Справа № 953/6922/24
н/п 1-кс/953/8036/24
"31" жовтня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024220000000403 від 22.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова,-
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024220000000403 від 22.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова.
В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2024 року, у справі №953/6922/24 накладено арешт на вилучене 20.08.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно та зобов'язано слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, в строк не пізніше двох місяців з дня постановлення ухвали, за участю спеціаліста зняти інформацію з арештованого майна, а саме: електронних носіїв інформації, засобів зв'язку, мобільних телефонів, sim-карток, магнітних носіїв інформації, які були вилучені в ході проведення обшуків по кримінальному провадженню, після чого передати його на відповідальне зберігання власникам вказаного майна, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
На теперішній час, слідчим повернено власникам вилучене в ході обшуку 20.08.2024 майно, окрім грошових коштів у сумі 105 000 гривень, які є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та її чоловіка ОСОБА_5 .
Представник власників майна, звертає увагу суду на те, що грошові кошти у сумі 105 000 гривень, належать ОСОБА_3 та ОСОБА_5 які взагалі не являються фігурантами у кримінальному провадженні №12024220000000403 від 22.03.2024, їх не було допитано по зазначеному провадженні в жодному процесуальному статусі.
Таким чином продовження подальшого арешту грошових коштів, вилучених у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не призведе до якогось процесуального результату під час розслідування кримінального провадження №12024220000000403 від 22.03.2024.
Необхідність зняття арешту з вилучених під час обшуку грошових коштів, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обґрунтовується тим, що грошові кошти у сумі 105 000 гривень, які ОСОБА_3 добровільно видала в ході обшуку, є спільною сумісною власністю її чоловіка ОСОБА_5 , який відкладав їх із отриманої пенсії (відповідно довідки про доходи № НОМЕР_1 розмір пенсії за місяць ОСОБА_5 за період березня-липня 2024 року складає 18 600,59 гривень/ місяць) та самої ОСОБА_3 , які остання добросовісно заробляла та відкладала з отриманої нею заробітної плати (відповідно довідки форми ОК-5, заробітна плата ОСОБА_3 склала 45 595,62 гривні за червень 2024 року), про що ОСОБА_3 повідомила слідчого в ході обшуку, що також зазначено в протоколі обшуку.
Також, звертає увагу суду, що ОСОБА_3 є єдиним працездатним членом своєї родини, а на її утриманні перебувають: чоловік (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 ) ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно посвідчення серії НОМЕР_3 є інвалідом 2 групи, пенсійне посвідчення № НОМЕР_4 , який також є учасником ліквідації наслідків аварії АЕС у 1986 році та має посвідчення Категорії 1 (є особою з інвалідністю) та матір чоловіка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є пенсіонером (пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 ). На підставі зазначеного, родина ОСОБА_3 , потребує можливості користування відкладеними грошовими коштами, які вилучені в ході обшуку 20.08.2024, оскільки вони можуть терміново знадобитися на лікування як чоловіка-інваліда, так і літньої матері чоловіка, яка є пенсіонером та особою похилого віку.
В матеріалах справи №953/6922/24 не вбачається жодного обґрунтованого посилання, що вилучені 20.08.2024 грошові кошти могли бути отримані злочинним шляхом. Органом досудового розслідування взагалі не встановлено походження вилучених у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , грошових коштів. Крім того, у матеріалах справи, відсутні будь-які докази, що вилучені у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , в ході обшуку грошові кошти стосуються вказаного кримінального провадження, порушеного за ч. 4 ст. 191 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 вказує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по вказаному кримінальному провадженню не було повідомлено про підозру, таким чином вони не мають процесуального статусу по вказаній справі, на підставі чого, подальше неповернення вилученого в них майна, а грошових коштів у сумі 105 000 гривень - не продиктоване інтересами слідства та не сприяє встановленню об'єктивної істини у справі, а лише завдає шкоди законним власникам майна, які позбавлені можливості користування своїм майном.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. 31.10.2024 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити у задоволенні клопотання посилаючись на те, що грошові кошти у сумі 105 000 грн. можуть бути набуті кримінально протиправним шляхом за обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні. Крім того, постановою слідчого вказані грошові кошти визнано речовими доказами. Аналогічні доводи представника власника майна були предметом апеляційного розгляду, за результатами якого ухвалу Київського районного суду м. Харкова було залишено без змін.
Відповідно до вимог ст. 174 КПК України неявка слідчого та прокурора не перешкоджає розгляду клопотання.
В судове засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та їх представник ОСОБА_4 не з'явилися, в прохальній частині клопотання про скасування арешту ОСОБА_4 просив розгляд проводити без його участі та без участі власників майна.
Дослідивши всі надані до суду матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024220000000403 від 22.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Хароква від 27 серпня 2024 року, накладено арешт на загальну суму 105 000 гривень купюрами номіналом 1000 грн -70 шт, та купюрами номіналом 500 грн - 70 штук, що були вилучені в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , у домоволодінні за місцем проживання ОСОБА_3 .
Постановою слідчого від 21.08.2024 року вказане майно визнано речовими доказами.
Доказів на підтвердження того, що вказане майно не є речовим доказом по кримінальному провадженню №12024220000000403 від 22.03.2024 або перестали існувати підстави для арешту даного майна наразі до суду не представлено.
Частиною 2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою: 1)забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частиною другої даної статі передбачено, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Задовольняючи клопотання слідчого з посиланням на зміст ст. 170 КПК України слідчий суддя зазначив, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а арешт майна, передбачений ч.2 ст.170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.
Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб'єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов'язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст.174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Поряд з цим варте уваги те, що ухвала слідчого судді від 27 серпня 2024 року у справі №953/6922/24 була оскаржена в апеляційному порядку та за результатом розгляду, колегією суддів Харківського апеляційного суду була постановлена ухвала від 24.09.2024, якою ухвалу слідчого судді від 27.08.2024 визнано законною та обґрунтованою та залишено без змін.
В ході розгляду клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту, ним не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того адвокатом не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.
В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у право власності особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Вказане не позбавляє заявника у разі наявності обґрунтованих підстав звертатись до слідчого судді чи суду повторно з даними клопотаннями.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України станом на теперішній час відсутні підстави для скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 28, 107, 174, 309, 372, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024220000000403 від 22.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.08.2024 по справі №953/6922/24 н/п 1-кс/953/6219/24.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1