про арешт тимчасово вилученого майна
Справа № 621/4078/24
Провадження № 1-кс/621/688/24
01 листопада 2024 року м. Зміїв Харківської області
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників клопотання слідчого відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 ,
про арешт тимчасово вилученого майна,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №1202422126000660 від 30.10.2024, внесеного до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 29.10.2024 року близько 22:00 години ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 , із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, в умовах воєнного стану, заволоділи майном ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відомості за даним фактом 30.10.2024 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221260000660 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України.
30.10.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено мобільний телефон «Redmi 10 2022» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_4 мобільний телефон «ZTE Blade А51 Lite» в корпусі чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , без сім-картки. Присутній в ході огляду ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснив, що мобільним телефоном «Redmi» ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , відкрито заволоділи із застосуванням насильства 29.10.2024 року близько 22:00 годин у незнайомого чоловіка в с. Таранівка Чугуївського району Харківської області. Крім того ОСОБА_5 заявив, що мобільний телефон «ZTE Blade А51 Lite» знайшов приблизно в кінці серпня 2024 року.
Крім того, 30.10.2024 в ході проведення огляду місця події поблизу буд. АДРЕСА_3 , було виявлено наступне: сумка спортивна через плече чорного кольору ТМ «CANTLOR» бувша у вжитку, з вмістом 2 металевих ключів, посвідчення учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_7 , дисконтна картка центру громадського здоров'я «Альянс», дисконтна картка мережі аптек «Аптека», гаманець зі шкірозамінника чорного кольору ТМ «Men Ben Se», бувший у вжитку, порожній. Зі слів присутнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дана сумка та документи належать невідомому чоловіку, на якого 29.10.2024 року близько 22:00 год напали та відкрито заволоділи цим майном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Оскільки вище вказане майно зберігає на собі сліди кримінального правопорушення та є речовим доказом по справі, посилаючись на положення статтями 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий просить накласти арешт на вище зазначене майно, яке було тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події, з метою забезпечення збереження речових доказів, та яке може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор, слідчий, власник майна та особа, в якої фактично знаходилося вилучене майно, не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч.1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадках - дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає наступне:
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, до повноважень слідчого судді - судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ч. ч. 3-5 статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься, зокрема й арешт майна, не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
В обґрунтування доводів клопотання слідчим надано копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12024221260000660 від 30.10.2024 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 4 статті 187 Кримінального кодексу України, копію копією рапорту ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 30.10.2024, протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.10.2024, протоколу огляду місця події від 30.10.2024, протоколу допиту свідка, постанови про визнання предметів в якості речових доказів та передачу їх на зберігання від 31.10.2024, (а.с.1-11).
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів
За змістом частини 3 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 11 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У клопотанні слідчий вказав, що метою накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено в ході огляду місця події, є збереження речових доказів, а саме запобігання їх приховуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню. Підставою для арешту майна є наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, яке може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду майно шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (дізнавачем), прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо відомостей про факт вчинення кримінального правопорушення та наявність підстав вважати тимчасово вилучене майно доказами в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно, на думку суду, є розумним і співмірним завданням кримінального провадження.
Відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України,СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов'язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого (дізнавача), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись статтями 2, 7, 16, 98, 107, 131, 170-175, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання слідчого відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно:
мобільний телефон «Redmi 10 2022» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_4 бувший у вжитку, в справному стані, мобільний телефон «ZTE Blade А51 Lite» в корпусі чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , без сім- картки, бувший у вжитку, в справному стані, сумку спортивну через плече чорного кольору ТМ «CANTLOR» бувшу у вжитку, з вмістом 2 металевих ключів, посвідчення учасника бойових дій на ім'я ОСОБА_7 , дисконтну картку центру громадського здоров'я «Альянс», дисконтну картку мережі аптек «Аптека», гаманець зі шкірозамінника чорного кольору ТМ «Men Ben Se», бувший у вжитку, порожній, що належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3
який полягає у забороні відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим відділу поліції, на якого покладається обов'язок визначення місця зберігання майна, щодо якого застосовано арешт.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст.174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому (дізнавачеві), прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Текст ухвали складено 01.11.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1