Справа № 953/10072/24
н/п 1-кс/953/8129/24
"01" листопада 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024220000000929 від 05.08.2024 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
01.11.2024 до суду надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024220000000929 від 05.08.2024 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000929 від 05.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на незаконний збут наркотичних засобів вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів при наступних обставинах. Так, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (дату, час та місце під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим) отримав не менше 10 таблеток, що містили у своєму складі наркотичний засіб метадон, які зберігав з метою подальшого незаконного збуту.
19.09.2024 о 13.26 год. ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу, переслідуючи корисливу мету, знаходячись на шостому поверсі у під'їзді будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та перебуваючи поблизу ліфта та входу до тамбурного приміщення квартир, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, передбаченої положеннями статті 271 КПК України та статті 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно збув ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого працівники правоохоронних органів залучили до конфіденційного співробітництва при проведенні контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки в якості покупця, наркотичний засіб - блістер з 7 (сімома) таблетками наркотичного засобу - метадон та фрагмент блістеру з 3 (трьома) таблетками наркотичного засобу - метадон, отримавши від останнього грошові кошти у розмірі 1000 грн., якими у подальшому ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.
19.09.2024 о 13:33 год. ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , добровільно видав працівникам поліції блістер з 7 (сімома) таблетками білого кольору та фрагмент блістеру з 3 (трьома) таблетками білого кольору, які згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) № СЕ-19/121-24/28496-НЗПРАП від 27.09.2024 містять у своєму складі метадон, який віднесено до наркотичних засобів і рослин, обіг яких обмежено, маса якого в перерахунку на масу наданих 10 (десяти) таблеток становить 0, 2375 грам.
Таким чином, ОСОБА_5 , порушуючи Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно збув ОСОБА_6 наркотичний засіб - метадон, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто незаконному збуті наркотичних засобів.
31.10.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред'явлена підозра, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 07.08.2024, відповідно до якого останній розповів про те, що у липні місяці 2024 року під час спілкування у компанії знайомих він дізнався про те, що ОСОБА_8 протягом тривалого часу займається збутом медичного наркотичного засобу «Метадон» та лікарського засобу «Димедрол», шляхом їх продажу іншим особам, які останній отримує по програмі підтримувальної терапії у різних медичних центрах та купляє у інших наркозалежних осіб, з метою подальшого їх продажу; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 09.09.2024, відповідно до якого останній розповів про те, що ОСОБА_5 йому повідомив, що зможе продати йому наркотичний засіб «Метадон» у вигляді пігулок, який він отримує перебуваючи одночасно на програмах лікування у різних медичних центрах м. Харкова та купляє вказаний наркотичний засіб у інших наркозалежних осіб з метою подальшого продажу; протоколом негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 03.09.2024, відповідно до якого зафіксовано розмову ОСОБА_5 з іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами щодо продажу та купівлі наркотичних засобів; протоколом огляду грошових купюр від 19.09.2024, відповідно до якого здійснено огляд та копіювання грошових коштів із зазначенням їх номеру та серії купюр з метою подальшого використання вказаних грошових коштів під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; протоколом огляду покупця від 19.09.2024, відповідно до якого особі, яка відповідно до вимог ст. 271 КПК України була залучена до проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки - вручені грошові кошти із зазначенням номеру та серії купюр; протоколом огляду від 19.09.2024, відповідно до якого ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції наркотичний засіб - метадон у вигляді 10 таблеток, які знаходяться у двох блістерах та які він придбав у ОСОБА_5 під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки 19.09.2024; висновком експерта № СЕ-19/121-24/28496-НЗПРАП від 27.09.2024 за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів) відповідно до якого 10 таблеток, які 19.09.2024 ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції, містять у своєму складі метадон, який віднесено до наркотичних засобів і рослин, обіг яких обмежено; протоколом негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 19.09.2024, відповідно до якого зафіксовано факт збуту ОСОБА_5 наркотичного засобу; протоколом негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 26.09.2024 відповідно до якого зафіксовано факт збуту ОСОБА_5 наркотичного засобу; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22.10.2024, відповідно до якого останній розповів про те, що був присутній під час проведення слідчих дій 19.09.2024 під час яких вручалися грошові кошти ОСОБА_6 з метою проведення оперативної закупки наркотичного засобу та який у подальшому добровільно видав працівникам поліції два блістери з 10 пігулками; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.10.2024, відповідно до якого останній розповів про те, що був пристуній під час проведення слідчих дій 19.09.2024 під час яких вручалися грошові кошти ОСОБА_6 з метою проведення оперативної закупки наркотичного засобу та який у подальшому добровільно видав працівникам поліції два блістери з 10 пігулками; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_6 від 22.10.2024, відповідно до якого останній розповів про обставини участі у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки 19.09.2024; протоколом огляду документа (відеозапису) від 23.10.2024, відповідно до якого зафіксовано факт продажу ОСОБА_5 наркотичного засобу; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про ризики передбачені п. п. 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 , є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого можливе покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство прийшло до висновків, про наявність доказів причетності до вчинення підозрюваним ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення, які є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку.
Вказані ризики підтверджуються такими фактичними обставинами.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується, тим, що злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким злочином, у випадку визнання останнього винним, передбачається можливість призначення покарання у виді реального позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, у тому числі на тих, що не допитані в ході проведення досудового розслідування, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані та місця мешкання свідків, що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою спонукання давати неправдиві та необхідні йому показання.
Враховуючи характер, обставини та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , відсутність офіційного працевлаштування та законних джерел доходу та засобів для існування, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, чим підтверджується існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що причетність до інкримінованого злочину визнає в повному обсязі. На підставі ст. 63 Конституції України відмовився давати показання. Щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не заперечував.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання, підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки наявні обставини, які виправдовують застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби за місцем його проживання.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Отже, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_5 . слідчий суддя керується приписами ст. 194 КПК України, а саме: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024220000000929 від 05.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Судом встановлено, що 31.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ним інкримінованого злочину.
У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».
Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».
Щодо наявності ризиків.
Слідча суддя враховує наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
При оцінці доводів прокурора про існування ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, те що підозрюваний офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, дає наявність підстав вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, непрацевлаштований, має постійне місце проживання.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який притягається до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин (за винятком необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога», чи перебування у безпечному місці під час оголошення сирени «Повітряна тривога»), слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.
Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов'язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрюваного додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період з 22:00 до 06:00 (з можливістю відвідування найближчого укриття у разі оголошення повітряної тривоги) без дозволу слідчого, прокурора або суду; негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місяця роботи.
З врахуванням викладеного та відомостей про особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00, з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування до 31.12.2024 року.
Враховуючи те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000000929 від 05.08.2024, закінчується 31.12.2024, то з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов'язків належить визначити до 31.12.2024 включно в межах строку досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024220000000929 від 05.08.2024 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин (за винятком необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога», чи перебування у безпечному місці під час оголошення сирени «Повітряна тривога») в межах строку досудового розслідування - до 31 грудня 2024 року включно.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період з 22:00 до 06:00 (з можливістю відвідування найближчого укриття у разі оголошення повітряної тривоги) без дозволу слідчого, прокурора або суду; негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Роз'яснити, що в разі невиконання ОСОБА_5 вказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 31 грудня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1