про відвід судді
Справа № 495/14181/23
Номер провадження 2/495/2073/2024
01 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Савицького С.І.,
при секретарі - Гасанзаде М.Р.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицького С.І. від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє на підставі ордеру ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя, -
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє на підставі ордеру ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
31.10.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицького С.І. від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє на підставі ордеру ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя, яку обґрунтовує наступним, що її позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя суддею ОСОБА_5 було залишено без розгляду.
Зазначений позов ОСОБА_4 , суддею ОСОБА_5 був залишений без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивачки ОСОБА_4 . При цьому як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_4 належним чином не повідомлялась про час та місце судових засідань. Натомість суд вважав належним повідомлення сторони наявність в справі довідок про БМБ-повідомлення.
При цьому позивач ОСОБА_4 не надавала суду згоду на отримання 5М5- повідомлень як засіб особистого повідомлення.
14 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 405/9040/19 виснував, що за відсутності належним чином оформленої заяви про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою БМБ-повідомлення, наявна в матеріалах справи довідка про доставления їй 5М8-повідомлення з відомостями про призначене судове засідання не є доказом належного повідомлення позивачки про дату, час і місце розгляду справи.
Таким чином суд упереджено постановив ухвалу у справі не дотримавшись процесуальних гарантій сторони.
Так само в провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Савицького С. І. знаходилась цивільна справа № 495/14039/23 за позовами гр. ОСОБА_6 до свого сина ОСОБА_7 про стягнення з останнього аліментів на своє утримання. Суддею Савицьким С. І. ухвалено рішення про задоволення позову.
Разом з тим суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Анісімовою Н. Д. розглядалась справа № 495/14042/23 за позовом ОСОБА_8 до свого сина ОСОБА_7 про стягнення з останнього аліментів на своє утримання. В обох справах, враховуючи аналогічні обставини та підстави, відповідач ОСОБА_2 визнавав позовні вимоги, фактично підтверджуючи, що він не забезпечує своїх батьків, ухиляється від матеріальної підтримки, та останні потребують такої допомоги. Натомість с. Анісімова Н. Д. в задоволенні позову ОСОБА_8 до свого сина ОСОБА_7 відмовила, не зважаючи на визнання відповідачем ОСОБА_2 позовних вимог.
Отже у ОСОБА_4 є обґрунтовані підстави сумніватись в об'єктивності та неупередженості судді.
Вивчивши матеріали справи, заяву про відвід, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Згідно із ст.36 Цивільного процесуального кодексу України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У відповідності до ч.1 ст.39 Цивільного процесуального кодексу України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.39 Цивільного процесуального кодексу України, на підставах, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Відповідно до положень ст.83 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу).
Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків.
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін. Тобто, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критерієм.
Право позивача на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема, у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Право позивача на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти собі самовідвід.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
З метою щоб у сторін не виникало будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, а також з метою виключення всіх обставин, які можуть в подальшому викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід головуючого та передати провадження по справі на розгляд у іншому складі суду для подальшого вирішення справи.
Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицького С.І. від розгляду справи за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє на підставі ордеру ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя- задовольнити.
Відвести суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицького Сергія Ігоровича від розгляду цивільної справи № 495/14181/23 за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє на підставі ордеру ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Передати цивільну справу № 495/14181/23 за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє на підставі ордеру ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжядо канцелярії суду для її подальшого розподілу у відповідності до ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Савицький С.І.