Справа № 953/6922/24
н/п 1-кс/953/8084/24
"31" жовтня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024220000000403 від 22.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова,-
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024220000000403 від 22.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова.
В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2024 року, у справі №953/6922/24 накладено арешт на вилучене 20.08.2024 в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_3 , майно, в тому числі, на грошові кошти: 11600 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США, 80000 гривень купюрами номіналом: 1000 грн - 48 купюр, 500 грн - 64 купюри.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24.09.2024 вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.
З моменту накладення арешту пройшло вже більше двох місяців і за цей час не було проведено жодної слідчої дії за участю ОСОБА_3 , у тому числі їй не було пред'явлено підозру у вчинені злочину та не встановлено доказів отримання вилучених у неї грошових коштів у незаконний спосіб, більш того, 25.10.2024р. їй було повернуто вилучений мобільний телефон та електронний носій. Таким чином, органом досудового розслідування не було підтверджено отримання вилучених у ОСОБА_3 грошових коштів у незаконний спосіб.
Так, прізвище ФОП ОСОБА_3 міститься лише у витязі з ЄРДР від 22.03.2024р. в розділі «Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» як особи, за попередньою змовою з якою начебто діяв заступник начальника Ізюмської міської військової адміністрації Харківської області - Голова комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської федерації проти України. Натомість представник зазначає, що ОСОБА_3 не являється посадовою особою Ізюмської міської військової адміністрації, та членом вказаної комісії, а органом досудового розслідування з початку досудового розслідування (минуло вже більше 7 місяців) не було отримано доказів того, що ОСОБА_3 (як ФОП чи фізична особа) взагалі має будь яке відношення до вказаного кримінального провадження.
Так, ФОП ОСОБА_3 в 2023 та 2024 році отримала та задекларувала наступний дохід:
2023 рік - 660630 (шістсот шістдесят тисяч шістсот тридцять) грн.;
перше півріччя 2024 року - 246675 грн. (двісті сорок шість тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн., що підтверджує легальність походження грошових коштів, які були вилучені у ОСОБА_3 .
Оскільки жодних доказів, що виявлені та вилучені у ОСОБА_3 грошові кошти одержані в ході вчинення кримінального правопорушення органом досудового розслідування протягом тривалого часу не встановлено, вважає, що на даний час відпала необхідність в арешті грошових коштів, які було вилучено у ОСОБА_3 і збереження вказаного арешту, яке було набуто ОСОБА_3 у законний спосіб не виправдовують такий ступінь продовження втручання у права і свободи ОСОБА_3 .
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. 31.10.2024 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України неявка слідчого та прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
В судове засідання ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Через канцелярію суду представник власника майна ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі власника майна. Зазначив, що підтримує клопотання в повному обсязі та просить його задовольнити.
Дослідивши всі надані до суду матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024220000000403 від 22.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Хароква від 27 серпня 2024 року, накладено арешт на грошові кошти: 11600 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США, 80000 гривень купюрами номіналом: 1000 грн - 48 купюр, 500 грн - 64 купюри, що були вилучені в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_3 .
Постановою слідчого від 21.08.2024 року вказане майно визнано речовими доказами.
Доказів на підтвердження того, що вказане майно не є речовим доказом по кримінальному провадженню №12024220000000403 від 22.03.2024 або перестали існувати підстави для арешту даного майна наразі до суду не представлено.
Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою: 1)забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частиною другої даної статі передбачено, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Задовольняючи клопотання слідчого з посиланням на зміст ст. 170 КПК України слідчий суддя зазначив, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч.2 ст.170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.
Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб'єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов'язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст.174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Поряд з цим варте уваги те, що ухвала слідчого судді від 27 серпня 2024 року у справі №953/6922/24 була оскаржена в апеляційному порядку та за результатом розгляду, колегією суддів Харківського апеляційного суду була постановлена ухвала від 24.09.2024, якою ухвалу слідчого судді від 27.08.2024 визнано законною та обґрунтованою та залишено без змін.
В ході розгляду клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту, ним не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того адвокатом не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.
В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у право власності особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Вказане не позбавляє заявника у разі наявності обґрунтованих підстав звертатись до слідчого судді чи суду повторно з даними клопотаннями.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України станом на теперішній час відсутні підстави для скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 28, 107, 174, 309, 372, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024220000000403 від 22.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.08.2024 по справі №953/6922/24 н/п 1-кс/953/6219/24.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1