1-кс/754/3039/24
Справа № 754/15464/24
Іменем України
01 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва: - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: - ОСОБА_3 ,
в присутності підозрюваного: - ОСОБА_4 ,
захисника: - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Душанбе Республіки Таджикистан, українця, громадянина України, працюючого ТОВ "Оскар систем", одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
01.11.2024 року слідчий СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів убачається, що у провадженні СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12024100030002598 від 15.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.10.2024 приблизно о 22 год. 15хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем проживання в приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_3 , почув крик своєї співмешканки ОСОБА_7 , яка мала словесний конфлікт з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим, ОСОБА_4 зайшов до приміщення загального коридору квартири, побачив ОСОБА_8 , та в цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, підбіг до ОСОБА_8 та підстрибнувши, наніс один удар коліном лівої ноги в область передньої стінки живота ОСОБА_8 , чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота: розрив тонкої кишки (розміром 3,0x1,0(см) на 20(см) від зв'язки Трейца); розрив брижі тонкої кишки (на 40(см) від зв'язки Трейца), яка супроводжувалась розвитком перитоніту, які за критерієм небезпеки для життя, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, Окрім того, ОСОБА_4 наніс один удар кистю правої руки, зібраної в кулак, в область обличчя ОСОБА_8 . Після цього, потерпілий відчувши сильний біль в області живота, впав на підлогу коридору.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом,перебуваючи біля потерпілого ОСОБА_8 , який лежав на підлозі коридору вказаної квартири, наніс не мене чотирьох ударів кулаком правої руки в область голови потерпілого ОСОБА_8 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді саден та синців м'яких тканин голови, які відносяться до тілесних ушкоджень.
31.10.2024 року у рамках вказаного кримінального провадження гр. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, на те, що ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, або до безпідставної відмови від дачі показань, що свідчить про неможливість запобігання вищевказаних ризиків застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання підозрюваного під вартою.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, в клопотанні викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник проти клопотання заперечували, просили застосувати запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту в певний період доби, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, а також належним чином виконує свої процесуальні обов'язки.
Вислухавши доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено таке.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Як зазначено в ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Прокурором доведено обставини, передбачені ст. 194 КПК України, передбачені п.1, п.2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не доведено обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років. Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , який має зареєстроване та постійне місце проживання у м. Києві, має міцні соціальні зв'язки, зважаючи на недоведеність прокурором неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, суд вважає за доцільне застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд вважає, що в результаті застосування запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і обраний запобіжний захід буде запобігати його спробам переховуватись від органів досудового розслідування, або суду, а також спробам незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 195, 196, 202, 309, 369-372 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, - до 24 годин 00 хвилин 01 січня 2025 року, заборонивши цілодобово залишати житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, слідчого судді, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування з представниками потерпілого та будь-якими свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому документи, що надають право на в"їзд та виїзд з території України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 01 січня 2025 року включно.
Відповідно до ст. 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу направити для виконання до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на підозрюваного зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду потягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1