Справа № 716/1558/24
17.09.2024 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Стрільця Я.С.,
з участю секретаря судових засідань Якимик К.В.,
представників позивача адвоката Мороз Є.В., Нижник А.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Череп А.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Горішньошеровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Позивач Орган опіки та піклування Горішньошеровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області через свого представника адвоката Мороз Є.В. звернувся до суду із позовом про відібрання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відповідача ОСОБА_1 без позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є батьком малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Дана сім'я проживає в с. Шубранець Чернівецького району Чернівецької області та з жовтня 2021 року діти перебувають на обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах.
Відповідач неодноразово вчиняв домашнє насильство відносно дітей, двічі притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства в сім'ї.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Горішньошеровецької сільської ради від 16.02.2022 № 1 дітей негайно відібрано від їх батька. Діти перебували в центрі реабілітації м. Чернівці та в подальшому повернуті до батька.
Разом з тим, на даний час склались обставини, які спонукали позивача знову вилучити дітей від їх батька та звернутися до суду із вказаним позовом.
Представник позивача адвокат Мороз Є.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позові.
Представник позивача в судовому засіданні також позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти відібрання дітей від нього. Однак, вказав, що не має можливості сплачувати аліменти з тих підстав, що він не має доходів для цього.
Представник третьої особи в судовому засіданні також підтримала позовні вимоги та вказала, що є правові підстави для задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, пояснення представника третьої особи, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши та оцінивши подані письмові докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1- 5 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; повинні поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно п. 16 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідно до ч.1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
У рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).
Судом встановлено, що батьком малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідач по справі, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії (а. с. 9. 10). Діти народилися під час перебування відповідача ОСОБА_1 в шлюбі з ОСОБА_8 . Остання є біологічною матір'ю малолітніх дітей, однак місце її перебування та знаходження наразі невідоме. Вона не приймає участі в їх вихованні та утриманні. Відповідач ОСОБА_1 розлучився та зареєстрував 28.01.2023 шлюб із ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а. с. 12).
Згідно наказу Горішньошеровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 22.10.2022 № 23 (а. с. 16) малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяті на облік дітей, які опинились в складних життєвих обставинах.
16.02.2022 цим же органом місцевого самоврядування прийнято рішення (а. с. 19) про негайне відібрання відібрання малолітніх дітей від їх батька.
Працівниками соціальних служб складено акт обстеження умов проживання дітей від 19.09.2023 та акт проведення оцінки рівня безпеки дитини (а. с. 23, 24-28).
14.10.2023 малолітніх дітей доставлено до Центра соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації (а. с. 29, 30) у зв'язку із домашнім насильством на ними з боку батька.
Відповідно до постанов суду від 28.03.2022 та 14.11.2023 (а. с. 17, 18) відповідача ОСОБА_1 двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП у зв'язку із вчиненням домашнього насильства відносно його малолітніх дочок.
14.10.2023 винесено відносно відповідача термінові заборонні приписи внаслідок домашнього насильства відносно дочок (а. с. 21, 22).
Згідно змісту висновків психологічного обстеження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 33-44) у дітей наявний високий рівень напруги, який виник через неможливість вирішити проблему. Відслідковується психологічне, фізичне та економічне насилля зі сторони батька.
Згідно довідок Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації від 26.06.2024 (а. с. 45, 46) діти перебувають в Центрі на утриманні.
Відповідно до довідок від 14.06.2024 Чернівецької гімназії № 18 Чернівецької міської ради (а. с. 47, 48) діти відвідують вказаний навчальний заклад.
Як вбачається з актів обстеження матеріально-побутових умов від 03.07.2024 відповідача ОСОБА_10 , то умов для проживання дітей не має (а. с. 62-63, 64).
Також органом опіки та піклування надана висновок про доцільність відібрання дітей від ОСОБА_1 без позбавлення його батьківських прав і затверджено відповідним рішенням № 13 від 09.07.2024 органу місцевого самоврядування (а. с. 65, 66-67).
Враховуючи вимоги вищезгаданих норм права, обов'язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків.
Судовим розглядом безспірно встановлено, що відповідач, як батько, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, а саме: не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, не забезпечує соціальними стандартами, вчиняє домашнє насильство відносно дочок, таким чином неналежним чином виконує свої обов'язки по їх вихованню. Крім цього, матеріально дітей не забезпечує належним чином.
Відтак, обставини справи свідчать про небажання відповідача займатися вихованням дітей, а саме відсутність будь-яких дій, які б свідчили про його намір змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на їх належне виховання. Доказів щодо спростування таких обставин в матеріалах справи немає.
Виходячи із оцінки доказів у справі, таке ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків суд вважає свідомим, а тому відібрання малолітніх дітей без позбавлення його батьківських прав є доцільним і відповідатиме інтересам дітей.
З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності та враховуючи обґрунтованість висновку органу опіки та піклування, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у зв'язку з чим необхідно відібрати малолітніх дітей від відповідача.
Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дітей, то суд вважає, що такі вимоги також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 статті 170 СК України, особа, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Беручи до уваги, що згідно ст. 170 СК України відібрання дітей не звільняє батьків від обов'язку щодо утримання дітей, мати дитини добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, суд вирішує питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання його малолітніх дочок у частці від заробітку в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) починаючи з дня подання такої заяви, тобто 11.07.2024, і до досягнення дітьми повноліття.
З урахуванням обставин справи суд вважає, що присуджена сума буде достатньою для нормального виховання і забезпечення дитини.
На підставі ст.ст. ст.ст. 150, 152, 155, 164, 170 184 СК України, ст.8, 12 ЗУ Про охорону дитинства та керуючись ст.ст. 81, 89, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 282, 284, 289 ЦПК України, суд,
Позовну заяву задовольнити.
Відібрати від батька ОСОБА_1 його малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення його батьківських прав, та передати малолітніх дітей Органу опіки та піклування Горішньошеровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь його малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/2 (однієї другої) всіх видів його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше, ніж по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви 11.07.2024 та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за позовну вимогу немайнового та майнового характеру в сумі 2422,40 гривень.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.
Повне найменування та ім'я сторін та інших учасників справи:
позивач - Орган опіки та піклування Горішньошеровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, місцезнаходження с. Горішні Шерівці, вул. Задубрівська, 1, Чернівецький район Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04417174;
представник позивача - адвокат Мороз Євгенія Василівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000586 від 27.05.2022, діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 08.07.2024;
представник позивача - начальник служби у справах дітей Горішньошеровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Нижник Андріана Миколаївна, місцезнаходження с. Горішні Шерівці, вул. Задубрівська, 1, Чернівецький район Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04417174;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 15.09.2021 органом 7318, проживає в АДРЕСА_1 ;
третя особа - Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації, місцезнаходження вул. Головна, 169 в м. Чернівці, код ЄДРПОУ 21436351;
представник третьої особи - юрисконсульт Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації Череп Андріана Василівна, місцезнаходження вул. Головна, 169 в м. Чернівці, код ЄДРПОУ 21436351.
Повний текст судового рішення складено 27.09.2024.
Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ