Номер провадження 2-а/754/222/24
Справа №754/14803/24
Іменем України
01 листопада 2024 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Гринчак О.І.,
за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
Зміст позовних вимог
17 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 434 від 12 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву поновлення строку оскарження, в якій він просить суд поновити строк оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 434 від 12.06.2024 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позовній вимоги мотивовані тим, що 12.06.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову № 434 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500,00 грн.
10.06.2024 на вулиці в м. Києві позивач отримав повістку від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення його військово-облікових даних. 12.06.2024 на виконання повістки позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою надати відповідні документи для уточнення військово-облікових даних та отримати направлення для проходження військово-лікарської комісії (далі ВЛК). У ході спілкування з представником відповідача, позивачу було повідомлено, що він має негайно пройти ВЛК. Позивач відмовив, оскільки працює лікарем в Комунальному некомерційному підприємстві «Київський міський центр нефрології та діалізу» та в другій половині дня мав записи пацієнтів на прийом.
03.10.2024 було заблоковано банківський рахунок позивача на загальну суму 56000,00 грн. Після чого на Єдиному порталі державних послуг ДІЯ позивач дізнався про відкриття стосовно нього виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 02.10.2024.
Позивач вказує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута за його відсутності, в постанові відсутні докази про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду адміністративної справи.
Позивач вказує, що в постанові відсутні будь-які докази існування направлення на ВЛК та підтвердження того, що він відмовився його отримувати. Натомість, позивач добровільно з'явився до ТЦК з метою оновити дані, отримати направлення на ВЛК та пройти його в установлені законом терміни.
Позиція сторони відповідача
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки факт відмови позивача від проходження медичного огляду на вимогу відповідача не заперечується позивачем та зазначається ним у позовній заяві. Дата і час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу оголошувалося при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, від підписання якого позивач відмовився. Так саме позивач відмовився і від отримання постанови № 434 від 12.06.2024, що засвідчено складеним актом про відмову від підпису. При притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем було дотримано усі вимоги законодавства, доказів протиправних дій відповідача позивачем не надано.
Рух справи
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з даним позовом. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення. Ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01 листопада 2024 року.
30 жовтня 2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд проводити розгляд справи без його участі.
У судовому засіданні 01 листопада 2024 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача до суду не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
12 червня 2024 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 - старшим солдатом ОСОБА_3 складено протокол № 434 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , в якому вказується, що ОСОБА_1 12 червня 2024 року відмовився від проходження військово-лікарської комісії за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме абзац другий частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 210-1 КУпАП.
При цьому, ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також зміст ст. 59, 63 та ч. 3 ст. 10 Конституції України. Також позивача повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11:30 год 12 червня 2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
12 червня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 винесено постанову № 434, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500,00 грн. Вказаною постановлю встановлено, що ОСОБА_1 12 червня 2024 року відмовився від проходження військово-лікарської комісії за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме абзац другий частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до примітки у протоколі від 12.06.2024 № 434 позивач відмовився від підписання протоколу, про що було складено акт від 12.06.2024.
Згідно з актом про відмову від підпису та отримання протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про адміністративне правопорушення від 12.06.2024 ОСОБА_1 відмовився від отримання постанови про адміністративне правопорушення від 12.06.2024 № 434.
Доказів направлення позивачу постанови про адміністративне правопорушення від 12.06.2024 № 434 матеріали справи не містять.
02 жовтня 2024 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо виконання постанови про адміністративне правопорушення від 12.06.2024 № 434 (штрафу у розмірі 51000,00 грн).
Постановою від 10 жовтня 2024 року виконавче провадження № НОМЕР_2 закінчено, оскільки суму боргу, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягнуто з боржника у повному обсязі.
Відповідно до даних з додатку «РЕЗЕРВ+» ОСОБА_1 оновив свої дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів 28.06.2024, зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2 ; пройшов ВЛК 19.07.2024 та має бронювання до 03.09.2025.
Відповідно до довідки КНП «Київський міський центр нефрології та діалізу» від 30.05.2024 № 247 ОСОБА_1 включений до списків для оформлення бронювання на період проведення мобілізації та дії в Україні правового режиму воєнного стану.
Вказана обставина також підтверджується даними військово-облікового документа № 0304202314555784000213 та посвідченням № 24 від 03.09.2024.
Норми права та мотиви суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення статті 210-1 КУпАП в редакції Закону України № 3696-IX від 09.05.2024, яка була чинною станом на день ухвалення оскаржуваної постанови від 12.06.2024, визначають:
«Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.210-1 КУпАП, є повторне протягом року вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Абзац другий частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, інкриміновані позивачу порушення у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про адміністративне правопорушення від 12.06.2024 № 434 не відповідають диспозиції ч. 2 ст. 210-1 КУпАП щодо повторності вчиненого адміністративного правопорушення, та вимогам абзацу другого частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо необхідності уточнення персональних даних, а не проходження медичного огляду.
Відповідно до приписів частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 74 вказаного Порядку встановлено, що резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов'язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем видавалось позивачу направлення на військово-лікарську комісію, а також, що таке направлення було зареєстровано в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію.
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (далі - Положення) медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_3 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_4 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до пп. 2.8.6 п. 2.8 глави 2 розділу I Положення строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, включно з необхідністю направлення на додаткові методи дослідження, лабораторні обстеження, визначаються з урахуванням необхідності отримання повної та об'єктивної інформації про стан здоров'я людини, та не можуть становити більше 14 днів.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був видати позивачу за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за встановленою формою, при цьому позивачу працівники ТЦК повинні були повідомити місце і строк проходження медичного огляду та під особистий підпис роз'яснити наслідки відмови від такого огляду, чого відповідачем не було зроблено і доказів, які б підтверджували вказані обставини не надано.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач пройшов огляд військово-лікарською комісією 19.07.2024.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та відмови від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що постанову № 434 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 12 червня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , про притягнення ОСОБА_1 за частиною другою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 25500,00 грн слід скасувати, а провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, тому слід стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-76, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову № 434 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 12 червня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , про притягнення ОСОБА_1 за частиною другою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 25500 грн.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , код відомчого обліку МОУ в ЄДРЮОФОПГФ 07883801, місце знаходження: м. Київ, вул. Космонавта Поповича, 2-А.
Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2024.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК