Справа № 761/12038/21
Провадження № 2/761/6212/2024
08 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Решті Д.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідачки ОСОБА_2 ,
представника відповідачки ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , 3-я особа: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Кароєва-Яремчук Т.М. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
У березні 2021 року позивач інтереси якого представлені адвокатом звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив визначити позивачу додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, зокрема, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що 06.11.2019 року ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно якого все належне їй майно вона заповіла сину ОСОБА_4 .. Маючи намір прийняти спадщину позивач, який постійно проживає в м. Чикаго США, звернувся до Генерального консульства України в м. Чикаго США лише 02.06.2020, оскільки відповідно до інформації з сайту «Генеральне консульство України в Чикаго» з 23.04.2020 року у зв'язку із прийняттям Урядом України рішення щодо заходів з метою запобігання виникненню та поширенню випадків захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, в Генеральному консульстві України в Чикаго подовжено дистанційний режим роботи до 11 травня включно. На даний період було тимчасово призупинено консульський прийом громадян. Крім того, відповідно до інформації з сайту «Генеральне консульство України в Чикаго» з 21.05.2020 року в умовах збереження високих показників поширення вірусу COVID-19 у США, та зокрема, у штаті ОСОБА_5 , з метою мінімізації ризиків зараження цією хворобою громадян України та іноземців, які відвідують консульську установу та потенційно можуть наражати себе та оточуючих, включно зі співробітниками установи, на небезпеку, Генеральним консульством України у Чикаго продовжено дистанційний режим роботи до 29.05.2020 року включно. На даний період було тимчасово призупинено консульський прийом громадян. Вказує, що оскільки 30 та 31 травня припало на суботу та неділю, які є вихідними днями, позивач зміг звернутися до Генерального консульства України у Чикаго лише 02.06.2020 року. Зазначає, що 02.06.2020 року позивач звернувся до Генерального консульства України в м. Чикаго США з метою оформлення спадщини, де консулом України в м. Чикаго США ОСОБА_6 було засвідчено його заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, постановою державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Кароєвої-Яремчук Т.М. від 19.02.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , з підстав пропуску встановленого законодавством строку для прийняття спадщини. Як зазначає позивач, вказаний строк пропущено ним з поважних причин, зокрема, він проживає в США останні кілька років, оформлення довіреності та підготовка інших документів необхідних для подачі заяви про прийняття спадщини на території України зайняло багато часу, що й зумовило пропуск відповідного строку. У зв'язку із чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою судді від 06.04.2021 року вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі, які були усунені представником позивача 15.05.2021 року.
Ухвалою судді від 20.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
21.06.2022 року представником відповідача Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) - Горовою С.В. подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що позивач знехтував тим періодом, коли він міг самостійно звернутись до Генерального консульства України вмісті Чикаго ще до початку розповсюдження захворювання гострої респіраторної хвороби COVID-19, адже перше оголошення що стосувалось тимчасового призупинення консульського прийому громадян датовано аж 13.03.2020 року, тобто сплинуло вже понад 4 місяці від дня смерті, однак такою можливістю позивач не скористався. Вказує, що достатнього доказу на підтвердження обставин, що унеможливлювали скористатись правом протягом всіх 6 місяців щодо прийняття спадщини, позовна заява не містить. Зазначає, що позивач не був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою. Крім того, жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження обставин того, що Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ) порушило права позивача, не було надано, а тому представник Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) вважає, що позов задоволенню не підлягає у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог до неналежного відповідача.
02.12.2022 року протокольною ухвалою суду замінено відповідача Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ) на Київську міську раду.
Ухвалою судді від 18.10.2023 року вказану позовну заяву залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника.
Постановою Київського апеляційного суду від 14.02.2024 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18.10.2023 року, скасовано і направлено справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2024 року вказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Протокольною ухвалою суду від 13.05.2024 року замінено відповідача Київську міську раду на відповідача ОСОБА_2 ..
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити та ухвалити відповідне рішення, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в задоволенні позову.
Перша київська державна нотаріальна контора явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, на адресу суду завідувачем направлено заяву, в якій остання просить суд розглядати справу за відсутності представника та прийняти рішення згідно норм чинного законодавства.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28.11.1974 року (а.с.11).
Відповідач ОСОБА_2 , є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05.10.1999 року.
Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 12.05.1993 року, виданого згідно розпорядження відділу (органу) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності ОСОБА_7 та членам його сім'ї ОСОБА_8 , ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .
Як убачається із заповіту, складеного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , належне їй майно, в тому числі квартиру АДРЕСА_2 , вона заповіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 11.11.2019 відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
02.06.2020 року позивач звернувся до Генерального консульства України в м. Чикаго США з метою оформлення спадщини, де консулом України в м. Чикаго США ОСОБА_6 було засвідчено його заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
13.04.2020 із заявою про прийняття спадщини після її смерті до Першої київської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59997001.
Постановою державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Кароєвої-Яремчук Т.М., позивачу ОСОБА_4 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 матері ОСОБА_2 на 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , з яких 1/3 частка належала ОСОБА_8 , матері спадкодавці, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та 1/3 частка належала ОСОБА_7 - батьку спадкодавці, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , спадкоємцем яких була їх донька ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.
За приписами ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно с. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами 1 та 2 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).
Пунктом 1.2 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України 27.12.2004 №142/5/310, передбачено, що вчинення нотаріальних дій покладається на консульських посадових осіб (далі - консул), які працюють в дипломатичних представництвах та консульських установах України.
Як встановлено у пп.3 п.1.3 цього Положення, консулами вчиняються такі види нотаріальних дій, зокрема: посвідчуються правочини (договори, заповіти, довіреності та ін.), крім іпотечних договорів, договорів про відчуження та заставу житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні; вживаються заходи до охорони спадкового майна; видаються свідоцтва про право на спадщину; засвідчується вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчується вірність підпису на документах; засвідчується справжність кваліфікованого електронного підпису на електронних документах; засвідчується вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.
Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через зволікання, без будь - яких об'єктивних перешкод, то правові підстави для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що строк для подачі заяви про прийняття спадщини був ним пропущений з поважних причин, оскільки позивач мав реальну можливість, не залежно від його перебування за кордоном, звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини до консульської установи, чого у встановлений законом строк свідомо не зробив.
Доказів того, що позивач в силу об'єктивних причин, не зміг реалізувати свої спадкові права на території США, матеріали справи не містять, так як і не місять посилань на наявність таких причин взагалі.
Крім того, нотаріусом не було заведено спадкову справу у зв'язку із зверненням до нотаріуса поза межами встановленого строку.
Посилання позивача на тривалість оформлення документів необхідних для подачі заяви про прийняття спадщини як на поважність пропуску визначеного строку не підтверджені належними доказами і не можуть бути визнані судом такими, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача щодо подачі заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи зазначене, проаналізувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-80, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , 3-я особа: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Кароєва-Яремчук Т.М. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцятиднів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Сіромашенко