Справа № 629/4044/24
Номер провадження 3/629/1606/24
31.10.2024 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращук Т.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з доопрацювання з Лозівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП,-
21.10.2024 року до судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращука Т.О. після доопрацювання надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.
Як вбачається з протоколу серії ВАД №255131, правопорушення, зазначене в протоколі було скоєно 27.06.2024 року.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушень, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
У п. 137 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (рішення від 09 січня 2013 року, заява №21722/11) наголошено, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Зважаючи на те, що правопорушення вчинене 27.06.2024 року, а протокол після доопрацювання надійшов 21.10.2024 року, суддя вважає неможливим розгляд справи, так як, відповідно до ст.38 КУпАП, у зв'язку зі спливом на момент розгляду строків притягнення до адміністративної відповідальності, справа підлягає закриттю.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини (п. 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11) закріплення строків давності слугує задля забезпечення юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.
Вказане правопорушенням не є триваючим, а застосування адміністративного стягнення поза межами тримісячного строку з дня його вчинення, є неправомірним.
Згідно з вимогами п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених у статті 38 КУпАП.
Виключення провадження у справах про адміністративне правопорушення за спливом строків ст. 38 КУпАП є формою вираження відмови держави від притягнення особи до адміністративної відповідальності, а метою останньої є доведення вини. Отже, поєднання закриття справи із одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання вини особи за межами строку, передбаченого статтею 38 цього Кодексу.
Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
Тобто, суддя позбавлений процесуальної можливості досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення суддя виносить постанову про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 38, ст. 173, ст.ст. 247, 276, 279, 283-285 КУпАП, суддя, -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.О.Каращук