Справа № 564/1820/24
29 жовтня 2024 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л.А.
розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції №2 Рівненського районного Управління поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, посвідчення водія паспорт НОМЕР_1 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
28 квітня 2024 року о 21:10 год., в м.Костопіль по вул.Паркова 29, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поліцейським СРПП Відділення поліції №2 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області складено протокол серії ААД №550495 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що 28.04.2024 о 20:38 год., у м.Костопіль по вул.Паркова, громадянин ОСОБА_1 керував Citroen Jumpy, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 попередньо кваліфіковані за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення ним правопорушення заперечив та пояснив, що його спровокували працівники поліції, що він не керував транспортним засобом, оскільки не їхав вулицею, а лише загнав автомобіль у двір.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Євгеюк О.Є., подав письмове клопотання про наявність в діях та бездіяльності працівників поліції провокації стосовно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Клопотання мотивоване тим, що працівники поліції не мали передбачених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для зупинки ОСОБА_1 , оскільки останній не порушував правил дорожнього руху, а відтак його було безпідставно зупинено. Вказує, що вважає дії працівників поліції спрямованими не на усунення та припинення майбутнього адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , як того вимагає Закону України «Про Національну поліцію», а навпаки, спрямованими на спонукання до вчинення останнім дій з метою складання ще одного протоколу про адміністративне правопорушення.
Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні захисник подане клопотання підтримав та пояснив, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у тому розумінні, що не рухався дорогою, оскільки він просто загнав транспортний засіб у двір.
Також пояснив, що працівники поліції навпаки зробили все для того, а саме спонукали, щоб ОСОБА_1 сів за кермо і вчинив ще одне правопорушення.
Просив закрити провадження у справі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показала, що перед описаними подіями у неї стався конфлікт з її чоловіком ОСОБА_3 , внаслідок чого її сестра ОСОБА_4 викликала працівників поліції. Після цього була суперечка між її батьком ОСОБА_1 та чоловіком сестри ОСОБА_3 і пізніше батько сів за кермо автомобіля і загнав його у двір. Пізніше працівниками поліції було складено протокол на батька.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що був конфлікт, через що сестра його дружини ОСОБА_4 викликала поліцію, а пізніше ОСОБА_1 узяв ключі від автомобіля, сів у нього та загнав у двір.
Допитана у якості свідка ОСОБА_4 показала, що у той день, 28.04.2024, вони святкували день народження племінника, що відбулась суперечка між її сестрою - ОСОБА_2 , та її чоловіком ОСОБА_3 , через що вона викликала поліцію. Коли приїхала поліція, то її батько ОСОБА_1 завів автомобіль, який стояв на вулиці та загнав його у двір.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника, покази свідків, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши протокол та матеріали, додані до протоколу, дійшов наступних висновків.
Так судом встановлено, що 28.04.2024 о 20:38 год., у м.Костопіль по вул.Паркова, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen Jumpy, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» та у медичному закладі відмовився.
Вказане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №550495 від 28.04.2024, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28.04.2024, направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.04.2024, долученими до протоколу відеозаписами.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому суд не приймає до уваги як належний доказ відсутності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки покази вказаних осіб лише підтверджують факт виниклого сімейного конфлікту між подружжям ОСОБА_5 , в результаті якого було викликано працівників поліції, під час якого ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля Citroen Jumpy, державний номерний знак НОМЕР_2 , завів його та загнав у двір будинку, тобто здійснив рух автомобілем - керував ним.
Суд також не приймає до уваги доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Євгеюка О.Є., про те, що поліцейські не мали підстав зупиняти ОСОБА_1 , оскільки той не порушував правил дорожнього руху і не керував транспортним засобом, а саме не здійснював рух по дорозі, оскільки такі доводи спростовуються поясненнями поліцейського ОСОБА_6 , якого було допитано у якості свідка в судовому засіданні і який показав, що він з напарником ОСОБА_7 приїхали за викликом про сімейний конфлікт, робили все, щоб припинити конфлікт, а під час складання протоколу по факту конфлікту, ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, сів в автомобіль Citroen Jumpy, державний номерний знак НОМЕР_2 , та заїхав ним у двір, незважаючи, що поліцейські його попереджали, що останній не може сідати за кермо і їхати, бо він має ознаки алкогольного сп'яніння. Після того, як ОСОБА_1 заїхав у двір, відносно останнього було складено відповідні адміністративні матеріали за фактом керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Також суд не приймає до уваги надані захисником ОСОБА_1 - адвокатом Євгеюком О.Є., копії матеріалів справи №564/2026/24 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 з копією постанови у вказаній справі від 23.05.2024, оскільки вказані матеріали не спростовують факту керування ОСОБА_1 28.04.2024 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Суд враховує, що відповідно до абз.25 п.1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Зі змісту ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та вказаного пункту правил вбачається, що відповідальність за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть саме водії - особи, які керують транспортним засобом.
При цьому суд враховує, що допитані в судовому свідки факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не заперечували, а лише вказували, що останній перегнав автомобіль у двір будинку, тобто здійснив рух на автомобілі.
Крім того, факт керування підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАД №470662 від 28.04.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за керування 28.04.2024 о 20:38 год транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом.
Відтак, суд дійшов переконливого висновку про те, що вина ОСОБА_1 в порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Враховуючи обставини справи, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виправлення особи правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде не достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень.
На підставі ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави 605,60 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.40-1, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 /сімнадцять тисяч/ гривень.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок судового збору на реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Згідно ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
-витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Костопільський районний суд Рівненської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяЛ. А. Грипіч