Справа № 755/18908/24
№ 1-кс/755/3466/24
"26" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Узбекистану, громадянину України, з неповною середньою освітою, не одруженому, маючому зі слів двох дітей, зі слів працюючому різноробочим, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, зокрема: 15.01.2018 року вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120241000400003672 від 25.10.2024 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак, не пізніше 12 години 00 хвилин 25.10.2024 року, в ОСОБА_5 виник злочинний умисел, з корисливих мотивів, на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засіб та психотропних речовин. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, ОСОБА_5 , у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, незаконно придбав з метою збуту в невстановленої досудовим розслідуванням особи наркотичні засоби та почав їх незаконно зберігати, з метою збуту за адресою проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому, 25.10.2024 року, у період часу з 17 години 09 хвилин до 19 години 40 хвилин, було проведено невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме, у квартирі АДРЕСА_2 , у ході якого, було виявлено та в подальшому вилучено згортки ізоленти та поліетиленові пакети, які містять наркотичні засоби, один з яких всередині містить згорток з речовиною рослинного походження, що містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який масою в перерахунку на висушену речовину складає 0,80 г., згідно висновку експерта від 26.10.2024 року № СЕ-19/111-24/62675-НЗПРАП, які ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав в приміщенні вказаної квартири, з метою подальшого збуту.
Отже, ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав за місцем проживання, а саме, у квартирі АДРЕСА_2 , наркотичні засоби з метою збуту.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак, не пізніше 12 години 00 хвилин 25.10.2024 року, в ОСОБА_5 виник злочинний умисел, з корисливих мотивів, на повторне, незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу - канабісу. Реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, спрямований на повторне, незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу - канабісу, ОСОБА_5 , у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 12 години 00 хвилин 25.10.2024 року, перебуваючи біля поштомату ТОВ «Нова пошта» № 26888, що розташований по вул. Микитенка, 5-А в м. Києві, від невстановленої досудовим розслідуванням особи отримав посилку, всередині якої знаходилась речовина рослинного походження, що містить у своєму складі наркотичний засіб - канабіс, тим самим, повторно, незаконно придбав та став незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту.
Того ж дня, тобто 25.10.2024 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Микитенко, 5-А, працівниками Дніпровського УП ГУНП у м. Києві виявлено та затримано ОСОБА_5 , який повідомив, що зберігає при собі посилку, всередині якої знаходиться речовина рослинного походження, а саме наркотичний засіб - канабіс, який останній повторно, незаконно придбав, з метою подальшого збуту.
У подальшому, у період часу з 15 години 02 хвилини до 15 години 51 хвилина, за адресою: АДРЕСА_3 , було проведено особистий обшук ОСОБА_5 , під час якого, в останнього було виявлено та вилучено коробку, всередині якої знаходились два паперових згортки з речовиною рослинного походження, що містять в своєму складі наркотичний засіб - канабіс, частина одного з яких містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який масою в перерахунку на висушену речовину складає 4,07 г., згідно висновку експерта від 26.10.2024 року № СЕ-19/111-24/62676-НЗПРАП, який останній повторно, незаконно придбав та незаконно зберігав при собі, з метою подальшого збуту.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме, у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого повторно.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами обшуків; протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України; речовими доказами; висновками експертів; протоколами допитів свідків.
Враховуючи викладене, підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого на даний час підозрюється ОСОБА_5 , полягає у тому, що злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів посягають на правовий режим обігу, а додатковим об'єктом кримінально-правової охорони є здоров'я населення.
На даний час, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість злочину, у вчиненні якого він на даний час підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 9 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження. Враховуючи спосіб зберігання та збуту наркотичного засобу, встановлено, що ОСОБА_5 ретельно приховував свою злочинну діяльність, вчинив тяжкий злочин з прямим умислом, усвідомлював суспільну небезпеку вчиненого діяння та не бажав його викриття правоохоронними органами, не має постійного місця проживання у м. Києві та в Україні; може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх та може шляхом умовляння, погроз, підкупу, тощо, схилити їх до дачі неправдивих показань у судовому засіданні. Враховуючи те, що в ході проведення обшуку були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних, підозрюваний може незаконно впливати на зазначених свідків, з метою зміни показань останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду. Також, на даний час, триває виконання судових експертиз за рештою вилучених в ОСОБА_5 речовин, а тому, будучи обізнаним про експертну установу, експертам якої доручено проведення відповідних експертиз, останній може незаконно впливати на зазначених експертів, з метою дачі ними завідомо неправдивих висновків; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, не з'являтися за викликами до слідчого та прокурора для проведення слідчих та процесуальних дій, чим буде затягувати строки досудового розслідування. Так, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 є лише складовою частиною добре налагодженої злочинної мережі збуту наркотичних засобів на території України, будучи усвідомленим про наявні шляхи постачання та подальші шляхи збуту наркотичних засобів, перебуваючи на свободі, останній може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, організаторів злочинної діяльності, пов'язаної з поширенням незаконної пропозиції наркотичних засобів на території міста Києва; може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має офіційно доходу та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом.
Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_5 та запобігання зазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зазначивши, що на даний час, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість злочину, за який передбачено покарання до десяти років позбавлення волі, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, зокрема, останній ретельно приховував свою незаконну діяльність та не бажав розкриттю злочину. Також, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на свідків, оскільки обізнаний про їх місця проживання. Крім того, наявні свідки, які проживали разом з ОСОБА_5 , які вказують на те, що останні бачили, як підозрюваний приносив додому наркотичні засоби та їх розфасовував. Крім того, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, не з'являтись на виклики до слідчого та прокурора для проведення процесуальних дій, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має постійного джерела прибутку та вже притягувався до кримінальної відповідальності. Таким чином, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки воно є необґрунтованим. Так, щодо обґрунтованості повідомлення про підозру його підзахисному, то з посилки, яка знаходилася біля поштомату, а також з квартири, де окрім ОСОБА_5 проживає ще три особи, вилучили канабіс, який відповідно до постанови КМУ від 16.08.2024 року, не є особливо небезпечною речовиною, однак, у повідомленні про підозру вказано про особливо небезпечну речовину. Зокрема, у загальній кількості було вилучено лише невелику частину наркотичного засобу, що підпадає під адміністративну відповідальність, а зберігання наркотичного засобу доводиться протоколом обшуку, який було проведено за відсутності захисника, майже через чотири години після затримання. Крім того, при проведенні особистого обшуку було вилучено речі, які не були особисто його підзахисного, зокрема, у квартирі проживали також інші особи. Зокрема, свідків було допитано у відсутність сторони захисту. Також, у повідомленні про підозру відсутнє обґрунтування того, що наркотичні засоби зберігалися з метою збуту. Щодо ризику переховування, то його сторона обвинувачення обґрунтовує тяжкістю кримінального правопорушення, однак, у ході обшуку було вилучено не особливо небезпечну речовину, а тому, дане правопорушення повинно кваліфікуватися за ч. 1 ст. 307 КК України. Також, ризик перешкоджання його підзахисним кримінальному провадженню іншим чином та ризик переховування, то вони нічим не підтверджені, оскільки ОСОБА_5 має постійне місце проживання та є працевлаштованою особою, зокрема, має намір і бажання вступити до лав ЗСУ, а тому, прохав застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід або у вигляді особистого зобов'язання, або домашнього арешту у нічний час доби, або застави у мінімальному розмірі.
На заперечення захисника прокурор зазначив, що особистий обшук підозрюваного ОСОБА_5 та обшук у квартирі було проведено за відсутності захисника через те, що підозрюваний неодноразово під відеозапис зазначав, що для проведення вказаних слідчих дій адвокат йому не потрібний, а участь останнього не є обов'язковою. Зокрема, у протоколі обшуку зазначено, що саме було вилучено, кількість відшукуваного, а тому, підозра є обґрунтованою. Також, двоє свідків чітко вказують на те, що саме ОСОБА_5 розфасував вдома наркотичні засоби, зокрема, останнього було затримано біля поштомату при отриманні посилки з наркотичними засобами і ОСОБА_5 особисто зазначав про те, що він знає, що знаходиться у тій посилці.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та зазначив, що три тижні назад до нього приїхав його товариш ОСОБА_7 , який згодом почав йому приносити для вживання наркотичний засіб, а в подальшому, запропонував йому допомагати розфасовувати наркотичні засоби за те, що він буде давати йому їх вжити. Однак, орган досудового розслідування телефон ОСОБА_7 навіть не перевірив, а 25 жовтня 2024 року, зранку, йому зателефонував ОСОБА_7 та попросив забрати посилку, хоча він знав, що в ній знаходяться наркотичні засоби, на що він погодився, зокрема, у нього при собі був телефон ОСОБА_7 . Прийшовши до поштомату, ОСОБА_7 забрав у нього мобільний телефон та посилку, а далі, останній пішов за кавою, а він залишився стояти на відстані трьох метрів від посилки. Коли підійшли працівники поліції, то він зазначав ОСОБА_7 про те, щоб той підтвердив, що це його посилка, однак, останнього кудись відвели.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.176 цього Кодексу.
Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Судом було встановлено, що 26.10.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003678 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
26 жовтня 2024 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003678від 26.10.2024 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
26 жовтня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявними доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024100040003678від 26.10.2024 року; рапортами працівників поліції; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.10.2024 року; результатами особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 від 25.10.2024 року, з якого вбачається, що в останнього було вилучено два поліетиленових пакети наповнені рослинною речовиною зеленого кольору (подрібнена); мобільний телефон, грошові кошти, наклейка з коробки посилки, два ключі циліндричної форми замка та універсальну картку, а також, універсальну картку банку; протоколом огляду предметів від 25.10.2024 року; протоколами допиту свідків; протоколом обшуку від 25.1024 року, з якого вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено: (зіп-пакети порожні; флеш-носії, 7 шт.; мобільний телефон; 125 пакетів з порошкоподібною речовиною; 1 пакет з рослинною речовиною зеленого кольору; 1 пакет з пазовим замком з порошкоподібною речовиною; 179 пакетів з рослинною речовиною зеленого кольору; 1 великий зіп-пакет з рослинною речовиною зеленого кольору; 1 великий пакет з пазовим замком з порошкоподібною речовиною; 70 поліетиленових пакетів з клаптиком паперу кольорового вигляду; паспорт ОСОБА_5 ; електронні ваги; стартові пакети та сім-картки; стартові пакети та сім-картки; обгортки від посилки Нова пошта); висновком експерта № СЕ-19/111-24/62676-НЗПРАП від 26.10.2024 року; висновком експерта № СЕ-19/111-24/62675-НЗПРАП від 26.10.2024 року та іншими долученими до клопотання матеріалами у їх сукупності.
Крім того, у судовому засіданні стороною захисту, відповідно до положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред'явленої підозри.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак, відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі й тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Слідчий суддя, також враховує, що за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна та є тяжким, у розумінні ст. 12 КК України.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 23 грудня 2024 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов'язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: