справа № 492/1332/24
провадження № 3/492/853/24
Іменем України
31 жовтня 2024 року м.Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Варгаракі С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 322008 від 19 вересня 2024 року, ОСОБА_1 19 вересня 2024 року о 02 год. 20 хв. по вул. Будівельників, в м. Арциз Болградського району Одеської області, керував транспортним засобом марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме «Драгер», згідно з яким в крові ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в кількості 1,63 ‰, чим порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в судовому засіданні винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження і він не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а справа на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП України, завданнями у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП регламентовано, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; а також з'ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.
Підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Згідно з статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналіз указаної норми закону дає підстави стверджувати те, що законодавцем було передбачено два варіанти гарантування законності проведення поліцейським дій, пов'язаних із виявленням стану алкогольного сп'яніння та фіксування відповідних результатів, можливості використання цих результатів у якості доказу, оцінки цих доказів з точки зору їх належності та допустимості, а також урегулювання будь-яких суперечностей, які можуть виникнути при вчиненні цих дій, підтвердження чи спростування законності вчинюваних дій при чому як поліцейськими, так і особами, щодо яких проводиться огляд, а також іншими особами, присутніми при вчиненні цих дій. Такими гарантіями є: проведення відеозапису указаних вище дій, або вчинення цих дій у присутності двох свідків.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з статтею 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року №100, поліція використовує технічні засоби - нагрудні відеокамери (відеореєстратори).
Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції (п. 1.3 Розділу І Інструкції).
Відповідно до пункту 3.3. Розділу III вищенаведеної Інструкції нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації.
Відповідно до статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 322008 від 19 вересня 2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 , фіксація правопорушення здійснювалась на нагрудний відео реєстратор SN 3939, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до протоколу додається DVD-диск.
В матеріалах справи наявний DVD-диск, однак відтворений відео-файл має погану якість зображення та відсутній звук, що не дає судді належним чином дослідити наданий доказ та встановити істину у справі.
Отже з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення неможливо відтворити обставини адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .
З метою усунення зазначених недоліків відеозапису постановою Арцизького районного суду Одеської області від 07 жовтня 2024 року протокол про адміністративне правопорушення серій ААД № 322008 від 19 вересня 2024 року, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та справу про адміністративне правопорушення було повернуто до Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, для належного оформлення, який надійшов до суду без усунення недоліків, повний відеозапис фіксування адміністративного правопорушення від 19 вересня 2024 року суду наданий не був.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 322008 від 19 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише початковим правовим висновком щодо дій особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
З урахуванням викладеного, зазначений відеозапис, як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП суд визнає недопустимим, оскільки такий отриманий з порушенням вимог закону.
Будь-яких інших доказів, які б беззаперечно доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, матеріали справи не містять.
Оскільки інших доказів на підтвердження винних дій ОСОБА_1 матеріали справи не містять, за обставинами зазначеними вище, відеозапис не містить інформації на підтвердження вчинення правопорушення ОСОБА_1 , а протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відсутність винних дії ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Рішенням Конституційного суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, яке є обов'язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину (правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Згідно зі статтями 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року вказує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення повинно випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд дійшов висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не підтверджуються доказами, отже і протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 у розумінні статті 251 КУпАП.
Беручи до уваги, що наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом у судовому засіданні, не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вимоги пункту 1 частини 1 статі 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 2, 7, 9, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 255, 260, 265-1, 266, 278-280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення № 492/1332/24 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.