Номер провадження 2/754/2983/24
Справа №754/4379/24
Іменем України
01 листопада 2024 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Краснощоки О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 08.03.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено в електронній формі кредитний Договір про відкриття кредитної лінії №1167-8736 на суму 12000,00грн. Позивач свої зобов'язання перед відповідачем, відповідно до Договору, виконав у повному обсязі. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував у зв'язку з чим у останнього станом на 26.02.2024 виникла заборгованість в загальному розмірі 118920,00грн. Однак позивач просить стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним Договором, а лише її частину, а саме: 60000,00грн, яка складається з - 12000,00грн - прострочена заборгованість за кредитом; - 48000,00грн - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.
28.03.2024 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
19.06.2024 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з метою уникнення порушення права відповідача на справедливий суд.
Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в судове засідання, призначене на 29.10.2024 не з"явився. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання, призначене на 29.10.2024 не з"явився. До суду від відповідача надійшла заява, відповідно до якої зазначено, що він визнає що брав мікрозайм та вчасно не мав змоги повернути. Просить надати йому можливість виплатити тіло кредиту з мінімальними відсотками. Справу просить розглядати у його відсутність.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення по справі у відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд установив такі факти та їм правовідносини.
08.03.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено в електронній формі кредитний Договір про відкриття кредитної лінії №1167-8736 на суму 12000,00грн.
Згідно із п. 2.2. Кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем відсотки за користування кредитом у порядку, передбаченому Договором.
Відповідно до п. 2.4., 4.1., 4.8, 4.9, 10.1 Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 12000,00грн; строк кредитування - 300 календарних днів до 01.01.2024; стандартна відсоткова ставка - 3,00% в день; пільгова процента ставка - 2,50% в день.
Пунктом 4.10. Кредитного договору визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання Договору становить 120000,00грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 108000,00грн.
Згідно із п. 5.1 Кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.8. Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця.
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ «УКР Кредит ФІНАНС» (https:// creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до правил надання споживчих кредитів, клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на сайті, обов'язково вказуючи всі данні, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення. У заявці клієнт зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про подальше надання кредиту клієнту.
Згідно із Довідки про перерахування суми кредиту № 1167-8736 від 08.03.2023, відповідачу ОСОБА_1 видача коштів здійснювалась за допомогою програми LiqPay. Платіж 2239375714; дата 08.03.2023; № платіжної карти; призначення платежу: Видача кредитних коштів за договором № 167-8736 від 08.03.2023; сума 12000,00грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до кредитного Договору про відкриття кредитної лінії, фінансова установа зобов'язується надати кредит шляхом і в межах сум, обумовлених у заяві. А позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем відсотки за користування кредитом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі - відкривши позичальнику кредитну лінію в розмірі 12000,00грн та подальшим перерахуванням її на карту позичальника.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.
Зміст статей 610, 612 ЦК України регламентує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
За змістом ст. 611 ЦК України передбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму та укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Також визнано, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях, крім того підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного цифрового підпису. Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Отже, створенням заявки на отримання кредиту відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Оскільки, відповідачем порушене зобов'язання з повернення кредитних коштів, що встановлені умовами Договору, то за ним обліковується прострочена заборгованість за кредитом на загальну суму 118920,00грн, яка складається з: 12000,00грн - прострочена заборгованість за кредитом + 106920,00грн - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.
Вказаний розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений розрахунком в наданою до суду Інформацією за укладеним договором № 1167-8736 від 08.03.2023.
Однак позивач просить стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним Договором, а лише її частину, а саме: 60000,00грн = 12000,00грн - прострочена заборгованість за кредитом + 48000,00грн - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.
Ураховуючи, що позивач визнає отримання кредитних коштів та просить надати йому можливість оплатити тіло кредиту з мінімальними відсотка. Та беручи до уваги те, що позивач просить стягнути з відповідача тіло кредиту в розмірі 12000,00грн та лише 48000,00грн заборгованість за відсотками, замість 106920,00грн, які нараховані відповідачу за 356 дні користування кредитними коштами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки вони відповідають інтересам як сторни позивача так і сторони відповідача.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Ураховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, тому суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст.142 Цивільного процесуального кодексу України - у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з зазначеним вище, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20грн, та повернути позивачуз державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 1211,20грн.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно із ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Отже виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних цивільному судочинству, враховуючи матеріальне становище відповідача, суд вважає за доцільне розстрочити виконання рішення суду зі стягнення загальної суми боргу (60000,00грн) та судових витрат (1240,50грн) на 1 рік зі сплатою щомісячних платежів в розмірі 5103,38грн = 60000,00грн (заборгованість за кредитним договором) + 1240,50грн (судовий збір) = 61240,50грн : 12 місяців).
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про електрону комерцію» статтями 11, 207, 525-526, 530, 536, 549, 551, 610, 626, 629, 638, 639, 1046-1056 ЦК України, статтями 7, 10, 79-81, 141, 265-268 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за кредитним Договором №1167-8736 від 08.03.2023 у розмірі 60000,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" судовий збір в розмірі 1211,20грн.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 1211,20грн.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення суду по справі 754/4379/24 терміном на 1 (один) рік зі сплатою щомісячних платежів в розмірі 5103,38грн, порядок виконання починається з наступного місяці набрання законної сили рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2024, відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України.
Суддя В. В. Бабко