Справа №: 398/5220/24
провадження №: 1-кп/398/438/24
Іменем України
"31" жовтня 2024 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024121060000833 від 08.05.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пустельникове Олександрійського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України, -
18.12.2023 близько 15 години, ОСОБА_4 , перебував в гостях у ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, під час вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_5 попросив ОСОБА_4 здійснити покупку в магазині та добровільно передав свою банківську картку, відкриту в АТ КБ «ПриватБанку» № НОМЕР_1 , а також ПІН-код від неї.
Під час того, як у ОСОБА_4 перебувала картка потерпілого, у нього виник злочинний умисел направлений на вчинення майнового, корисливого злочину з метою збагачення.
Так, використовуючи свій мобільний телефон, з сім-карткою мобільного оператору ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2 установив собі на телефон застосунок «Приват24», який являється системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанк».
Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 з використанням інформаційної (автоматизованої) банківської системи дистанційного обслуговування інтернет-банкінгу «Приват24», використовуючи для входу в неї фінансовий номер телефону потерпілого НОМЕР_3 , здійснив закріплення банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 .
У подальшому, ОСОБА_4 установив визначений ним пароль доступу до «Приват24», чим здійснив несанкціоноване втручання до інформаційної (автоматизованої) банківської системи дистанційного обслуговування інтернет-банкінгу «Приват24» від імені потерпілого ОСОБА_5 .
В подальшому, ОСОБА_4 здійснив несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається та обробляється в автоматизованій банківській системі «Приват24», видавши себе за потерпілого ОСОБА_5 , та через систему онлайн переказів перерахував з банківської картки № НОМЕР_1 останнього на банківську картку № НОМЕР_4 АТ КБ «ПриватБанк», яка належить йому, грошові кошти в сумі 34950 гривень та поповнив власний мобільний рахунок телефону з № НОМЕР_2 у сумі 52 гривні, спотворивши інформацію про належного користувача облікового запису.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем тобто, у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 361 Кримінального кодексу України.
Крім того, 18.12.2023 близько 15 години, ОСОБА_4 , перебував в гостях у ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, під час вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_5 попросив ОСОБА_4 здійснити покупку в магазині та добровільно передав свою банківську картку, відкриту в АТ КБ «ПриватБанку» № НОМЕР_1 , а також ПІН-код від неї.
Під час того, як у ОСОБА_4 перебувала картка потерпілого, у нього виник злочинний умисел, направлений на вчинення майнового, корисливого злочину з метою збагачення.
Використовуючи свій мобільний телефон, з сім-карткою мобільного оператору ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2 , інсталював застосунок «Приват24», який являється системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанк», отримавши доступ до грошових коштів, які зберігаються на банківській картці АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 .
Реалізовуючи свій злочинний прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в період з 18.12.2023 по 29.02.2024, тобто в період дії на території України воєнного стану, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що йому відомий пароль від автоматизованої банківської системи дистанційного обслуговування інтернет-банкінгу «Приват24» діючи таємно, умисно та цілеспрямовано, через систему онлайн переказів систематично перерахував грошові кошти з банківської карти ОСОБА_5 № НОМЕР_1 на належну йому банківську картку № НОМЕР_5 , відкриту в АТ КБ «ПриватБанк», а саме: 18.12.2023 о 16:05:52 годині у сумі 1800 гривень; 18.12.2023 о 16:56:32 годині у сумі 100 гривень; 19.12.2023 о 08:45:26 годині у сумі 2000 гривень; 19.12.2023 о 08:47:57 годині у сумі 1800 гривень; 25.12.2023 о 18:43:05 годині у сумі 4000 гривень; 28.12.2023 о 10:05:23 годині у сумі 2000 гривень; 28.12.2023 о 13:41:45 годині у сумі 2000 гривень; 28.12.2023 о 14:03:10 годині у сумі 1900 гривень; 29.12.2023 о 12:36:02 годині у сумі 1000 гривень; 29.12.2023 о 16:20:53 годині у сумі 1000 гривень; 09.01.2024 о 16:24:33 годині у сумі 100 гривень; 09.01.2024 о 16:26:06 годині у сумі 800 гривень; 28.01.2024 о 06:08:03 годині у сумі 3850 гривень; 28.01.2024 о 06:18:50 годині у сумі 2850 гривень; 28.01.2024 о 09:29:45 годині у сумі 2000 гривень; 29.01.2024 о 06:09:46 годині у сумі 1850 гривень; 29.01.2024 о 06:16:03 годині у сумі 2900 гривень; 29.01.2024 о 09:12:28 годині у сумі 3000 гривень.
Крім цього, 29.01.2024 ОСОБА_4 реалізовуючи свої злочинні дії через автоматизовану банківську систему дистанційного обслуговування інтернет-банкінгу «Приват24» діючи таємно, умисно перерахував грошові кошти у сумі 52 гривні з банківської карти ОСОБА_5 № НОМЕР_1 , поповнивши власний мобільний рахунок телефону № НОМЕР_2 .
В подальшому, ОСОБА_4 викраденими коштами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 35002 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав в повному обсязі. Фактичні обставини справи не оспорював. Зазначив, що обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Пояснив, що потерпілий неодноразово звертався до нього з проханням зняти кошти з його банківської картки, що він і робив. 18.12.2023 вони разом з потерпілим вживали спиртні напої та він попросив з'їздити на банкомат та зняти з його картки грошові кошти та придбати продукти та алкоголь, передавши йому свою картку та пін-код до неї, що він і зробив. В той час, коли картка була у нього він скачав на свій телефон застосунок «Приват24» та прив'язав свій номер телефону до банківської картки потерпілого, при цьому підтвердив вказану операцію на телефоні потерпілого, до якого у нього був допуск, оскільки останній був в стані алкогольного сп'яніння та не розумів нічого. В подальшому, він в період з 18.12.2023 по 29.01.2024 перераховував з банківської карти потерпілого на свою картку грошові кошти на загальну суму 34950 грн. та на 52 гривні поповнив власний рахунок телефону. Гроші витратив на власний розсуд. У скоєному кається. Потерпілому частково відшкодував шкоду в розмірі 12000 грн. Просив суворо не карати.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, подав заяву про проведення підготовчого та судового розгляду без його участі. Зазначив, що обвинувачений частково відшкодував йому шкоду та просив призначити не суворе покарання.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, враховуючи добровільне визнання обвинуваченим своєї вини та оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, та за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є проступком та тяжким злочином, особу обвинуваченого, який не працевлаштований, має на утриманні трьох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За таких обставин, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи відношення обвинуваченого до скоєного, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі та за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, поглинувши менш суворе покарання більш суворим, без ізоляції останнього від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, що на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового провадження та судового розгляду не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361 та ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 361 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом випробувального строку не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ:
- оптичний диск білого кольору формату CD-R в ньому знаходяться папки з назвами «0000003769422489» та «0000003769423514» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1