Справа № 558/403/23
номер провадження 1-в/558/15/24
01 листопада 2024 року селище Демидівка
Дубенського району
Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області
у складі:
одноособово суддя : ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання про звільнення від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Галичани, Горохівського району, Волинської області, жительки АДРЕСА_1 , засудженої 29 січня 2024 року Демидівським районним судом Рівненської області за ч. 4 ст. 185 КК України на п'ять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік,
сторони судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , представник Дубенського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_5 , засуджена ОСОБА_3 ,
До Демидівського районного суду Рівненської області надійшло подання начальника Дубенського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_6 про звільнення від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_3 , засуджену 29 січня 2024 року Демидівським районним судом Рівненської області за ч. 4 ст. 185 КК України на п'ять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнену від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
У поданні зазначається про те, що ОСОБА_3 перебуває на обліку у Дубенському районному секторі №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області з 12 березня 2024 року.
Подання начальник Дубенського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_6 обґрунтовував тим, що Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, який набрав чинності 9 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 КУпАП.
Отже, з 9 серпня 2024 року викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатної особи на 01 січня 2023 року становив 2684,00 грн, тобто неоподатковуваний мінімум доходів громадян становив 1342, 00 грн , а 2 неоподатковуваних мінімуми, становило 2684,00 грн.
Згідно вироку Демидівського районного суду Рівненської області від 29 січня 2024 року вартість викраденого засудженою ОСОБА_3 майна складає 2638, 06 гривень, що, враховуючи викладені вище норми законодавства України, виключає (скасовує) кримінальну відповідальність за ст. 185 КК України.
В судовому засіданні провідний інспектор Дубенського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_5 уточнив вимоги подання та просив, звільнити від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_3 , засудженої 29 січня 2024 року Демидівським районним судом Рівненської області за ч. 4 ст. 185 КК України на п'ять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
В судовому засіданні прокурор та засуджена ОСОБА_3 підтримали подання, просять його задовольнити.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджена 29 січня 2024 року Демидівським районним судом Рівненської області за ч. 4 ст. 185 КК України на п'ять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України на період іспитового строку на засуджену ОСОБА_3 судом покладені обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вказаним вироком ОСОБА_3 засуджено за вчинення 06 червня 2023 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, тобто за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану. При цьому, такими діями заподіяно майнову шкоду потерпілій особі на суму 2638,06 гривень.
Вирок набрав законної сили 28 лютого 2024 року та 12 березня 2024 року був прийнятий до виконання Дубенським районним сектором №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 9 серпня 2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Згідно Закону України " Про державний бюджет на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2023 року становив 2684,00 грн, відтак неоподатковуваний мінімум доходів громадян з урахуванням положень Закону №3886-ІХ становив 1342,00 грн, а 2 неоподатковуваних мінімуми - 2684,00 грн.
Таким чином, відповідно до ст. 51 КУпАП (в редакції Закону №3886-ІХ станом на 09.08.2024 року), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становило 2684, 00 грн., а сума викраденого становила 2638,06 грн, тому усувається кримінальна караність вчиненої нею крадіжки на вказану суму.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння і дія згаданого Закону №3886-ІХ має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Таким чином, діяння за вчинення якого засуджено ОСОБА_3 не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого остання засуджена не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до вимог п. 13 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про задоволення подання повністю.
Відповідно до ст. 74 КК України, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,
Задовольнити подання.
Звільнити ОСОБА_3 від призначеного їй покарання вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 29 січня 2024 року у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга через Демидівський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_7