Справа 556/3164/24
Номер провадження 1-кп/556/324/2024
01.11.2024 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Володимирець, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження №120241810050000369 від 10.09.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не військовозобов"язаного, освіта середня, не одруженого, не працює, раніше судимого вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 15 липня 2019 року за ч.2 ст.121 КК України - на 7 років позбавлення волі. Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 08.12.2023 звільнено умовно-достроково на строк - 2 роки 3 місяці 12 днів,-
за ч.1 ст.121 КК України,-
10.09.2024, приблизно о 00 год. 10 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні кухні житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , маючи раптово виниклий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень іншій особі, на грунті раптово виниклих неприязних відносин зі своїм знайомим ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, використовуючи кухонний ніж, який знаходився на столі в приміщенні вказаного будинку, наніс ОСОБА_6 не менше трьох ударів вказаним ножем в ділянку грудної клітки та плеча, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді множинних різаних проникаючих ран передньої поверхні грудної клітки, різаної рани правого плеча, правобічного пневмоторексу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.
24 жовтня 2024 року між прокурором Вараської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з умовами вказаної угоди, підозрюваний повністю визнав свою вину у зазначеному діянні і зобов'язався: беззастережно визнавати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; у подальшому подібного не вчиняти та щиро розкаюється у скоєному.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме: за ч.1 ст.121 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 15 липня 2019 року, а саме :2 (два) роки 3 (три) місяці 12 (дванадцять) днів позбавлення волі, визначивши остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На призначення зазначеного покарання обвинувачений погодився.
Відповідно до угоди, обвинуваченому відомо та зрозуміло, що згідно із вимогами ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку. Йому також роз'яснено та є зрозумілими, визначені п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України, підстави для апеляційного оскарження обвинувального вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості, а також підстави для касаційного оскарження відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 468, ст. 469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Прокурор в підготовчому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений та його захисник в підготовчому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України в обсязі підозри, з узгодженою мірою покарання згоден, угода є добровільною. ОСОБА_4 цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз'яснені прокурором та судом. Викладені в обвинувальному акті та угоді обставини повністю відповідають фактичним обставинам вчинення злочину.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву, де зазначив, що не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 24 жовтня 2024 року, а також те, що претензій морального та матеріального характеру останній до обвинуваченого не має. Не заперечує щодо призначеного покарання підозрюваному за узгодженням сторін.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміє свої права, визначені абзацами 1 і 3 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст. 121 КК України.
Обвинувачений раніше судимий, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, як такий, що ніде не працює. ОСОБА_4 не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, рецидив кримінальних правопорушень.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, особі обвинуваченого, є обґрунтованим та відповідає цілям покарання, узгоджені вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, які встановлені Кримінальним кодексом України.
При цьому, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , 15 липня 2019 року засуджений вироком Володимирецького районного суду Рівненської області за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 08 грудня 2023 року ОСОБА_4 звільнено умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі на 2 роки 03 місяці 12 днів.
В даному кримінальному провадженні, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, вчинене ОСОБА_4 - 10.09.2024, тобто останній вчинив злочин, під час умовно-дострокового звільнення, маючи не зняту та не погашену судимість.
А як зазначено в ч. 1, ч.4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, та призначити ОСОБА_4 покарання: за ч.1 ст.121 КК України - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Володимирецького суду Рівненської області від 12.12.2022 - 6 місяців, визначивши остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_4 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України, за яким належить призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Із матеріалів справи вбачається, що о 03 год. 50 хв. 10 вересня 2024 року ОСОБА_4 було затримано. (Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 10 вересня 2024 року).
На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_4 слід зарахувати строк попереднього ув"язнення, з часу затримання по день набрання вироком законної сили включно. Строк попереднього ув'язнення підлягає зарахуванню до строку відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалою слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 вересня 2024 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб - до 08 листопада 2024 року.
Беручи до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст. 131 КПК України), а також оскільки встановлені раніше ризики, що послужили підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують зберігатися, враховуючи призначене покарання, яке слід відбувати реально, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає необхідним продовжити до набрання вироком законної сили строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Окрім того, за приписами ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
У відповідності до ст. 174 КПК України, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 вересня 2024 року, необхідно скасувати.
Витрати на залучення експерта відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
Питання про речові докази, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 174, 373, 374, 474-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 жовтня 2024 року, укладену між прокурором Вараської окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024181050000369 від 10.09.2024 за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді - 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 15 липня 2019 року, визначивши остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Застосований щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
У строк відбуття покарання зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув'язнення з часу затримання з 10 вересня 2024 року по день набрання вироком законної сили включно, згідно ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Скасувати арешт з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 вересня 2024 року, а саме з футболки синього кольору зі слідами речовини темно-бурого кольору, яка ззовні схожі на кров, яку було поміщено до паперового конверту НПУ; кофти чорного кольору з написом «Goldi»; штанів темно-синього кольору з написом «Aolong»; сорочки синього кольору з написом «Zara sport» ; одного пластикового та одного скляного стакана, які поміщені до паперового конверту; кухонного ножа із пластиковою ручкою чорного кольору, який було поміщено до картонної коробки, на яку прикріплено бирку з підписами учасників огляду .
Речові докази:
- футболку синього кольору зі слідами речовини темно-бурого кольору, яка ззовні схожі на кров, яку було поміщено до паперового конверту НПУ; кофту чорного кольору з написом «Goldi»; штани темно-синього кольору з написом «Aolong»; сорочку синього кольору з написом «Zara sport» - повернути ОСОБА_4 ;
- один пластиковий та один скляний стакан, які поміщені до паперового конверту; кухонний ніж із пластиковою ручкою чорного кольору, який було поміщено до картонної коробки, на яку прикріплено бирку з підписами учасників огляду - знищити;
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, потерпілому, копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1