Справа № 761/22085/24
Провадження № 3/761/5307/2024
26 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Антонюк Марина Станіславівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП,
Із матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №589154 від 15.05.2024 вбачається, що 27 березня 2024 року о 12 год. 18 хв. за адресою: м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 53, перебуваючи у приміщенні магазину «АТБ», ОСОБА_1 вчинив крадіжку товару на суму 154 грн. 90 коп., чим вчинив дрібне викрадення чужого майна.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, не з'явився. Жодних заяв або клопотань, в тому числі і про відкладення, від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.
При цьому суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»). Однак, ОСОБА_1 до суду не прибув, розглядом справи не цікавився, своїм правом брати участь у судовому розгляді не скористався.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлявся про час та дату розгляду справи, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не направляв, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддя прийшла до таких висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, суд звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
При цьому жодних доказів на підтвердження факту причетності ОСОБА_1 до інкримінованого йому діяння до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено.
Щодо наявних у матеріалах провадження письмових пояснень охоронця магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 53, ОСОБА_2 від 09.05.2024 суддя звертає увагу, що з їх змісту встановлено, що 27.03.2024 чоловік викрав з магазину товар на суму 174 грн. 00 коп., також 09.05.2024 близько 21 год. 18 хв. такий громадянин повторно з'явився в магазині та мав намір викрасти спиртні напої. Так, він підійшов та зробив останньому зауваження, на що останній агресивно відреагував та почав виражатися нецензурною лайкою. Виконуючи функції охоронця, він намагався затримати чоловіка, однак той вирвався та побіг у невідомому напрямку.
Разом з тим, жодних даних, які б свідчили про те, що описана подія дрібного викрадення чужого майна була вчинена саме ОСОБА_1 , письмові пояснення не містять.
При цьому, охоронець вказує, що в нього наявні фото та відео, а відтак, у разі потреби працівники поліції можуть звертатися для отримання відповідних копій. Однак такі докази працівниками поліції до протоколу стосовно ОСОБА_1 долучені не були, а тому, суддя приходить до висновку, що останніми не доведено факт перебування ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 53, приблизно о 12 год. 18 хв., з огляду на що факт перебування ОСОБА_1 у цьому приміщенні не зафіксовано та поза розумним сумнівом не доведено.
Отже, аналіз наведених обставин дозволяє зробити висновок, що дані протоколу, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП, не підтверджені належними та допустимими доказами, зібраними працівниками поліції при складенні протоколу.
При цьому, суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП підлягає закриттю за недоведеністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 1, 9, ч. 1 ст. 51, 245, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Києва М.С. Антонюк