Дата документу 30.10.2024Справа № 554/10650/24
Провадження № 3/554/2465/2024
30.10.2024 р. м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Горбунова Я.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полтавського районного управління поліції ГУНП у Полтавській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код не відомий, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
Відповідно до протоколу серії ВАВ №029652 від 22.09.2024 р. ОСОБА_1 22.09.2024 р. о 14 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме, вдарив по обличчю, хапав за горло, штовхав, залякував, чим могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся вчасно та належним чином.
У судове засідання з'явилася потерпіла ОСОБА_2 та пояснила суду, що поліції того дня не викликала. Працівників поліції викликали сусіди, які почули її крик про допомогу, адже вона впала, та не змогла піднятися. Син не застосовував до неї фізичного та психологічного насильства. Зазначила, що інколи виникають сварки, адже її син вживає наркотичні речовини, має хронічні захворювання та проблеми з пам'яттю, а тому сварки, які відбуваються, викликані сімейними відносинами. ОСОБА_2 не розцінює поведінку сина як елементи агресії, а розцінює його дії як побутовий конфлікт.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Визначення видів насильства міститься у п.п.4,14,15,17 ч.1 зазначеного закону і має наступне визначення.
Фізичне насильство визначається як форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Психологічне насильство визначене як форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, слід виділити декілька необхідних елементів, які притаманні домашньому насильству:
Дії ініціатора насильства, що виразилися у образах, погрозах, приниженні, переслідуванні, залякуванні.
Суб'єктивне сприйняття жертвою насильства дій агресора, які мають викликати у жертви побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, виникнення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе або завдавати шкоди психічному здоров'ю жертви.
Мета насильства: обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері.
Відсутність одного з вказаних елементів в діях особи виключає адміністративну відповідальність за статтею 173-2 КУпАП.
Разом з тим, потерпіла прямо вказує, що конфлікт відбувся побутового характеру, фізичного та психологічного насильства син до неї не застосовував.
Отже в діях ОСОБА_1 відсутній такий необхідний елемент як об'єктивна сторона, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази для встановлення факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02, « Малофєева проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р. При цьому Європейський суд робиться висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що викладені факти є обставинами, які виключають провадження по справі, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення, тому даний матеріал на підставі п. 1 ст. 247 КпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. п. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП,-
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя Я.М. Горбунова