ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19343/24
провадження № 1-в/753/759/24
"31" жовтня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання провідного інспектора Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , про вирішення питання про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
На обліку Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області з 25.09.2020 р. перебуває ОСОБА_4 , засуджений 28.10.2015 р. вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу (далі - КК) України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 н.м.д.г., що складає 850 грн. 19.12.2017 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва замінено покарання на громадські роботи строком 50 годин громадських робіт. Ухвала набрала законної сили 27.12.2017 р.
Згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 25.05.2015 р. умисно з корисливих мотивів вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, завдавши супермаркету "Домашній 2/15" майнового збитку на загальну суму 381 грн. 66 коп.
09.08.2024 р. набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. № 3886-1Х «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якими внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції Закону № 3886-1X) (далі - КУпАП) відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУПАП визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУПАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пл. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 р. становив 3028 грн., 50 відсотків від його розміру ставили 1051 грн.
Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, відповідно до якої закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом?якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Прокурор просила задовольнити подання органу пробації та звільнити від відбування покарання ОСОБА_4 у зв'язку із набранням чинності ЗУ № 3886-IX «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Дослідивши подання та долучені до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Зі змісту вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 28.10.2015 р. вбачається, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 України 25.05.2015 р., розмір завданого матеріального збитку в загальному склав 381 грн. 66 коп.
Таким чином, враховуючи положення Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», розмір вартості викраденого майна становить менше 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбачених санкцією ч. 2 ст. 51 КУпАП та тягне за собою адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який грунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
За статтею 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 74 КК України, п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» засудженого ОСОБА_4 слід звільнити від подальшого відбування призначеного йому покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.10.2015 року у зв?язку з усуненням законом карності діяння, вчиненого ОСОБА_4 .
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст. 78 КК України, ст.ст. 532-540 КПК України суд,
Клопотання (подання) провідного інспектора Дарницького РВ філії ДУ "Центр пробації" у м. Києві та Київській області - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.10.2015 року покарання, у зв'язку з втратою чинності закону яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На ухвалу протягом семи днів з моменту її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: