31 жовтня 2024 рокуСправа № 495/9707/24
Номер провадження 3/495/3542/2024
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),
встановила:
23.10.2024 до суду надійшли зазначені адміністративні матеріали.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 171296 від 20.10.2024 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення із таким формулюванням: 20.10.2024 приблизно о 20:00 год. громадянин ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем мешкання вчинив домашнє насильство відносно матері своєї дружини громадянки ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, ображав, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю.
У судове засідання 31.10.2024 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлений під час оформлення адміністративного протоколу, що засвідчив власним підписом; про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи не заявив.
Суд звертає увагу, що статтею 277 Кодексу визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми, справа про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 Кодексу розглядається протягом доби з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
За таких обставин, суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , який сповіщений про час, дату і місце розгляду справи.
Диспозиція частини першої статті 173-2 Кодексу передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство-діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 251 КУпАП).
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу повністю доводиться зібраними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 171296 від 20.10.2024; заявою потерпілої; поясненнями учасників адміністративного правопорушення, заповненою формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Перелічені докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку; докази у своїй сукупності доводять факт вчинення домашнього насильства. У суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу.
Санкція ч.1 ст.173-2 Кодексу визначає відповідальність у виді штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Визначаючи вид стягнення ОСОБА_1 суд враховую конкретні обставини вчинення правопорушення, особу порушника, його майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що відносно останнього необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі статті 40-1 Кодексу, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету необхідно стягнути судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 33-35, 173-2, 221, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн (сто сімдесят грн) на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу (частина перша статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення). У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу (стаття 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ю.Ф. Волкова