79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
22.10.2024 Справа № 914/102/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Тимошенко Володимира Петровича, с. Поташ, Черкаська обл.,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдкор» (TradeCore Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia), м. Жешув, Польща
про: стягнення 24 085,02 Євро
за участю представників сторін:
від позивача: Валько І.В.;
від відповідача: не з'явився;
Хід розгляду справи.
Фізична особа-підприємець Тимошенко Володимир Петрович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдкор» (TradeCore Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia) про стягнення 24 085,02 Євро.
Ухвалою від 15.01.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 16.07.2024, резервна дата в разі не своєчасно вручених документів 30.07.2024.
25.07.2024 на адресу суду надійшли документи від районного суду в Жешуві щодо вручення документів відповідачу (Вх. № 18896/24).
Ухвалою від 30.07.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 10.09.2023. Ухвалу відправлено на адресу відповідача вказану у контракті.
Ухвалами від 10.09.2024, 08.10.2024 суд відкладав розгляд справи на 08.10.2024 тв 22.10.2024 відповідно. Ухвали відправлено на адресу відповідача вказану у контракті.
В судове засідання 22.10.2024 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задоволити, представник відповідача не з'явився, причин не явки не вказав, відзив на позовну заяву не подав.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справи, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
В судовому засіданні 22.10.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між сторонами було укладено Контракт № 14/06/2023-1 від 14.06.2023. Згідно з умовами цього Контракту позивач зобов'язувався поставити до міста Пріцвальк в Німеччині 25 тон соєвої олії технічної, код 1507, вартістю 20 250,00 євро, а відповідач придбати від Постачальника. Умовами Контракту передбачено здійснення платежів за Контрактом після доставки товару в м. Пріцвальк, Німеччина.
Так, позивач вказує, що 14.07.2023 р. здійснив поставку товару Відповідачу на загальну суму 20 250,00 Євро, натомість відповідач належним чином зобов'язання щодо оплати поставки не виконав, поставлений товар не оплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення.
Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу 3 543,75 євро - неустойки та 291,27 євро - 3 % річних.
Правова позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між Фізичною особою підприємцем Тимошенко Володимир Петрович (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдкор» (TradeCore Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia) (надалі - Покупець) укладено Контракт № 14/06/2023-1 від 14.06.2023 р. (надалі - Контракт). За умовами цього Контракту Продавець зобов'язувався продати, а Покупець зобов'язувався купити соєву олію, далі - Товар, українського виробництва, у кількості, номенклатурі та за цінами згідно з письмових замовлень Покупця погоджених з Продавцем шляхом підписання специфікація, які с невід'ємною частиною даного контракту. (п. 1.1 Контракту).
Згідно специфікації продавець мав поставити 25 т соєвої олії технічної, код 1507 на загальну суму 20 250,00 євро.
Відповідно до п.п. 2.4 Контракту, Датою поставки вважається дата штампа митного органу на CMR та інших товаросупровідних документах, необхідних для міжнародного перевезення в пункті завантаження.
Згідно п.п. 3.1 - 3.3 Контракту, Оплата за поставлений Товар здійснюється в валюті ЕUR банківським переказом шляхом перерахування на рахунок Продавця. Покупець здійснює оплату за Товар на підставі інвойсу у наступному порядку: 100% від вартості товару оплачується по доставці. Підставою для оплати за Товар вважається інвойс Продавця.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2. Контракту усі рекламації щодо якості або кількості Товару повинні бути оформлені Покупцем в письмовій формі протягом 2 робочих днів від дати прибуття товару на місце розвантаження. Якщо протягом вказаного часу рекламація не була подана, покупець втрачає право на її подання Рекламація теж може бути подана в формі електронній з фірмового емейлу покупця. Приймання Товару по кількості проводиться шляхом зважування завантаженого і порожнього автомобіля.
Відповідно до п. 5.1, 5.2 Контракту, Сторони несуть повну відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Контрактом. У разі затримки здійснення оплати згідно п.3.2, Покупець сплачує неустойку у розмірі 0,1% від неоплаченоі вчасно суми за кожен день прострочення, але не більше 3% від суми Контракту.
Пунктом 8.1 Контракту визначено, що будь-які спори та розбіжності, які можуть виникнути з Контракту або в зв'язку з ним, будуть вирішуватися шляхом переговорів Якщо згода не буде досягнута, питання підлягає врегулюванню в судовому порядку за законодавством Україні В Господарському суді Львівської області.
Пунктом 9.1 передбачено, що контракт набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2023 р, а у відношенні грошових розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Так, на виконання умов Контакту, Відповідачу було поставлено Товар по міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 10.07.2023р. та митній декларації №156 від 10.07.2023р. на суму 20 250,00 Євро.
10.07.2023 року Постачальником видано Рахунок (інвойс) № 156 на суму 20 250,00 Євро.
11.07.2023 року товар пройшов митний кордон України, і був прийнятий Покупцем, що підтверджено відповідним документом від 11.07.2023 року та відмітками про митне оформлення.
12.07.2023 року щодо товару було оформлено CMR 01/07/2023, відповідно до якого товар Покупцем було спрямовано до Storimpex Bioenergie Gmbh в Німеччині.
14.07.2023 року відповідно до Зважувальної накладної № 23601946 товар було отримано за місцем призначення - 16928 Фалькенгаген Пріцвальк Німеччина.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання не виконав, оплати за поставлений товар не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 20 250,00 євро, що у встановленому порядку не спростовано відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням умов Контракту Відповідачем щодо оплати поставленого товару, ФОП Тимошенко В.П. звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Трейдкор» заборгованості за поставлений та неоплачений товар у розмірі 20 250,00 євро, нарахував 3 543,75 євро - неустойки на підставі п. 5.2 Контракту та 291,27 євро - 3 % річних.
Оцінка суду.
За умовами розділу 8 Контракту сторони погодили, що будь-які спори та розбіжності, які можуть виникнути з Контракту або в зв'язку з ним, будуть вирішуватися шляхом переговорів Якщо згода не буде досягнута, питання підлягає врегулюванню в судовому порядку за законодавством Україні в Господарському суді Львівської області.
Отже правовідносини, що виникли між сторонами мають ознаки поставки товару, які регулюються законодавством України у сфері постачання продукції та виконання зобов'язань за договором поставки.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Контракту, відповідно до інвойсу № 156 від 10.07.2023 та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 10.07.2023, підписаної обома сторонами, позивач 14.07.2023 поставив відповідачу товар на загальну суму 20 250,00 Євро.
Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав належним чином, товар не оплатив.
Таким чином судом встановлено, що у відповідача виникла заборгованість за Контрактом перед позивачем у сумі 20 250,00 Євро.
Згідно з ч. 2 ст. 192 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до ч. 2 ст. 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Згідно зі ст. 533 ЦК України, листа Міністерства юстиції України № Ч-13744/8.2 від 13.08.2014 використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню борг за поставлений товар у сумі 20 250,00 Євро.
Відповідач проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП Тимошенко Володимира Петровича слід задоволити в повному обсязі та стягнути з ТОВ «Трейдкор» заборгованість за отриманий та не оплачений товар в розмірі 20 250,00 Євро.
При цьому суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справах № 373/2054/16-ц, № 464/3790/16-ц та від 23.10.2019 у справі № 723/304/16, відповідно до якої у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні, стягувачеві має бути перерахована сума в іноземній валюті, вказана у резолютивній частині судового рішення, а не її еквівалент у гривні.
Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 543,75 євро - неустойки та 291,27 євро - 3 % річних нараховані за період з 18.07.2023 по 08.01.2024.
У пункті 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 758/1303/15-ц міститься висновок про те, що «за змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 373/2054/16-ц викладено висновок щодо виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті. Відповідно до цієї постанови як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, суд зазначає, що такий здійснено вірно, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 291,27 євро - 3 % річних.
Щодо стягнення 3 543,75 євро неустойки суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 5.2 Контракту сторони передбачили, що у разі затримки здійснення оплати згідно п.3.2, Покупець сплачує неустойку у розмірі 0,1% від неоплаченої вчасно суми за кожен день прострочення, але не більше 3% від суми Контракту.
Здійснивши перерахунок неустойки суд зазначає, що такий здійснено не вірно, оскільки сторонами в Контракті передбачено, що Покупець сплачує неустойку у розмірі 0,1% від неоплаченої вчасно суми але не більше 3% від суми Контракту. Враховуючи суму контракту - 20 250,00 Євро три відсотки від даної суми складає 607,50 Євро, тому до стягнення з відповідача належить дана сума, в задоволенні решти відмовити за безпідставністю.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково у розмірі 20 250, 00 Євро основного боргу, 607,50 Євро неустойки та 291,27 євро - 3 % річних. В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
Судові витрати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 10 550,61 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдкор» (TradeCore Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia, Polska,Rzeszow,35-074,al.Jozefa Pilsudskiego, 17/4) на користь Фізичної особи-підприємця Тимошенко Володимира Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за Контрактом купівлі-продажу № 14/06/2023-1 від 14 червня 2023 року у розмірі 20 250, 00 Євро, 607,50 Євро - неустойки, 291,27 євро - 3 % річних та 10247,55 грн судового збору.
3. В задоволенні решти вимог - відмовити.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2024.
Суддя Запотічняк О.Д.