Справа № 761/31720/24
Провадження № 3/761/7056/2024
24 вересня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суб'єкта господарювання - фізичної особи підприємця, який зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст.1551 КУпАП,
гр. ОСОБА_1 16.07.2024, будучи суб'єктом господарювання - фізичною особою підприємцем, перебуваючи за адресою - АДРЕСА_2 , здійснив проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та не видав відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту на суму проведеної операції, чим порушив вимоги п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон).
Вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушив порядок проведення розрахунків у сфері послуг, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 1551 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1 у судове засідання викликався шляхом направлення судових повісток на зазначені у протоколі адреси мешкання та роботи, однак повістка гр. ОСОБА_1 не отримана, останній до суду не прибув.
Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З викладеного витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі гр. ОСОБА_1 у розгляді справи, тому наведені вище обставини дають підстави для висновку про свідоме ухилення останнього від явки до суду.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 08.08.2024, акт фактичної перевірки від 25.07.2024, інші долучені документи, дійшов висновку про таке.
Частина 1 статті 1551 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері послуг.
Відповідно до Акта перевірки від 25.07.2024 виявлене порушення п. 1 ст. 3 Закону, який передбачає обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері громадського харчування, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Також, п. 2 ст. 3 Закону встановлено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати особі, яка отримує товар чи послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі
Водночас, як вбачається з акту перевірки, гр. ОСОБА_1 , будучи суб'єктом господарювання, наведених вище вимог не дотримався, що свідчить про наявність у діях останнього складу адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.1551 КУпАП.
Відповідно до положень ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення судом враховані характер правопорушення, ступінь вини правопорушника.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя
гр. ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 1551 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м.Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В.М.Циктіч