Справа № 629/5725/24
Провадження № 2-о/629/154/24
22.10.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Торенко Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Міністерства оборони України, Лозівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, -
встановив:
Заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 15.07.2024 рахується зниклим безвісти, є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внести зміни до актового запису про народження № 538 від 11.11.2008 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, а саме у відомостях у відомостях про дитину: в графі «прізвище» змінити прізвище дитини зі « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 »; у відомостях про батька вказати « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, уродженець м.Лозова Харківської області, Україна».
Ухвалою від 23.09.2024 провадження у справі було відкрито.
16.10.2024 на адресу суду надійшла заява від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Шишкіної Д.В. про залишення заяви про встановлення батьківства без розгляду, у зв'язку із наявністю спору про право.
Дослідивши клопотання представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Шишкіної Д.В., матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорених прав.
Згідно з п.1 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.
Згідно ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Частинами 1, 2 ст.128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.
Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Отже, суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження так і в процесі розгляду справи.
У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №755/2276/17.
Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
За змістом ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи про встановлення факту батьківства, заявник діє в інтересах неповнолітньої дитини, посилається відсутність можливості реалізації права на отримання пенсії по втраті годувальника як члена сім'ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» та отримання численних пільг для дитини особи, зниклої безвісти, через наявність в Акті цивільного стану про народження дитини заявника відомостей щодо їхнього батька, вчинених згідно зі ст. 135 СК України. ОСОБА_1 просить встановити факт батьківства ОСОБА_3 щодо її неповнолітнього сина. Водночас, представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Шишкіна Д.В. в заяві про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, стверджує, що Міністерство оборони України проти такої заяви заперечує та вважає її необґрунтованою.
З урахуванням цього суд приходить до висновку про залишення заяви про встановлення батьківства без розгляду.
Керуючись ст. 125, 126. 128, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 до заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Міністерства оборони України, Лозівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику про його право на звернення до суду в порядку позовного провадження, оформивши позовну заяву у відповідності із вимогами ст. 175-177 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, але не пізніше закінчення строку карантину. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Олександр ТКАЧЕНКО