Справа №760/28597/23
1-кп/760/1102/24
Про продовження запобіжного заходу
(повний текст)
01 листопада 2024року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12023100170000117, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.301, ч.3 ст.301, ч.2 ст.301-1, ч.3 ст.301-1, ч.4 ст.301-1, ч.2 ст.156 КК України, -
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.301, ч.3 ст.301, ч.2 ст.301-1, ч.3 ст.301-1, ч.4 ст.301-1, ч.2 ст.156 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року продовжено тримання обвинуваченого під вартою до 04 листопада 2024 р.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурором було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор підтримав своє вказав на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, обвинувачений може переховуватись від суду, усвідомлюючи невідворотність покарання, пов'язаного з позбавленням волі, за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, крім того, незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджується вищевикладеними обставинами.
Обвинувачений та захисник заперечували проти продовження строку тримання під вартою.
Так, захисник вказав, що обвинувачений не був затриманий правоохоронними органами в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України, а сам прибув до суду. Вказує, що ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, відсутні, а тому менш суворий запобіжний захід цілком зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений захисника підтримав та просив застосувати до нього домашній арешт або зменшити розмір застави.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію прокурора, обвинуваченого, захисника, дійшов наступного висновку.
Як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1 ст.184 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Суд вважає, що прокурором доведено, що існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою, не зменшилися, а саме ризик переховуватися від суду, оскільки останній в умовах воєнного стану обвинувачується у низці злочинів, серед яких особливо тяжкий, проти громадського порядку та моральності, статевої свободи та статевої недоторканності особи, зокрема санкцією ч.4 ст.301-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; обвинувачений не має стійких соціальних зв'язків, не одружений, документальні відомості про утриманців у обвинуваченого відсутні; до затримання ОСОБА_5 проживав у закинутій будівлі поруч із залізничним вокзалом у м. Києві. Цей ризик ураховується судом у сукупності з іншим ризиком незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки остання в судовому засіданні не допитана, є неповнолітньою, та з ризиком вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 веде антигромадський спосіб життя, до нього раніше застосовувались примусові заходи медичного характеру за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України.
Вищенаведене, на думку суду унеможливлює застосування щодо обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, оскільки такі заходи не забезпечать як запобігання встановленим судом ризикам, так і виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України, можуть негативно вплинути на перебіг судового розгляду даного кримінального провадження, а тому вважає обґрунтованим продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, залишивши без змін наявний альтернативний запобіжний захід у вигляді застави та покладені на обвинуваченого обов'язки в разі внесення застави.
Виходячи із змісту ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.
На думку суду, продовження до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Разом з тим, враховуючи, що розмір застави, який наразі визначений судом обвинуваченому ОСОБА_5 є непомірним для нього, суд вважає за можливе зменшити його, визначивши в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде сприяти забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст.176-178, 182-184, 184, 199, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 30.12.2024 року включно.
Зменшити розмір застави ОСОБА_5 , визначивши суму застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп., покладені на нього обов'язки в разі внесення застави - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали оголошується 04 листопада 2024 року.
Суддя ОСОБА_1