Рішення від 17.10.2024 по справі 758/10592/24

Справа № 758/10592/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

17 жовтня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судових засідань Карпишиної К. С.,

учасники справи не з'явились,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове Місто 45» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути із відповідача заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 31 616,33 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем у будинку АДРЕСА_1 , де власником квартири АДРЕСА_1 є відповідач. Позивач належним чином надає житлово-комунальні послуги. Відповідач ухиляється від виконання обов'язку здійснювати оплату за отримані послуги у розмірі, строки та порядку, визначених чинним законодавством. Разом із тим, оскільки відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання, а отже прострочив виконання грошового зобов'язання, а відтак такому необхідно здійснити оплату 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до ст. 625 ЦК України. Згідно з Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 625 ЦК України просить позов задовольнити. Разом із тим, просить вирішити питання про розподіл судових витрат, згідно з ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідачем не подано відзив на позов, який би містив заперечення на нього.

03 вересня 2024 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, а відтак, враховуючи що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи та враховуючи наявність умов передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

ОСОБА_1 є власником житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 , що підтверджено Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 листопада 2023 року номер довідки 352596742.

Згідно з ст. 322 Цивільного власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до п. 3 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРКОВЕ МІСТО 45» (далі - Статут) забезпечує належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Аналогічна правова норма міститься у п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до п. 3.2 протоколу № 1 Зальних зборів ОСББ «ПАРКОВЕ МІСТО 45» від 29 вересня 2019 року затверджено розмір щомісячних внесків з утримання будинку, споруд та прибудинкової території для власників квартири у будинку АДРЕСА_1 та граничний термін сплати такого внеску до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Сплата таких внесків є обов'язковою для всіх співвласників (п. 3 Статуту).

Відповідно до розрахунку заборгованості по квартирі АДРЕСА_2 борг за утримання будинку та прибудинкової території за період з лютого 2022 по липень 2024 року становить у розмірі 24 421,20 грн. Даний розрахунок відповідачем не оспорюється, а відтак приймається судом до уваги, як такий що чинний.

Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов у цій частині підлягає задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача боргу за утримання будинку та прибудинкової території за період з лютого 2022 року по липень 2024 року становить у розмірі 24421,20 грн.

Щодо частини позовної вимоги про відповідальність відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд прийшов до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 цієї статті).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, який у силу ч.4 ст.264 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Суд зазначає, що позивач належним чином виконав умови договору, адже у строки та в порядку надав споживачеві послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно з розрахунку заборгованості по квартирі АДРЕСА_2 у частині нарахувань встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за період з лютого 2022 року по липень 2024 року та становить у розмірі 6 230, 66 грн інфляційні втрати та 964,47 грн - 3 % річних.

Будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості відповідачем не надано, такий не оскаржувався, а відтак є чинним, а тому приймається судом до уваги.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини суд прийшов до переконання про те, що оскільки відповідач не виконав грошового зобов'язання у встановлені строки, а відтак з такого на користь позивача необхідно стягнути інфляційні втрати у сумі 6230,66 грн та три відсотки річних розмірі 964,47 грн у відповідності до ст. 625 ЦК України, а позов в цій частині задовольнити.

Отже, суд прийшов до висновку про те, що позов необхідно задовольнити повністю.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією, яка містяться у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Щодо стягнення судових витрат понесених на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

Із матеріалів справи убачається, що 10.07.2024 між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір № 2/07.2024 про надання правової допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд зазначає про те, що відповідно до укладеної угоди адвокат надає позивачу правничу допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором. За надання правової допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокатському об'єднанню гонорар винагороду).

Згідно з акта приймання-передачі наданих послуг від 09.08.2024 № 176 від ФОП ОСОБА_2 позивач отримав наступні послуги: підготовка розрахунку інфляційних нарахувань та 3% річних до заборгованості -1 500,00 грн; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, формування додатків до позову та подання їх до суду - 1 500,00. Всього на загальну суму 3 000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що частина з наданих послуг не може бути віднесена до правничої допомоги, подання позовної заяви до суду, вивчення судової практики, як окремої правничої послуги, формування та друк додатків до позовної заяви.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог; з огляду на приписи ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 1500,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 206, 259, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове Місто 45» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРКОВЕ МІСТО 45» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 24 421,20 грн, три відсотки річних у сумі 964, 47 грн та інфляційні втрати у сумі 6 230,66 грн, а всього у розмірі 31 616 (тридцять одна тисяча шістсот шіснадцять) гривень 33 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРКОВЕ МІСТО 45» судовий збір у розмірі 2684,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРКОВЕ МІСТО 45», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок № 4, код ЄДРПОУ 43020617;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О. І. Якимець

Попередній документ
122732129
Наступний документ
122732131
Інформація про рішення:
№ рішення: 122732130
№ справи: 758/10592/24
Дата рішення: 17.10.2024
Дата публікації: 04.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (14.11.2024)
Дата надходження: 11.11.2024
Предмет позову: заява про виправлення описки у судовому рішенні
Розклад засідань:
17.10.2024 11:00 Подільський районний суд міста Києва