Справа № 404/2647/22
Номер провадження 3/404/702/22
м. Кропивницький, Україна
01 листопада 2024 року суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Бурко Руслан Володимирович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проходить службу в ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки - НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд,-
1.Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.
01 червня 2024 року до Кіровського районного суду м. Кіровограда надійшов для розгляду матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею обрано Бурко Р.В.
07 червня 2022 року постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда провадження у справі № 404/2647/22, провадження 3/404/702/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП зупинено до закінчення воєнного стану, на підставі ч. 4 ст. 277 КУпАП, у зв'язку з перебуванням особи, відносно якої складено протокол, у складі ЗСУ .
01 листопада 2024 року постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда відновлено.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДРП 18 № 190359 від 28.05.2022 р. ОСОБА_1 28.05.2022 року о 12 год. 23 хв., рухаючись в м. Кропивницькому по вул. Приміська, буд. 44, керував транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
2. Позиції сторін у справі. Судовий виклик.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак направив до суду його захисника - адвоката Бойко Я.В., яка просила закрити провадження у справі, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
3. Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, мотиви з яких суддя виходив при прийнятті рішення, положення закону яким керувався суддя.
Дослідивши в судовому засіданні зібрані докази по справі, вважаю, що доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 190359 від 28.05.2022 року із долученим відеозаписом (а.с.1,6), які підтверджують обставини встановлені судом, копією посвідчення водія, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджують, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження від проходження медичного огляду (а.с.4-5) та диском з фіксацією вказаного адміністративного правопорушення, який долучений до матеріалів справи та переглянутий в судовому засіданні, які у своїй сукупності підтверджують обставини встановлені в суді.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які об'єктивні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.
Таким чином, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням особи винного, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, яке є тяжким, про що свідчить його характер, та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, його особливу небезпечність, підвищену соціальну чуттєвість до такого роду правопорушень, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, зважаючи на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за можливе накласти стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік. Що стосується заявленого захисником клопотання щодо закрити провадження у справі, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, суд зазначає наступне.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що знайшла своє відображення зокрема у рішеннях у справах Надточій проти України", "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини" та "Лутц проти Німеччини", справи про адміністративні правопорушення за своєю правовою природою, з огляду на характер правопорушення, його кваліфікацію та суворість передбаченого покарання, мають ознаки та критерії, достатні для віднесення їх до проваджень кримінально-правового характеру.
У своєму рішенні у справі «Лучанінова проти України» (заява №16347/02) від 9 червня 2011 року, п. 39, ЄСПЛ визнав провадження у справі про адміністративне правопорушення, кримінальним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 (справа №2-591/11) відзначила, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
Таким чином, суд, враховуючи зазначений висновок Верховного Суду, вважає за доцільне застосувати у даній справі аналогію права та закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права, та при вирішенні питання щодо відновлення провадження у справі керується ст. 335 КПК України.
Згідно вимог ч.ч.2, 6 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Відповідно до положень п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» у випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - починаючи з дня його виявлення. Можливість зупинення цього строку у зв'язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП.
Частиною 4 ст. 277 КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому розгляд даної справи без невиправданої затримки буде відповідати інтересам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та суспільства.
Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За приписами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, що мало місце 28.05.2022, коли останній вже перебував на військовій службі.
07 червня 2022 року постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда провадження у справі № 404/2647/22, провадження 3/404/702/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП зупинено до закінчення воєнного стану, на підставі ч. 4 ст. 277 КУпАП, у зв'язку з перебуванням особи, відносно якої складено протокол, у складі ЗСУ.
01 листопада 2024 року постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда відновлено.
Суд враховує, що з часу зупинення провадження у справі пройшов значний період часу, за який сторона захисту мала змогу звернутись до суду з клопотанням про відновлення зазначеного провадження та розгляду справи по суті, однак захисником не вжитті жодні засоби щодо надання реальної правової допомоги з метою надання доказів щодо неможливості участі в судовому засіданні ОСОБА_1 та необхідності проведення судового розгляду саме за його участі, оскільки частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою, натомість здійснюючи зловиживання правом з метою затягування розгляду справи. До того ж, після відновлення провадження у справі пояснення захисника обмежуються клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, при цьому без надання якісних та достовірних доказів щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема щодо її місця перебування, продовження проходження служби та можливості брати участь у судових засіданнях.
Зважаючи на те, що правопорушення було вчинено 28.05.2022 року, провадження у справі з 07.06.2022 р. по 01.11.2024 року було зупинено на підставі постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда, суд вважає, що строк для накладення адміністративне стягнення за вчинення правопорушень не закінчився, у зв'язку з чим клопотання захисника не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп. (розмір судового збору визначено на момент вчинення адміністративного правопорушення).
Керуючись ст.33, ч.1 ст.130, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП,-
1.Висновки судді.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки - НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп., який підлягає сплаті на наступні реквізити: ГУК у Кіров.обл. 21081300, ЄДРПОУ 37918230, Казначейство України (ЕАП), UA 658999980313000149000011001, МФО 899998, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк постанова надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки - НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп., який підлягає сплаті на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (в графі «Призначення платежу» необхідно вказувати «Судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення»).
2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Р. В. Бурко