дата не може бути включена до спірного періоду.
Керуючись статтями 23, 625, 988, 979, 1168, 1187, 1200 ЦК України, ст. ст. 27, 35,41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України суд,
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 усього 67 589 грн (шістдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять грн 93 коп), з яких : 59 484 грн (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн 06 коп) - пені, 3 651 грн (три тисячі шістсот п'ятдесят одна грн 12 коп) - інфляція, 4 454 грн (чотири тисячі чотириста п'ятдесят чотири грн 75 коп)- 3 % річних.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, Ідентифікаційний код: 21647131, Русанівський бульвар, 8, місто Київ, 02002.
Суддя Ю.Ф. Волкова