Справа № 761/6102/24
Провадження № 2/761/5716/2024
28 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -
У лютому 2024 року позивач інтереси якого представлені адвокатом звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 6 831,54 грн..
Позов обґрунтовує тим, що 22.06.2021 приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 204618 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 612185209_КІ від 20.03.2014 року укладеним з АТ «Альфа-Банк» в розмірі 102 534,97 грн.. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2023 року по справі № 761/42394/21, яке набрало законної сили 07.11.2023, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.06.2021 року приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 204618 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором №1612185209_КІ від 20.03.2014 року у загальній сумі 102 534,97 грн.. Позивач зазначає, що в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 на користь стягувача стягнуто та перераховано 6 831,54 грн.. Позивач зазначає, що на даний час ТОВ «Вердикт Капітал» та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лиманський В.Ю. не повернули позивачу коштів, набутих без достатньої правової підстави. Вказує, що враховуючи, що підставою отримання відповідачами грошових коштів був виконавчий напис № 204618 від 22.06.2021, який судом визнано таким, що не підлягає виконанню, вищевказана сума вважається безпідставно набутою та підлягає поверненню, оскільки правової підстави, на якій були набуті грошові кошти, на теперішній час не існує.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2024 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою судді від 23.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.03.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що при подачі до суду позовної заяви, позивачем не зазначено розподілу сум, які були перераховані стягувачу, які є витратами виконавчого провадження, а які винагородою приватного виконавця. Вказує, що сума, яка відраховується із боржника не повністю перераховується стягувачу, оскільки ЗУ «Про виконавче провадження» передбачає визначення та стягнення із боржника витрат на проведення виконавчих дій, а також стягнення основної винагороди приватного виконавця. Залишок коштів, які після стягнення витрат приватного виконавця, переховуються лише тоді стягувачу. У зв'язку з чим, жодними доказами, не підтверджена стягнута фактично сума саме на користь ТОВ «Вердикт Капітал».
Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 23.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським В.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 204618, виданого приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М. 22.06.2021 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 102 534,97 грн.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2023 по справі № 761/42394/21, яке набрало законної сили 07.11.2023, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.06.2021 року приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 204618 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 612185209_КІ від 20.03.2014 року у загальній сумі 102 534,97 грн.. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн., судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 496,20 грн..
Згідно відповіді приватного виконавця Лиманського В.Ю. на виконання виконавчого напису № 204618 від 22.06.2021, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2 від 23.10.2021, утримано з позивача 6831,54 грн..
Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За правовою природою конструкція зобов'язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов'язання з правочинів (договорів).
Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов'язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов'язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.
Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Про виникнення зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов'язань з повернення безпідставного збагачення.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов'язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).
Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Одним із випадків відпадання підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо:
1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами;
2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів, стягнутих на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у визнається судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, отримані відповідачем кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18 та від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21).
Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 6831,54 грн. з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 , оскільки правові підстави набуття відповідачем таких грошових коштів відпали.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд відповідно до п. 6 ч. 1 статті 264 ЦПК України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат у виді судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Документально підтвердженими витратами позивача на правову допомогу адвоката Каленського В.І. є Договір № 09 про надання правової допомоги від 09.06.2023, Додаткова угода № 1 до Договору про надання правової допомоги № 09 від 09.06.2023 року.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000, 00 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 6 831 (шість тисяч вісімсот тридцять одна) гривня 54 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2024 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б.
Суддя: Н.В. Сіромашенко