Справа № 758/13739/24
29 жовтня 2024 року м. Київ Подільський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024100070002288, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024100070002288, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В обґрунтування клопотання вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.10.2024 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «Peugeot 301», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вулиці Костянтинівської зі сторони вулиці Хоривої в бік вулиці Фролівської в місті Києві, при цьому частково автомобіль перебував в межах трамвайних колій, що розташовані посередині проїзної частини.
Під час руху ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3(б), 12.1. Правил дорожнього руху України.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_4 виразились в тому, що він керуючи технічно-справним автомобілем, рухаючись по проїзній частині вулиці Костянтинівської, не урахував дорожні умови у вигляді мокрої проїзної частини та наявності трамвайних колій та під час виконання маневру перестроювання праворуч, не переконався, що вказаний маневр буде безпечним, в результаті чого не впорався з керуванням, здійснив виїзд за межі проїзної частини, де відбувся наїзд на нерухому перешкоду у вигляді дерева.
Місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди - проїзна частина дороги АДРЕСА_1 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Peugeot 301», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи №042-1719-2024 від 23.10.2024 року, отримала наступне тілесне ушкодження: «закрита травма правого плеча у вигляді гвинтоподібного перелому нижньої третини плечової кістки зі зміщенням уламків.
Морфологічні властивості виявленого перелому - дозволяють стверджувати, що як відновлення анатомічної цілісності вказаної кістки та і відновлення функції правого плеча, буде спостерігатися у строк понад 21 добу, та саме з цього строку, обчислювати тривалість розладу здоров'я, як критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, вказана закрита травма правого плеча за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу.
25 жовтня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Крім того, під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Зокрема, на думку сторони обвинувачення, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також, незаконно впливати на потерпілого, так як підозрюваному відоме її місце проживання та анкетні дані.
Прокурор клопотання підтримав, з мотивів у ньому наведених та просив його задовольнити. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби за адресою проживання підозрюваного: АДРЕСА_2 .
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав адресу свого проживання: АДРЕСА_2 та не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, однак просив визначити період перебування під домашнім арештом не з 22 год. 00 хв., а з 23 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби, оскільки працює водієм таксі.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №120241100070002288, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2024 року.
Процесуальне керівництва досудовим розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
25 жовтня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України та вказаних у клопотанні долучено рапорт інспектора взводу № 2 роти АДРЕСА_3 від 07.10.2024 року, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.10.2024 року, схему пригоди від 07.10.2024 року, акт огляду та вилучення ТЗ від 07.10.2024 року, постанову про визнання предметів речовим доказом та прилучення їх до кримінального провадження від 08.10.2024 року, протокол огляду відеозапису від 14.10.2024 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 15.10.2024 року, висновок експерта №4166-Е від 21.10.2024 року, висновок експерта №042-1719-2024 від 23.10.2024 року, повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 25.10.2024 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 25.10.2024 року та інші докази.
Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалась сторона обвинувачення у клопотанні та позицію захисту, слідчий суддя зазначає наступне.
Зокрема, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, максимальною санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність відбування покарання у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, підозрюваний може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконного впливу на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 відоме місце проживання потерпілої та її анкетні дані.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, враховує відомості про особу підозрюваного, який раніше несудимий, одружений, є внутрішньо переміщеною особою та проживає у м. Вишгород, працює неофіційно.
Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, враховуючи доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши матеріали клопотання, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), та доведеність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, буде достатнім, необхідним та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та виконання покладених на нього відповідних процесуальних обов'язків.
При цьому, визначити підозрюваному період перебування під домашнім арештом не з 23 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби, у зв'язку з необхідністю працювати та забезпечувати сім'ю.
Керуючись, ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 376, 492 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024100070002288, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 23 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби (за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги), в межах строку досудового розслідування, тобто по 25 грудня 2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом;
2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 25.10.2024 включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, у якому він перебуває під домашнім арештом, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали доручити працівникам Подільського УП ГУНП у м. Києві. Контроль за виконанням ухвали покласти на Подільську окружну прокуратуру міста Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1