Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/4481/23
Провадження №2/552/444/24
22.10.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їхні представники:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»,
представник позивача - Клименко Тарас Васильович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору та стягнення моральної шкоди, -
Позивач ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 21.03.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 462136-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 21.03.2023 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 462136-КС-001 про надання кредиту, відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору.
Також з метою укладення договору ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3260, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який відповідачем було введено/відправлено.
Відповідачем договір № 462136-КС-001 про надання кредиту підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 23000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності.
Позивач зазначав, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 23000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання за договором не виконала, станом на 27.07.2023 утворилась заборгованість за договором № 462136-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 74182,24 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 23000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 47732,24 грн., суми прострочених платежів за комісією - 3450,00 грн.
Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 462136-КС-001 про надання кредиту від 21.03.2023 в розмірі 74182,24 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 15 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
Відповідач подала відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечила (т.1 а.с. 51-56).
У відзиві зазначила, що вона не укладала ніяких правочинів з позивачем ТОВ «Бізнес Позика» та коштів від ТОВ «Бізнес Позика» вона не отримувала.
15 березня 2023 року до неї на номер телефону НОМЕР_3 зателефонували з невідомого номера і повідомили, що це телефонує оператор ПриватБанку, і попросили надати інформацію по її картці, оскільки її номер зламали шахраї. Вона послухала повідомлення та вимкнула з'єднання.
21 березня 2023 року вона виявила відсутність паспорта громадянки України серії НОМЕР_4 , який видано Київським РВ у м. Полтаві УДМС в Полтавській області 20 травня 2016 року, і одразу на її мобільний телефон за номером НОМЕР_3 почали надходити СМС-повідомлення від різних фінансових організацій про те, що їй надано кредити на різні суми.
Після цього вона з'ясувала, що на її ім'я було оформлено договори позик та отримано кошти від різних фінансових установ.
Коштів по таким позикам вона не отримувала, тобто після оформлення позики кошти переводили на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банку».
За фактом вчинення щодо неї шахрайських дій відповідач звернулась до органів поліції.
22 квітня 2023 року вона звернулась до позивача з заявою, у якій повідомила, що не укладала договору кредиту, кошти від нього не отримувала, а стала жертвою шахраїв.
Рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» на її ім'я було оформлено не нею, а невідомою особою з невідомого мобільного пристрою.
Через цей рахунок впродовж 21-22 березня 2023 року за допомогою її номера телефону НОМЕР_3 та іншого номеру телефону НОМЕР_5 з використанням іншого ІМЕІ було перераховані кошти, отримані від різних фінансових установ, в тому числі від відповідача.
Таким чином, оскільки правочину з позивачем вона не укладала, кредитні кошти від нього не отримувала, просила постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позову до неї.
Також відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом до відповідача (т. 1 а.с. 39-50).
У зустрічному позові відповідач посилалась на такі ж обставини, які вказані нею у відзиві, щодо вчинення відносно неї шахрайських дій.
11 травня 2023 року вона звернулась до позивача з заявою, у якій повідомила про вчинення шахрайських дій щодо неї та про укладення договору невідомими особами з використанням її персональних даних. Враховуючи це, просила скасувати наявну заборгованість.
Листом від 22 травня 2023 року їй було відмовлено у списанні боргу.
24 травня 2023 року вона звернулась до позивача з повторною заявою, у якій просила скасувати наявну заборгованість. Але ця її заява залишилась без відповіді.
Також зазначила, що наявні всі підстави для визнання спірного договору недійсним, оскільки підтверджується відсутність її волевиявлення як учасника правочину на укладення цього договору та реального настання правових наслідків. Такими обставинами є:
шахрайське проникнення до її номеру телефону НОМЕР_3 , який згодом було використано для доступу до її банківської картки, особистого кабінету в КБ «ПриватБанк» та створення особистого кабінету на сайті позивача;
створення 21 березня 2023 року електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 , через яку було створено особисті кабінети на сайті позивача та інших фінансових установ, та яка використовувалась при підписанні договорів позик;
зазначення на сайті ТОВ «Українське бюро кредитних історій» в її особистих даних номеру телефону НОМЕР_5 , який їй не належить,
зазначення на сайті відповідача невірної інформації про неї, зокрема про місце її роботи,
незаконне відкриття 21.03.2023 на її ім'я рахунку № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» шляхом незаконного використання її номера телефону НОМЕР_3 та електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 для перерахування коштів з цього рахунку іншим невстановленим особам;
миттєвий перерахунок коштів з рахунку № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк» на різні інші рахунки, що належать іншим невстановленим особам, впродовж однієї хвилини після того, як ці кошти надійшли;
відкриття кримінального провадження №12023170430000429 від 24.03.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, за якою її визнано потерпілою.
Вказані вище обставини підтверджують факт не укладення нею спірного договору та наявність підстав для захисту її права шляхом визнання спірного договору недійсним.
Також зазначала, що позивачем їй було завдано значної моральної шкоди.
Тому у зустрічній позовній заяві відповідач просила суд: визнати недійсним договір №462136-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21.03.2023, що був укладений між нею та ТОВ «Бізнес Позика», скасувати всю наявну заборгованість за нею перед ТОВ «Бізнес Позика» за вказаним договором та виключити цю заборгованість із кредитної історії на її ім'я у ТОВ «Українське бюро кредитних історій», стягнути з ТОВ «Бізнес Позика» на її користь 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2200 грн. - на відшкодування судових витрат на правову допомогу.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2023 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору та стягнення моральної шкоди об'єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с.142-143) .
Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів:
у ТОВ «Бізнес Позика» - оригіналу або належним чином завіреної копії Договору №462136- КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21.03.2023, що був укладений з ОСОБА_1 ,
у оператора мобільного зв'язку з ПрАТ «ВФ Україна» - інформацію про з'єднання та проо ІМЕІ засобів зв'язку, які користувались номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_6 за період часу з 00:00 год. 01.03.2023 року по 00:00 год. 01.04.2023 року із зазначенням номерів з'єднаних абонентів;
у АТ «Універсал банк» - копії документів, наданих особою для відкриття на ім'я ОСОБА_1 банківського рахунку № НОМЕР_2 , НОМЕР_7 , а також виписки про рух коштів по вказаному рахунку за період часу з 00:00 год. 01.03.2023 року по 00:00 год. 01.04.2023 року.
Ухвалою суду від 09 листопада 2023 року у АТ «Універсал банк» витребувано докази, а саме: інформацію про номер телефону, який було використано особою для відкриття на ім'я ОСОБА_1 банківського рахунку № НОМЕР_2 , НОМЕР_7 , та про ІМЕІ засобу зв'язку, який використовувався при відкриті рахунку цього рахунку (т. 1 а.с. 192).
Ухвалою суду від 12 червня 2024 року витребувано у оператора мобільного зв'язку з ПрАТ «ВФ Україна» інформацію про тлумачення наступних символів, якими було позначено типи з'єднань в роздруківці телефонних з'єднань, наданих на виконання ухвали Київського районного суду м.Полтави від 16.10.2023 ПрАТ «ВФ Україна» за номерами 380508447898 та 380958493581, а саме: «gprsCall», «moc», «mtcSMS», «mocAttempt», «ВВ21В0958493581» (т. 2 а.с. 69).
Також ухвалою суду від 12 червня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023170430000429 від 21 лютого 2023 року (т. 2 а.с. 65).
За клопотанням представника позивача судом забезпечено його участь у справі в режимі відеоконференції.
За клопотанням сторін до матеріалів справи залучено письмові та електронні докази.
Інші заяви та клопотання від сторін не надходили.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 первісний позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти первісних позовних вимог заперечила, в їх задоволенні просила відмовити. Зустрічні позовні вимоги просила задовольнити.
Заслухавши представника позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.03.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 462136-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
При цьому ТОВ «Бізнес Позика» 21.03.2023 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 462136-КС-001 про надання кредиту, відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору.
Через телекомунікаційну систему ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор НОМЕР_8 , на номер телефону НОМЕР_1 , який відповідачем було введено/відправлено.
Таким чином 21.03.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 462136-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 23000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності.
Як підтверджується долученим до справи відеозаписом процедури верифікації, що передувала укладенню договору, договір № 462136-КС-001 про надання кредиту укладався за особистою участю відповідача ОСОБА_1 , а не іншою особою на її ім'я, як вона зазначила у відзиві та зустрічному позові.
З відеозапису проходження ОСОБА_1 процедури верифікації з метою оформлення кредиту вбачається, що сама відповідач, а не інша особа, повідомляє її особисті дані, дату та місце народження, номер телефону, серію та номер паспорта, а також демонструє паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 .
Зазначеним спростовуються твердження відповідача, що кредитний договір вона з позивачем не укладала, а 21 березня 2023 року виявила зникнення паспорта, після чого з'ясувалося, що на її ім'я було оформлено декілька кредитних договорів.
Саме на вказаний нею під час верифікації номер телефону направлявся код з метою проведення верифікації для оформлення кредиту (т. 1 а.с. 158).
Крім того, як підтверджується інформацією, наданою на виконання ухвали суд про витребування доказів ПрАТ «ВФ Україна», номер телефону, що використовувався при цьому відповідачем, знаходився у м. Полтаві. При цьому базові станції, які забезпечували з'єднання, знаходяться неподалік місця проживання позивача.
Суд критично оцінює пояснення відповідача, надані в судовому засіданні, що вона не мала наміру одержувати кредит, а лише хотіла допомогти знайомій перевести кошти на рахунок.
Як вбачається з відеозапису, на питання менеджера ТОВ «Бізнес Позика» чи не чинить на неї тиск або вплив будь-яка інша особа з метою одержання кредиту відповідач відповіла, що ні.
Також менеджер повідомив ОСОБА_1 про те, що їй зараз надійде СМС-код який необхідно буде ввести в особистому кабінеті для завершення процедури верифікації. Та вказав, що після цього вона може переходити до оформлення кредиту. Додатково буде направлено СМС з «рішенням по вашому кредиту».
Наведеним спростовуються посилання відповідача на відсутність її волевиявлення на укладення кредитного договору з ТОВ «Бізнес Позика».
Посилання ОСОБА_1 на те, що їй не належить електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була використана при укладенні договору, та номер телефону НОМЕР_5 , також не спростовують факту укладення нею договору з позивачем, оскільки будь-яка особа не обмежена у кількості мобільних телефонів, телефонних номерів, які вона може придбати, та електронних адрес, які вона може створити. Так само вона може скористатися електронною поштою іншої особи.
Будь-які інші докази, які б свідчили, що кредитний договір відповідачем не укладався, у справі відсутні.
Факт перебування на розгляді у Шевченківському районному суді м. Чернівців кримінального провадження №12023262020000634 від 21.02.2023 (справа №725/6090/24) по обвинуваченню осіб у вчиненні шахрайських дій, в тому числі щодо ОСОБА_1 та щодо ТОВ «Бізнес Позика» не свідчить про те, що договір №462136-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 21.03.2023 укладений не відповідачем, а іншою особою.
А з долучених до справи доказів вбачається, що саме ОСОБА_1 уклала зазначений договір.
З врахуванням викладеного відсутні підстави для визнання оскаржуваного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності, скасування заборгованості та за вказаним договором, та виключення її із кредитної історії.
Оскільки судом не встановлено порушення позивачем прав відповідача, не підлягають також задоволенню і позовні вимоги про відшкодування їй моральної шкоди.
Таким чином в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Також судом вставлено, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 23000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .
Суд також відхиляє посилання відповідача на те, що такий рахунок вона не відкривала, на своє ім'я не оформляла.
Як вбачається з повідомлення АТ «Універсал Банк», для відкриття банківського рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 було надано закордонний паспорт (паспорт громадянина України для виїзду за кордон) (т. 1 а.с. 181-185).
Про викрадення чи втрату цього документа відповідач суду не повідомляла.
Платіжну картку на ім'я ОСОБА_1 АТ «Універсал Банк» емітовано 20.03.2023 року, що підтверджується інформацією банку від 01.12.2023 за вих. №БТ/9147 (т.1, а.с. 208).
Крім того, як підтверджується інформацією, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів ПрАТ «ВФ Україна», напередодні - 19 та 20 березня 2023 року позивач на номер телефону, який вона вказує як належний їй - 0508447898, одержувала повідомлення від Монобанку (АТ «Універсал Банк»), що підтверджує наявність правовідносин між ОСОБА_1 та вказаним банком.
Як підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 , наданою банком, кошти в сумі 23009 грн. зараховано на рахунок відповідача 21 березня 2023 року о 21 год. 52 хв. 12 сек. (т. 1 а.с. 182-183).
Та обставина, що з рахунку ОСОБА_1 вказані кошти були перераховані через кілька хвилин не свідчить про не укладення чи недійсність кредитного договору, за яким їй кошти були надані.
У випадку, якщо цими коштами після зарахування на рахунок відповідача незаконно заволоділа інша особа, між ОСОБА_1 та іншою особою могли виникнути інші правовідносини, пов'язані з незаконним заволодінням її майном, але ця обставина не припиняє дію укладеного ТОВ «Бізнес Позика та ОСОБА_1 договору кредиту.
Також встановлено, що відповідачем в порушення умов укладеного договору кредитні кошти не повернуті.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Встановлено, що станом на 27.07.2023 утворилась заборгованість за договором № 462136-КС-001 по тілу кредиту в розмірі 23000,00 грн.
Оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 23000,00 грн.
В той же час нарахований позивачем розмір заборгованості за процентами в сумі 47732,24 грн. не відповідає умовам договору про надання кредиту № 462136-КС-001 від 21.03.2023 року, яким передбачено, що кредит надано на 16 тижнів, а розмір відсотків за користування кредитом становить 21870,00 грн.
При цьому договором не передбачено нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача також і заборгованість зі сплати комісії у розмірі 3450,00 грн.
Умовами договору не передбачено за які саме послуги має сплачуватися вказана комісія.
Згідно правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №755/11648/15-ц, якщо договір, у тому числі кредитний, укладений на задоволення особистих потреб фізичної особи і не пов'язаний з підприємницькою діяльністю такої фізичної особи чи виконанням ним обов'язків як найманим працівником, такий договір є споживчим і наявність судового спору щодо цього договору не впливає на його характер, як споживчого, відтак і сам спір у будь-якому випадку стосується прав сторони договору, як споживача, а вирішення такого спору, незалежно від його ініціатора, має ґрунтуватися та враховувати і вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Разом з тим, відповідно до частин першої-другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на дату укладення договору в цій справі) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Згідно з частиною 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Як вбачається з матеріалів справи, комісія за визначена у розмірі 3450,00 грн.
Які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, у договорі не зазначено. Посилання на те, що комісія надається за надання кредиту, є загальним та не уточнює саме вид наданих послуг.
Наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які позивачем встановлена комісія.
Зазначене вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що вказані умови кредитного договору є несправедливими.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються, розмір комісійної винагороди вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, тобто умови кредитного договору в частині розміру комісії за обслуговування кредиту є несправедливими.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по комісії у розмірі 3450,00 грн.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. А саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 43870,00 грн. заборгованості за кредитним договором, з яких: 23000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 221870,00 грн. - заборгованість за процентами.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 2147,20 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог (а саме позов задоволено на 60%) з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає до стягнення 1288,32 грн. на відшкодування понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволених відносно нього позовних вимог.
У зв'язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову понесені відповідачем судові витрати відшкодуванню їй не підлягають.
Оскільки у справах про захист прав споживачів споживачі звільнені від сплати судового збору, такі судові витрати за зустрічним позовом необхідно віднести за рахунок держави
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 462136-КС-001 про надання кредиту від 21.03.2023 в розмірі 44870,00 грн., 1288,32 грн судових витрат, а всього стягнути 46158 грн 32 коп.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за зустрічними позовними вимогами ОСОБА_1 віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411);
відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повне судове рішення складено 31.10.2024.
Головуючий О.А.Самсонова