Справа № 136/1991/24
іменем України
31.10.2024 м.Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В. розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови №1292 від 06.08.2024 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП,
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позов не відповідає у повній мірі вимогам ст.160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Так, на виконання п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем зазначено відповідача посадову особу - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , який виніс оскаржувану постанову за №1292 від 06.08.2024.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Зі змісту вказаних норм слідує, що умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов'язки, права чи інтереси.
Отож позивачу необхідно уточнити склад учасників справи, оскільки посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 не є суб'єктом владних повноважень, а є особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом владних повноважень та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Окрім цього, позивачеві слід зазначити у позові повне найменування відповідача (для юридичних осіб), місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додано платіжну інструкцію №0.0.3968118242.1 від 25.10.2024.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір", згідно з частинами першої, другої статті 9 якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Аналогічні висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 28 квітня 2022 року у справі N 520/10006/21, від 26 липня 2023 року у справі N 640/3949/22, від 02 травня 2024 року у справі N 440/9709/23.
Разом з цим, здійснюючи перевірку зарахування судового збору, судом встановлено, що з моменту пред'явлення позову до суду 25.10.2024 і по день винесення даної ухвали судовий збір сплачений за платіжною інструкцію №0.0.3968118242.1 від 25.10.2024, відсутній та не зарахований Державною казначейською службою України, що свідчить про відсутність сплаченого судового збору за пред'явленим позовом.
Окрім цього, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Як передбачає ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
До ч. 1-4 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.
Положеннями КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була винесена 06.08.2024, однак позивач звернувся до суду з адміністративним позовом лише 25.10.2024, тобто поза межами строку визначеному законом, мотивуючи це тим, що постанову отримав 15.10.2024, а копію протоколу про адміністративне правопорушення №4442 йому надано не було.
В оскаржуваній постанові, яка додана до позовної заяви за №1292 від 06.08.2024 вказано, що згідно наданих пояснень громадянина ОСОБА_1 він свою вину у вчиненому порушені визнає та пояснив, що не став на військовий облік призовників ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку із необізнаністю.
Встановлені судом обставини свідчать про обізнаність позивача щодо винесення оскаржуваної постанови 06.08.2024, належних та допустимих доказів того, що позивач не був присутнім під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №4442 правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, матеріали справи не містять, також не додано належних та допустимих доказів поважності причин неявки гр. ОСОБА_1 06.08.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на розгляд справи про адміністративне правопорушення, не просить позивач і про поновлення строку за наявності об'єктивних обставин..
Ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На противагу зазначеному, позивачем не наведено обставин, які б перешкоджали йому в отриманні документів, на які він покликається у позові, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення №4442 від 02.08.2024.
Окрім цього, відповідно до п. 6-8 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем не зазначено у позові: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно п. 10, 11 ч.5 ст.160 КАС України, не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись статтями 2, 5, 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови №1292 від 06.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, - залишити без руху, надавши позивачеві строк у десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Світлана ШПОРТУН