Номер провадження 2-др/754/127/24
Справа №361/3494/24
Іменем України
30 жовтня 2024 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Зотько Т.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника відповідачки - адвоката Старенького Сергія Євгенійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач в особі свого представника - адвоката Кондратенко Т.М. звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 15 000, 00 грн., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який надалі був розірваний 07.06.2013 за рішення Суду у справах насильства проти жінок №1 у м. Л'Успіталет-де- Льобрегат Кололівства Іспанія №44/2013. 24.12.2019 року Деснянський районний суд м. Києва ухвалив рішення, яким визнав на території України рішення суду Суду у справах насильства проти жінок №1 у м. Л'Успіталет-де- Льобрегат Кололівства Іспанія №44/2013 від 07.06.2013 року. Сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З січня 2017 року неповнолітній син проживає разом з позивачем, який самостійно несе усі витрати для належного забезпечення фізичного, психологічного та освітнього розвитку дитини. З вересня 2021 року, відповідно до домовленостей між сторонами, їх спільний син навчається у ліцеї - інтернаті №23 «Кадетський корпус» ім. В. Великого. Однак після повномасштабного вторгнення окупантів на територію України, рівень доходів позивача значно зменшився. Крім того, позивач має на утриманні ще малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 . У добровільному порядку відповідачка, яка наразі проживає на території Королівства Іспанія та має стабільний дохід, ухиляється від сплати коштів на утримання їх спільного неповнолітнього сина, у зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду із вимогою про стягнення з відповідачки аліментів та утримання дитини.
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2024 було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.07.2024 вище вказану заяву передано на розгляд за територіальною підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
29.07.2024 справа надійшла до Деснянського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 розгляд даної судової справи визначено здійснювати судді Зотько Т.А..
Ухвалою від 30.07.2024 року позовну заяву призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За результатом розгляду судом цивільної справи 11.10.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів про стягнення аліментів було залишено без задоволення.
14.10.2024 (передано судді 30.10.2024 по виходу з відпустки) від представника відповідачки - адвоката Старенького С.С. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Частиною першою та другою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правової допомоги представником відповідачки надано суду копію Договору про надання правової та правничої допомоги від 02.08.2022 року, копію Додаткового договору щодо продовження дії строку від 01.08.2023 року про надання правової та правничої допомоги від 02.08.2022 року, копію Акту наданих послуг від 11.10.2024 року, копію Довідки про сплату наданих послуг щодо правової та правничої допомоги від 01.07.2024 року, копію рахунку - фактури на сплату наданих послуг та судових витрат від 01.07.2024 року, копію платіжної інструкції № @PL779950.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, дослідивши письмові матеріали справи та розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, враховуючи заперечення сторони позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог представника відповідачки понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. розмір яких на думку суду, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, та не суперечить принципу розподілу таких витрат.
З урахуванням викладених вище обставин, вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про постановлення додаткового рішення.
На підставі викладеного, керуючись стст.133, 137, 141, 270, 430 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідачки - адвоката Старенького Сергія Євгенійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн..
Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Дані відповідачки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення суду виготовлено 01.11.2024.
Суддя: