Справа №760/17017/24 3/760/5757/24
27 серпня 2024 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Педенко А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП: не встановлено),
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
12.07.2024 року приблизно о 21 год. 33 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщені магазину «АТБ», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 7 В, вчинив дрібне викрадення чужого майна, а саме: таємно викрав з полиці магазину напій «Bronx», в кількості 4 шт., загальною вартістю 137 грн. 02 коп. без ПДВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся про розгляд справи шляхом надіслання судової повістки на вказаний в протоколі номер мобільного телефону. Таким чином, ОСОБА_1 безперечно розумів, що за вказаною ним адресою та номером телефону судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, на офіційному сайті Солом'янського районного суду м. Києва, в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду була зазначена дата, час та місце розгляду справи. При цьому, ОСОБА_1 клопотання про відкладення судового засідання не подано, причини неявки не повідомлені.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про свідоме затягування та не бажання брати участь у розгляді справи.
Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст. 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Таким чином, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №304966 від 12.07.2024 р., пояснення охоронця магазину гр. ОСОБА_2 , пояснення адміністратора залу магазину ТОВ «АТБ-маркет» гр. ОСОБА_3 , відеозапис події та інші докази, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Так, частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, що тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 51 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
За таких обставин, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 23, 33, 34, 35, 40-1, ч. 1 ст. 51, 251, 252, 283-284, 287-291 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень, який сплатити за наступними банківськими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК м. Києві/Соломян.р-н/21081100; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Призначення платежу: адміністративний штраф.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) грн. 60 коп., який підлягає сплаті за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Призначення платежу: 101_____ код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України; судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №____/____/____, Солом'янський районний суд міста Києва)».
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, повинна бути надіслана правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.М. Педенко