Справа № 726/2987/24
Провадження №2-а/726/55/24
Категорія 140
30.10.2024 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., секретаря судового засідання Житарь С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Роскрут Вікторія Вікторівна до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
03.10.2024 року представник позивача Кожокаря Г.Д. звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов обґрунтовано тим, що 23.09.2024 року постановою відповідача ЕНА №3115460 у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Зазначає, що суть правопорушення полягає в тому, що 23.09.2024 року о 14 год. 54 хв., позивач керуючи транспортним засобом в місті Чернівці вул. Героїв Майдану, 54 проїхав перехрестя на забороняючий жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР України, а саме порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Позивач вважає оскаржувану постанову необгрунтованою та та такою, що підлягає скасуванню.
Просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі.
Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 07.10.2024 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, надавши суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність. Позов підтримують та просять його задовольнити.
23.10.2024 року на адресу суду від представника відповідача - УПП в Чернівецькій області ДПП НПУ - Маланчука М. надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти позову і просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що під час несення служби, в м. Чернівці по вулиці Героїв Майдану, 54, 23.09.2024 року екіпажем патрульної поліції було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу Renault Kangoo з номерним знаком НОМЕР_1 здійснив проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.Г ПДР України. Після чого інспектором було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на
Поліцейський підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правепорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред?явити документи, зазначені в л. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4.а ПДР України. Водій виконав законну вимогу патрульного та надав запитувані документи для перевірки. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 8.7.3.Г ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо Позивача. Після чого водію було роз?яснено права особи, яка притягається до адміністративної Командир взводу № 2 роти № 4 ОСОБА_2 , встановивши всі обставини справи, переглянувши відео із автомобільного відеороєстратора виніс постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на Позивача в розмірі 510 грн., відповідно до санкції статті.
Згідно зі ст. 285 КУПАП Позивача було ознайомлено зі змістом постанови.
Звертає увагу суду також на те, що звертаючись до суду Позивач зазначає, що він не порушив правила дорожнього руху так як не проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора. Однак, вивчаючи відеозаписи, що були здійснені патрульним поліцейським на місці події, та які долучені до відзиву на диску, встановлено протилежність пояснень Позивача на місці події тим поясненням, що викладені в позовній заяві. Так, при перегляді відеозапису, починаючи із 00 хв. 18 сек. відео, Позивач вперше визнає факт свого правопорушення. Після чого, поліцейський оголошує про початок розгляду справи та ознайомлює Позивача із правами особи, яка притягається до відповідальності (починаючи із 00 хв. 52 сек. відео). Опісля, Позивач вдруге визнав той факт, що він здійснив проїзд перехрестя вул. Героїв Майдану та Дмитра Загули саме на жовтий сигнал світлофора (фрагмент відеозапису 07 хв. 43 сек.) Сам факт фіксації правопорушення міститься на часовому проміжку відеозапису, починаючи із 01 год. 13 хв. 30 сек. відео. Так, в цей момент зафіксовано, що загорається жовтий сигнал світлофора у поєднанні із червоним сигналом. Дана комбінація сигналів світлофора попереджає про наступну зміну сигналів, тобто увімкнення зеленого сигналу на світлофорі, де стояв патрульний автомобіль поліцейських. В цей час (01 год. 13 хв. 30 сек. відео) до перехрестя під?їжджає автомобіль Позивача, де на його світлофорі в цей момент зелений сигнал світлофора, який дозволяє рух, перемикається вже жовтий сигнал, який забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів (увімкнення вже червоного сигналу), при цьому, Позивач, всупереч вимогам ПДР
України, не зупиняє своє авто на лінії світлофора, а продовжує рух та виїжджає на перехрестя вул. Героїв Майдану та Дмитра Загули. Виїзд Позивача на вищевказане перехрестя на заборонений сигнал світлофора (жовтий) зафіксовано на 01 год. 13 хв. 32 сек. відеозапису. Відповідно, сторона Відповідача вважає, що факт вчинення правопорушення Позивачем в даній ситуації є доведеним в повній мірі, що підтверджується наданими доказами по справі.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, встановив наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Україна проголошена демократичною, правовою державою, в якій права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 1, ч. 2 ст. 3 Конституції України).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції України).
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Судом встановлено, що 23.09.2024 року командиром взводу №2 роти №4 УПП в Чернівецькій області Сумарюком А.І., винесено постанову серії ЕНА №3115460 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, за порушення п.8.7.3 ґ ПДР і накладено штраф у розмірі 510 грн. (а.с.5)
Постанова була складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, копія якої була вручена позивачеві після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 , 23.09.2024 року о 14 год. 54 хв., керуючи транспортним засобом в місті Чернівці вул. Героїв Майдану, 54 проїхав перехрестя на забороняючий жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР України, а саме порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За умовами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 8.7.3. ґ ПДР України, жовтий сигнали світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Згідно п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Пунктом 8.7 ПДР визначено, що світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально.
Згідно п.8.7.3 в) та ґ) ПДР зелений миготливий сигнал світлофора дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналу.
Відповідно до п.8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 «Стоп», якщо їх немає не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Пунк 8.11 ПДР визначає, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Крім того, п.2.3 б ПДР передбачено, що водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пункт 12.1 ПДР передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності регламентовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення Правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 258 КУпАП).
Згідно ч.4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Остання, наразі, містить вимоги до змісту постанови про правопорушення.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною другою статті 121, частиною другою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2 розділу ІІІ).
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).
Згідно з ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
З метою всебічного та об'єктивного дослідження обставин у справі судом переглянуто відеозапис події, зроблений 23.09.2024 року за допомогою відеореєстратора, що був наданий представником відповідача до відзиву на позов.
За результатами перегляду зазначеного відеозапису встановлено, що 23.09.2024 року позивач, керуючи транспортним засобом, здійснив проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР України. При цьому, обставини, які б перешкоджали позивачу завчасно зупинити транспортний засіб, не вдаючись до екстренного гальмування, на відео не зафіксовані. Більш того, позивач визнає свою вину та просить вибачення за скоєне у працівника патрульної поліції.
З дослідженого відеозапису вбачається, що поліцейським була дотримана передбачена КУпАП процедура розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності: повідомлено про суть вчиненого ним правопорушення; роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; ознайомлено з доказами, оголошено про прийняте рішення.
Доводи представника позивача, щодо невинуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не заслуговують на увагу суду, оскільки оглянутим відеозаписом спростовується зазначене.
Отже, факт адміністративного правопорушення був доведений відповідачем належними та допустимими доказами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП про порушення позивачем пункту 8.7.3 (ґ) Правил дорожнього руху.
Отже, постанова серії ЕНА №3115460 від 23.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесена командиром взводу №2 роти №4 УПП в Чернівецькій області Сумарюком А.І. в межах своїх повноважень, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується належними доказами по справі.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, підстави для скасування постанови серії ЕНА №3115460 від 23.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Роскрут Вікторія Вікторівна до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Л. В. Байцар