79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
29.10.2024 Справа № 914/26/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Підприємства теплових мереж «Ковельтепло», м. Ковель;
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Ковель
про скасування рішення.
За участю представників сторін:
від позивача: Ткачук Аліна Анатоліївна - представник;
від відповідача: Оленюк Сергій Леонідович - представник;
від третьої особи: не з'явився.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Розгляд справи судом.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.08.2023р., залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023р., позовні вимоги ПТМ «Ковельтепло» задоволено повністю, Рішення АМКУ скасовано та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у справі №914/26/23 касаційну скаргу Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено частково, рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2023р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023р. скасовано, а справу № 914/26/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Ухвалою суду від 01.04.2024 року прийнято справу № 914/26/23 до розгляду, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2024 року. Подальший хід розгляду справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвалою суду від 09.07.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.07.2024 року. Ухвалою суду від 23.07.2024 року відкладено розгляд справи на 10.09.2024 року. В судовому засіданні 10.09.2024р. було оголошено перерву до 01.10.2024р. Ухвалою суду від 01.10.2024 року відкладено розгляд справи на 29.10.2024 року
Через систему «Електронний суд» позивач 16.05.2024р. подав додаткові пояснення за вх. № 13208/24, 29.05.2024р. подав заяву за вх. № 2094/24 про зміну предмета позову.
Представник позивача в судове засідання 29.10.2024р. з'явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 29.10.2024р. з'явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, заперечив проти позовних вимог.
Представник третьої особи в судове засідання 29.10.2024р. не з'явився.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 жовтня 2022 року адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 63/7-2-20-2022 визнано дії ПТМ «Ковельтепло», які полягали у безпідставній видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та встановлення вимог розроблення та погодження проектної документації для встановлення вузла обліку в окремому приміщенні будівлі, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 , пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем па ринку послуг з постачання теплової енергії, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку та накладено штраф у розмірі 35000 гривень.
Позивач вказує, що законодавством на нього не покладено обов'язок по складенню акта обстеження внутрішньобудинкової системи опалення будівлі. Та й сам ОСОБА_1 (заявник у справі, третя особа у даній справі) не звертався до позивача щодо обстеження внутрішньобудинкової системи.
Позивач стверджує, що з метою розгляду заяви споживача про видачу технічних умов на встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії в приміщенні за адресою вул. Драгоманова, 22, позивач обстеживши вказане приміщення у присутності заявника, дійшли висновку про необхідність проведення реконструкції внутрішньобудинкової системи опалення, на що були видані технічні умови № 4 від 03.01.2022р. на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення.
Позивач зазначає, що п. 6 Порядку визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії, затвердженого Постановою КМ України від 10 жовтня 2018 року № 829 (Порядок) встановлено, що технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям: окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності); принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі; під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб; можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.
Позивач вказує, що нежитлове приміщення знаходиться в будівлі по вул. Драгоманова, 22, де система опалення влаштована з вертикальною розводкою, тобто окреме відгалуження централізованої системи опалення на приміщення заявника відсутнє, а також через вказане приміщення проходять трубопроводи опалення, по яких теплоносій поступає до інших споживачів будівлі (стояки опалення, які являються спільною сумісною власністю). Тому для влаштування окремого обліку теплової енергії належного заявнику приміщення необхідно провести реконструкцію системи опалення.
Позивач покликається на приписи пункту 8 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р №1198, відповідно до яких, для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплопостачання споживач повинен надати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов.
Позивач стверджує, що відповідно до Робочого проекту на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення в нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_1 , робочий проект розроблений на основі технічних умов № 4 від 03.01.2022р. на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення, і аж ніяк не на влаштування вузла обліку.
Позивач звертає увагу на те, що даним робочим проектом на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення в нежитловому приміщенні по вул. Драгоманова , 22 передбачено нову систему опалення від існуючої мережі будинку та наголошує, що технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії споживачам позивач не видає і кошти не отримує. В матеріалах справи такі технічні умови відсутні.
Позивач зазначає, що на заяву споживача ОСОБА_1 від 06.05.2021р. та від 23.09.2021р. про видачу технічних умов на встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії ПТМ «Ковельтепло» було видано технічні умови від 03.01.2022р. № 4 на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення.
Позивач вважає, що відповідач не з'ясував до кінця, та не встановив ту обставину, що позивачем видавались технічні умови на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення, а не технічні умови на встановлення вузлів обліку теплової енергії, що призвело до постановлення неправомірного рішення та накладення штрафу за порушення, яке не вчинено.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд скасувати рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2022 року за результатами розгляду справи № 63/7-2-20-2022.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що не заперечує ту обставину, що є єдиним суб'єктом господарювання, що надає послуги з постачання теплової енергії у територіальних (географічних ) межах м. Ковеля, де розташовані власні діючі системи (мережі) постачання теплової енергії, які знаходяться у його володінні та/або користуванні.
Позивач вказує, що відповідач не врахував при винесенні рішення, що згідно пункту 5 Порядку визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії, затвердженого Постановою КМ України від 10 жовтня 2018 року № 829 замовникомобстеження внутрішньобудинкової системи опалення є власник (співвласники) будівлі або власник (співвласники) окремих приміщень у будівлі.
Позивач стверджує, що у відзиві на позовну заяву Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України зазначає і покликається на видачу позивачем технічних умов на реконструкцію внутрішньобудинкових систем опалення на встановлення вузла обліку теплової енергії, що не суперечить вимогам законодавства. Тим паче, що таку реконструкцію передбачено позивачем у Технічних умовах № 4 від 03.01.2022р., виданих громадянину ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що висновок відповідача в п. 86 мотивувальної частини та пункті 2 резолютивної частини рішення, що дії позивача щодо видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та вимог розроблення та погодження проектної документації не відповідають вимогам Закону про комерційний облік та можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів послуг з постачання теплової енергії, які не мають альтернативи отримання даних послуг, оскільки для обліку послуг їм необхідно встановити вузли обліку теплової енергії, а для його встановлення споживачі несуть необґрунтовані витрати за отримання технічних умов у розмірі 328 грн. 90 коп. не заслуговує на увагу та суперечить наявним доказам у справі.
Позивач зазначає, що у відзиві на позов відповідач не спростував такий факт, чому ним зазначено, що видавались технічні умови на встановлення вузлів обліку теплової енергії, якщо такі позивачем не видавались.
Позивач вважає, що Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було зроблено хибний висновок, що привів до постановлення незаконного рішення та накладення штрафу.
Позивач звертає увагу на те, що на заяву споживача ОСОБА_1 від 06.05.2021р. та від 23.09.2021р. про видачу технічних умов на встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії ПТМ «Ковельтепло» було видано технічні умови від 03.01.2022р. № 4 на реконструкцію внутрішньо будинкової системи опалення, що не є тотожними поняттями та документами.
Позивач вказує, що не спростовано у відзиві на позовну заяву і покликання позивача на те, що згідно з пунктом 7.2.31 « Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж» затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007р., для допуску вузла обліку теплової енергії до експлуатації представник споживача повинен подати проект на вузол обліку, погоджений енергопостачальною організацією та метрологічним центром.
У заяві за вх. № 2094/24 від 29.05.2024р. про зміну предмета позову позивач просив суд скасувати рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2022 року за результатами розгляду справи № 63/7-2-20-2022 в частині накладення штрафу у розмірі 35 000 грн. на підприємство за дії підприємства, які полягають у безпідставній видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та встановлення вимог розроблення та погодження проектної документації для встановлення вузла обліку в окремому приміщенні будівлі, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України « Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку.
Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач є єдиним суб'єктом господарювання, що надає послуги з постачання теплової енергії у територіальних (географічних) межах м. Ковеля, де розташовані власні діючі системи (мережі) постачання теплової енергії, які знаходяться у його володінні та/або користуванні. Відтак, у споживачів послуг з постачання теплової енергії у м. Ковелі (де розташовані власні діючі системи (мережі) постачання теплової енергії, які знаходяться у володінні та/або користуванні Підприємства), альтернатива відсутня.
Відповідач вказує, що Громадянин ОСОБА_1 (далі - Заявник) 06.05.2021р. звернувся з листом до позивача щодо видачі технічних умов на встановлення вузла обліку теплової енергії в приміщенні за адресою буд. АДРЕСА_2 , яке перебуває у власності заявника. На вищезазначений лист заявника позивач повідомив, що розробив проект технічних умов на влаштування вузла обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні по АДРЕСА_1 і що для їх отримання необхідно провести оплату в сумі 328, 90 грн.
Відповідач стверджує, що проектом технічних умов від 07.06.2021р. № 4 на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення на влаштування вузла обліку теплової енергії по вул. Драгоманова, 22. м. Ковеля, який розроблений позивачем, окрім загальних вимог, передбачено такі вимоги: пункт 8 Розробити та погодити з ПТМ «Ковельтепло» та виконати робочий проект на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення в нежитловому приміщенні по вул. Драгоманова. 22; пункт 14 Робочий проект та акт прийняття в експлуатацію лічильника теплової енергії погодити в ДП «Волиньстандартметрологія». Додаткові умови: пункт 17 - один примірник погодженого проекту передати безкоштовно теплозабезпечувальній організації.
Відповідач зазначає, що проект технічних умов від 07.06.2021р. № 4 на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення на влаштування вузла обліку теплової енергії по АДРЕСА_1 був надісланий листом позивача від 04.10.2022 року № 1612 та отриманий ОСОБА_1 .
Відповідач вказує, що позивач на вимогу Відділення (лист від 01.02.2022 № 167) про надання копії акту обстеження внутрішньобудинкової системи опалення щодо можливості встановлення вузла обліку теплової енергії в приміщенні за адресою вул. Драгоманова, 22, 3-й поверх, повідомив наступне: «Акт обстеження працівниками ПТМ «Ковельтепло» приміщення за адресою вул. Драгоманова, 22, 3-й поверх не складався, так як на заяву гр. ОСОБА_1 від 06.05.2021р., зареєстровану на Підприємстві 11.05.2021р. за № 261/1-21 при обстеженні було визначено можливість влаштування вузла обліку теплової енергії. Розроблено проект технічних умов на влаштування вузла обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні 3-го поверху по АДРЕСА_1 ».
Відповідач вважає, що таким чином позивач підтвердив, що в окремому приміщенні по АДРЕСА_1 була можливість влаштування вузла обліку теплової енергії, та водночас позивач розробив проект технічних умов на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення для влаштування вузла обліку теплової енергії.
Відповідач зазначає, що загальні умови оснащення вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку окремих приміщень у будівлях визначено Порядком оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.08.2018 № 205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2018р. за № 981/32433 (далі - Наказ № 205). Згідно з пунктом 4 Наказу № 205, оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до їх встановлення, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.
Відповідач звертає увагу на те, що вартість послуг за розроблення та видачу технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії затверджена рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 09.06.2010 року № 273 у розмірі 328,90 гривень та стверджує, що заявник за розроблений позивачем проект технічних умов від 07.06.2021 № 4 на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення на влаштування вузла обліку теплової енергії по вул. Драгоманова, 22. м. Ковеля сплатив кошти в сумі 328.90 грн., що підтверджено дублікатом квитанції від 07.12.2021 № 0.0.2367917067.1. Враховуючи наведене, на думку відповідача, позивач із споживачів послуг безпідставно взяв плату за видачу технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії, яка не передбачена нормативно-правовими актами України.
Відповідач, покликаючись на приписи Порядку прийняття приладів обліку на абонентський облік, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово - комунального господарства України від 12.10.2018 № 270, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.11.2018 за№ 1304/32756 стверджує, що вимоги позивача в технічних умовах на реконструкцію внутрішньобудинкових систем опалення на встановлення вузла обліку теплової енергії щодо розроблення та погодження вищезазначеного робочого проекту з ПТМ «Ковельтепло» та з ДП «Волиньстандартметрологія» є необґрунтованими.
Відповідач зазначає, що дії позивача щодо видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та вимог розроблення та погодження проектної документації не відповідають вимогам Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів послуг з постачання теплової енергії, які не мають альтернативи отримання даних послуг, оскільки для обліку послуг їм необхідно встановити вузли обліку теплової енергії, а для його встановлення споживачі несуть необґрунтовані витрати за отримання технічних умов у розмірі 328,90 гривень.
Відсутність конкуренції на ринку послуг постачання теплової енергії у місті Ковелі Волинської області позбавляє позивача необхідності досягати переваг над іншими суб'єктами господарювання, а споживачі не можуть відмовитись від його послуг та вибрати іншого надавача послуг. В свою чергу, за наявності значної конкуренції на ринку, споживач міг би обрати для себе іншого виконавця послуг, який дотримується вимог чинного законодавства та не допускає ущемлення його законних інтересів.
Відповідач вважає, що вищезазначені дії позивача були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку послуг постачання теплової енергії.
З огляду на наведене, відповідач просить суд відмовити у позові повністю.
Позиція третьої особи.
В письмових поясненнях третя особа позовні вимоги заперечила та зазначила, що твердження позивача про те, що технічні умови видавалися на реконструкцію, а не на влаштування вузла обліку спростовуються наступним. В пункті 1 Проекту технічних умов від 07.06.2021р. № 4 та Технічних умовах від 03.01.2022р. № 4 зазначено «Влаштування вузла обліку теплової енергії». В своїх листах від 09.06.2021р. № 903 та від 04.10.2021р. № 1612 позивач сам зазначає «проект технічних умов на влаштування вузла обліку теплової енергії». В листі позивача від 01.02.2022р. № 167, адресованому відповідачу, позивач вказує, що розроблено проект технічних умов на влаштування вузла обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні 3-го поверху по вул. Драгоманова, 22.
Третя особа вказує, що позивач в позовній заяві зазначив, що відповідно до п.8 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 № 1198 (далі Правила користування), для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання чи збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об'єктах споживач повинен подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов.
Третя особа стверджує, що позивач, отримавши від ОСОБА_1 заяву на влаштування лічильника тепла в належному йому приміщенні, без жодного документального підтвердження, акту обстеження з відповідними висновками, змусив споживача, видавши технічні умови, розробити робочий проект та здійснити реконструкцію, адже п.10 Правил користування встановлено, що виконання технічних умов, виданих теплопостачальною організацією, є обов'язкове.
У поясненнях від 01.05.2023р. третя особа зазначила, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів щодо необхідності здійснення реконструкції для влаштування засобу розподільчого обліку тепла. Розробка робочого проекту ПП «Ковелькомунпроект» та здійснення реконструкції були наслідком безпідставно виданих позивачем технічних умов.
Третя особа вказує, що в результаті був встановлений не розподільчий засіб обліку, а комерційний, що підтверджується пунктом 1 Протоколу розбіжностей до Індивідуального договору № 780 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 15.11.2022р. та Протоколу узгодження розбіжностей до протоколу розбіжностей від 15.11.2022р. до Індивідуального договору № 780 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 03.11.2022р.
Враховуючи вищенаведене, третя особа просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обставини, встановлені судом.
06.12.2021р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із заявою за вх. № 63-01/159-АМ від 09.12.2021р., в якій за зазначили зокрема, що 06.05.2021 року ОСОБА_1 на адресу ПТМ «Ковельтепло» було направлено лист з проханням видати технічні умови з метою встановлення вузла розподільчого обліку теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 . Згідно даних Укрпошти дана заява була отримана 11.05.2021р., однак жодної відповіді від ПТМ «Ковельтепло» не надійшло.
23.09.2021р. ОСОБА_1 повторно надав заяву ПТМ «Ковельтепло» про видачу технічних умов щодо встановлення вузла розподільчого обліку теплової енергії по вул. Драгоманова, 22, і лише 01.11.2021 року отримав лист ПТМ «Ковельтепло» № 1612 від 04.10.2021р. та проект технічних умов №4 на реконструкцію внутрішньо будинкової системи опалення від 07.06.2021р.
Зважаючи на вищезазначене, заявники вказали, що ПТМ «Ковельтепло» грубо зловживає своїм монопольним становищем на ринку централізованого теплопостачання, свавільно порушує законні права споживачів на забезпечення обліку спожитої теплової енергії в належних нам приміщеннях за допомогою розподільчих засобів обліку, а саме: в порушення вимог Закону щодо терміну видачі (10 робочих днів), затримав видачу проектів технічних умов на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення для влаштування вузла обліку теплової енергії на термін понад 5 місяців; видав їх після початку опалювального сезону, що унеможливило виконання технічних умов до його закінчення та встановлення вузлів обліку теплової енергії, чим позбавив заявників можливості оплачувати за фактично спожиті послуги з централізованого теплопостачання; проігнорував звернення щодо демонтажу приладів опалення з метою здійснення ремонтних робіт в приміщенні та у зв'язку із несвоєчасністю відповідей зробив його неможливим через початок опалювального сезону.
На підставі вищевикладеного, заявники зазначили, що в даних діях ПТМ «Ковельтепло» вбачаються порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені п.5 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії.
З огляду на вищевикладене заявники просили Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України «Про природні монополії» визнати факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем ПТМ «Ковельтепло»; встановити осіб, винних у порушенні законодавства, і притягнути їх до передбаченої законом відповідальності; вжити необхідні заходи з метою попередження вчинення аналогічних протизаконних дій ПТМ «Ковельтепло» щодо інших споживачів в майбутньому.
Рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМКУ від 27.10.2022 за результатами розгляду справи № 63/7-02-20-2022 визнано дії ПТМ “Ковельтепло» за період з січня 2021 року до вересня 2022 року, які полягали у безпідставній видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та встановленні вимог розроблення й погодження проектної документації для встановлення вузла обліку теплової енергії в окремому приміщенні будівлі, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 ЗУ “Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, та накладено штраф у розмірі 35 000,00 грн.
Згідно з пунктом 62 рішення відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами здійсненого дослідження, за період діяльності з січня 2021 року по вересень 2022 року, встановлено, що ПТМ «Ковельтепло» на ринку надання послуг з постачання теплової енергії в територіальних (географічних) межах м. Ковеля Волинської області, де розташовані власні діючі системи (мережі) постачання теплової енергії, що знаходяться у володінні та/або користуванні Підприємства, займає монопольне (домінуюче) становище, оскільки Підприємство не має жодного конкурента
Відповідно до п. 69 - 85 рішення громадянин ОСОБА_1 06.05.2021 року звернувся з листом до ПТМ «Ковельтепло» щодо встановлення вузла обліку теплової енергії в приміщенні за адресою буд. АДРЕСА_2 , яке перебуває у власності заявника.
На вищезазначений лист заявника ПТМ «Ковельтепло» повідомило, що розробило проєкт технічних умов на влаштування вузла обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні по АДРЕСА_1 і що для їх отримання необхідно провести оплату в сумі 328,90 грн.
Проєкт технічних умов № 4 від 07 червня 2021 року на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення на влаштування вузла обліку теплової енергії по АДРЕСА_1 був надісланий листом Підприємства від 04.10.2022 року № 1612 та отриманий ОСОБА_1 .
Проєктом технічних умов № 4 від 07 червня 2021 року на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення на влаштування вузла обліку теплової енергії по АДРЕСА_1 , який розроблений Підприємством, окрім загальних вимог, передбачено наступні вимоги: п.8 розробити та погодити з ПТМ «Ковельтепло» та виконати робочий проєкт на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення в нежитловому приміщенні по вул. Драгоманова, 22; п.14- робочий проєкт та акт прийняття в експлуатацію лічильника теплової енергії погодити в ДП «Волиньстандартметрологія». Додаткові умови: п.17 один примірник погодженого проєкту передати безкоштовно теплозабезпечувальній організації.
Разом з тим, ПТМ «Ковельтепло» (лист від 01.02.2022р. № 167) на вимогу Відділення (лист від 12.01.2022р. № 63-02/128) про надання копії акту обстеження внутрішньобудинкової системи опалення щодо можливості встановлення вузла обліку теплової енергії в приміщенні за адресою вул. Драгоманова, 22, 3-й поверх, повідомило наступне: «Акт обстеження працівниками ПТМ «Ковельтепло» приміщення за адресою вул. Драгоманова, 22, 3-й поверх не складався, так як на заяву гр. ОСОБА_1 від 06.05.2021р, зареєстровану на підприємстві 11.05.2021р. за № 261/1-21 при обстеженні було визначено можливість влаштування вузла обліку теплової енергії. Розроблено проєкт технічних умов на влаштування вузла обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні 3-го поверху по АДРЕСА_1 ». Враховуючи вищевикладене, ПТМ «Ковельтепло» підтверджує що в окремому приміщенні по АДРЕСА_1 була можливість влаштування вузла обліку теплової енергії, водночас Підприємство розробляє проєкт технічних умов на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення для влаштування вузла обліку теплової енергії.
Міністерство розвитку громад та територій України листом від 30.12.2021р. №7/11/20179-21 повідомило Антимонопольний комітет України про наступне: «З 02 серпня 2017 року набрав чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі -Закон). Відповідно пункту 1 статті 3 Закону, оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнання інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого наказом Мінрегіону від 09 серпня 2018 року №206. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Тобто, чинним законодавством не передбачена видача технічних умов на встановлення вузла комерційного обліку для споживачів».
Загальні умови оснащення вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку окремих приміщень у будівлях визначено Порядком оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року № 205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2018р. за № 981/32433 (далі - Наказ № 205).
Згідно пункту 4 Наказу № 205, оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до їх встановлення, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.
Вартість послуг за розроблення та видачу технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії затверджена рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 09.06.2010 року № 273 у розмірі 328,90 гривень
Заявник ОСОБА_1 за розроблений ПТМ «Ковельтепло» проєкт технічних умов № 4 від 07 червня 2021 року на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення на влаштування вузла обліку теплової енергії по АДРЕСА_1 сплатив кошти в сумі 328,90 грн., що підтверджено дублікатом квитанції № 0.0.2367917067.1 від 07.12.2021 року. Враховуючи вищевикладене, ПТМ «Ковельтепло» із споживачів послуг безпідставно брало плату за видачу технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії, які не передбачені нормативно-правовими актами України.
Однак, ПТМ «Ковельтепло» у листі від 01.02.2022 року № 167 повідомляє: п.6.2 «Для встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії з автоматичним регулюванням / без автоматичного регулювання технічні умови не видаються»; п.9.2 «Вартість послуг на виготовлення технічних умов для встановлення вузла обліку теплової енергії з автоматичним регулюванням/без автоматичного регулювання не передбачена», що суперечить діям Підприємства викладеним вище.
В технічних умовах, які видані Підприємством на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення для встановлення вузла обліку теплової енергії по вул. Драгоманова, 22 було передбачено, зокрема: п. 8, що Заявник повинен розробити та погодити з ПТМ «Ковельтепло» робочий проєкт на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення в нежитловому приміщенні по вул. Драгоманова, 22; п. 14, що робочий проєкт на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення в зазначеному нежитловому приміщенні погодити в ДП «Волиньстандартметрологія», в той же час як фактично не було потреби в реконструкції внутрішньобудинкової системи опалення в окремому приміщені по вул. Драгоманова, 22 (лист від 01.02.2022р. № 167).
Відповідно до Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 № 270, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2018 за № 1304/32756: вузол розподільного обліку /прилад - розподілювач теплової енергії, встановлений у приміщенні будівлі, приймається на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами протягом 14 календарних днів з дня надходження відповідного звернення від власника (співвласників) будівлі (для приміщення у будівлі, яке не є самостійним об'єктом нерухомого майна) або власника відповідного приміщення (якщо окреме приміщення у будівлі є самостійним об'єктом нерухомого майна) (пункт 1 Розділу ІІІ); для прийняття вузла розподільчого обліку на абонентський облік споживач подає заяву та наступні документи (перелік вичерпний): копія документа, що підтверджує право власності на приміщення; копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки; копія супровідної документації до засобу (засобів) вимірювальної техніки, що входять до складу вузла обліку / копія супровідної документації до приладу - розподілювача теплової енергії; копія акта приймання-передавання робіт із встановлення вузла обліку / приладу - розподілювача теплової енергії (за наявності) (пункт 2 Розділу ІІІ); з дати складання акта про прийняття вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) на абонентський облік такий вузол (прилад - розподілювач теплової енергії) є прийнятим виконавцем відповідної комунальної послуги (визначеною власником (співвласниками) будівлі іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами) на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов'язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї (пункт 10 Розділу ІІІ).
Тобто вищенаведений порядок не передбачає складання акту прийняття лічильника в експлуатацію, а тим більше його погодження з органами стандартизації та метрології.
Вимоги Підприємства суперечать вищевказаним нормативно-правовим актам, якими не передбачено видачу технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та розроблення і погодження проєктної документації на їх встановлення з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг, якщо вузли обліку встановлюються в окремих приміщеннях будівлі.
В пункті 86 рішення зазначено, що такі дії ПТМ «Ковельтепло» щодо видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та вимог розроблення та погодження проєктної документації не відповідають вимогам Закону про комерційний облік та можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів послуг з постачання теплової енергії, які не мають альтернативи отримання даних послуг, оскільки для обліку послуг їм необхідно встановити вузли обліку теплової енергії, а для його встановлення споживачі несуть необґрунтовані витрати за отримання технічних умов у розмірі 328,90 гривень.
Відповідно до п. 89 рішення вищезазначені дії ПТМ «Ковельтепло» були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку послуг постачання теплової енергії.
Згідно з п. 90 рішення реагуючи на подання з попередніми висновками за результатами розгляду справи відповідач листом від 21.10.2022р. № 1654 повідомив, що «ПТМ «Ковельтепло» видало технічні умови Рибачку С. Ю. не на влаштування вузла обліку теплової енергії, а на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення, що передбачено пунктом 8 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р № 1198.
«ПТМ «Ковельтепло» усвідомлює, що у відповідності до чинного законодавства в разі відсутності технічної можливості для влаштування вузла комерційного або ж розподільного обліку, підприємству необхідно було скласти акт з обґрунтуванням критеріїв відсутності технічної можливості, а також зазначити заходи, здійснення яких дозволить встановити вузол.» (мовою оригіналу).
В пункті 91 рішення зазначено, що водночас, на вимогу відділення, ПТМ «Ковельтепло» повідомило, що при обстеженні будинку за адресою вул. Драгоманова, 22 в м. Ковелі було визначено можливість влаштування вузла обліку теплової енергії. Розроблено проєкт технічних умов на влаштування вузла обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні по вул. Драгоманова, 22, лист від 01.02.2022 № 167). Тобто, не було необхідності проводити реконструкцію внутрішньобудинкових систем опалення для встановлення вузла обліку теплової енергії та розроблення і погодження проєктної документації на їх встановлення з ПТМ «Ковельтепло» та з ДП «Волиньстандартметрологія».
Відповідно до п. 92 рішення надана ПТМ «Ковельтепло» копія акту обстеження внутрішньобудинкової системи опалення від 10.08.2022 року (далі - Акт) не може бути прийнята до уваги з огляду на те, що акт складений більше ніж через рік після видачі технічних умов, стосується першого поверху будівлі за адресою вул. Драгоманова, 22 в м. Ковелі, в той час як у власності заявника третій поверх цієї будівлі.
Згідно з п. 93 рішення акт не відповідає пункту 4 Порядку, а саме в акті відсутні дані, що обстеження проводилось суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, з обов'язковим переліком робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання; в акті не встановлено відповідність кожному з критеріїв у форматі так/ні, визначених у пункті 6 цього Порядку щодо можливості встановлення вузла обліку теплової енергії.
В пункті 94 рішення зазначено, що таким чином, доказами, зібраними у справі доводиться, а відповідачем не спростовано що його дії, які полягали у видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та вимог розроблення та погодження проєктної документації є зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг постачання теплової енергії, які могли призвести до ущемлення інтересів споживачів, та були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до п. 99 рішення дії підприємства теплових мереж «Ковельтепло», які полягають у безпідставній видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та встановленні вимог розроблення та погодження проєктної документації для встановлення вузла обліку в окремому приміщенні будівлі, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 7, 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», пунктами 3 і 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482, та пунктом 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 травня 1994 за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (із змінами), адміністративна колегія Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановила: 1. Визнати, що підприємство теплових мереж «Ковельтепло» з січня 2021 по вересень 2022 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з постачання теплової енергії в територіальних межах міста Ковеля Волинської області, де розташовані його діючі системи (мережі) постачання теплової енергії, які знаходяться у його володінні та/або користуванні, як таке що не мало жодного конкурента. 2. Визнати, що дії підприємства теплових мереж «Ковельтепло», які полягають у безпідставній видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та встановленні вимог розроблення та погодження проєктної документації для встановлення вузла обліку в окремому приміщенні будівлі є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку. 3. Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення, накласти на підприємство теплових мереж «Ковельтепло» штраф у розмірі 35 000 гривень.
Позиція суду.
Частиною третьою статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Частиною 1 статті 25 Господарського кодексу України визначено, що держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Аналогічне за своєю суттю поняття відображено і в статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Згідно з ч.1 та ч.6 ст.40 Господарського кодексу України, державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з приписами статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Як унормовано п.11 ч.1 ст.7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
За приписами ч.1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України «Про санкції».
Згідно з ч.1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не містять визначених ч.1 ст.59 Закону підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними оскаржуваного рішення Західного міжобласного територіального відділення АМК України з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/49-р/к у справі № 63/7-02-20-2022 від 27.10.2022р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції визнано, що підприємство теплових мереж «Ковельтепло» з січня 2021 по вересень 2022 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з постачання теплової енергії в територіальних межах міста Ковеля Волинської області, де розташовані його діючі системи (мережі) постачання теплової енергії, які знаходяться у його володінні та/або користуванні, як таке що не мало жодного конкурента.
Визначення монопольного (домінуючого) становища підприємства теплових мереж «Ковельтепло» здійснювалося в порядку, встановленому Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605 (із змінами) (далі - Методика).
Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем при розгляді справи встановлено, а позивачем не заперечується, що підприємство теплових мереж «Ковельтепло» є єдиним суб'єктом господарювання, що надає послуги з постачання теплової енергії у територіальних (географічних ) межах м. Ковеля, де розташовані власні діючі системи (мережі) постачання теплової енергії, які знаходяться у його володінні та/або користуванні.
Відповідно частини 1 статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.
Згідно з п. 4 Порядку оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 09 серпня 2018 року № 205 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2018 р. за № 981/32433, оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до їх встановлення, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги.
За приписами п. 7 Порядку оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку теплової енергії здійснюється у разі наявності технічної можливості, яка визначається з урахуванням вимог статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
За умовами ч. 7 статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії затверджується Кабінетом Міністрів України. За наявності окремого відгалуження системи опалення у квартиру, інше житлове або нежитлове приміщення встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії для такої квартири (приміщення) є обов'язковим.
Відповідно до п. 4 Порядку визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 10 жовтня 2018 р. № 829, технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку визначається під час обстеження внутрішньобудинкової системи опалення суб'єктом господарювання, що має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, з обов'язковим переліком робіт з монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання шляхом встановлення відповідності кожному з критеріїв у форматі так/ні, визначених у пункті 6 цього Порядку, про що складається акт обстеження у довільній формі, у якому зазначається висновок за результатами обстеження, прізвище, ім'я, по батькові виконавця обстеження. Якщо у висновку зазначено, що технічна можливість встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії відсутня, зазначається критерій з переліку згідно з пунктом 6 цього Порядку, якому не відповідає внутрішньобудинкова система опалення, а також можуть зазначатися заходи, здійснення яких дозволить встановити вузли розподільного обліку.
Згідно з п. 6 Порядку визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів - розподілювачів теплової енергії технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку наявна за відповідності внутрішньобудинкової системи опалення всім таким критеріям:
окреме відгалуження системи опалення для окремого приміщення, наявність якого встановлено під час візуального огляду та яке передбачене принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення будівлі (за наявності);
принциповою схемою внутрішньобудинкової системи опалення передбачено технічну можливість встановлення автоматичних регуляторів температури в приміщеннях для регулювання споживання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що не призведе до порушень гідравлічного режиму внутрішньобудинкової системи опалення будівлі;
під час встановлення вузла розподільного обліку буде забезпечено дотримання вимог застосування засобу вимірювальної техніки та умов його належної експлуатації, що зазначені у технічній (супровідній) документації на цей засіб;
можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.
Суд зауважує, що акту обстеження внутрішньобудинкової системи опалення нежитлового приміщення за адресою вул. Драгоманова, 22, складеного суб'єктом господарювання, що має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками сторонами суду не представлено.
Відтак, за відсутності висновку щодо можливості встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії, на звернення Рибачка С. Ю. від 06.05.2021р. про видачу технічних умов на встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії позивачем безпідставно було видано технічні умови № 4 від 03.01.2022р. на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення з метою влаштування вузла обліку теплової енергії, та отримано кошти за видачу таких технічних умов в сумі 328,90 грн.
У рішенні Західного міжобласного територіального відділення АМК України колегія дійшла вірного висновку про те, що нормативно-правовими актами України не передбачено необхідності видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії.
Відповідно до відповіді Міністерства розвитку громад та територій України, наданої листом № 7/11/20179-21 від 30.12.2021р., відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого наказом Мінрегіону від 09 серпня 2018 року № 206. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг. Тобто чинним законодавством не передбачена видача технічних умов на встановлення вузла комерційного обліку для споживачів.
Отже, видача технічних умов на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення з метою влаштування вузла обліку теплової енергії суперечить приписам Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», відповідно до яких оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, відтак безпідставна видача та одержання оплати за видачу таких умов може призвести до обмеження прав споживачів, які звертаються до позивача з приводу встановлення вузла розподільного обліку теплової енергії, оскільки одержання таких технічних умов вимагає додаткових затрат часу і фінансових витрат.
Покликання позивача на те, що ним було видано технічні умови на реконструкцію внутрішньобудинкової системи опалення, а не на влаштування вузла обліку, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема змістом самих технічних умов, листом від 04.10.2021р., у якому позивач зазначив, що ним розроблено проект технічних умов на влаштування вузла обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні по вул. Драгоманова, 22 та листом № 167 від 01.02.2022р., в п. 3 якого зазначено, що Акт обстеження працівниками ПТМ «Ковельтепло» приміщення за адресою вул. Драгоманова, 22, 3-й поверх не складався, так як на заяву гр. ОСОБА_1 від 06.05.2021р., зареєстровану на Підприємстві 11.05.2021р. за № 261/1-21 при обстеженні було визначено можливість влаштування вузла обліку теплової енергії. Розроблено проект технічних умов на влаштування вузла обліку теплової енергії в нежитловому приміщенні 3-го поверху по вул. Драгоманова, 22, а також встановленими в п. 90, 91 рішення обставинами.
У заяві за вх. № 2094/24 від 29.05.2024р. про зміну предмета позову позивач просив суд скасувати рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2022 року за результатами розгляду справи № 63/7-2-20-2022 в частині накладення штрафу у розмірі 35 000 грн. на підприємство за дії підприємства, які полягають у безпідставній видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та встановлення вимог розроблення та погодження проектної документації для встановлення вузла обліку в окремому приміщенні будівлі, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України « Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку.
Згідно з частиною 3 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом. Відповідно до п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем. За приписами статті 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом. За умовами частини 1 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до заяви за вх. № 2094/24 від 29.05.2024р. про зміну предмета позову позивач просить суд скасувати рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2022 року за результатами розгляду справи № 63/7-2-20-2022 в частині накладення штрафу у розмірі 35 000 грн. на підприємство.
Підставами для скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч.1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Під час розгляду справи, перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію Антимонопольного комітету України, з'ясовує і визначає наявність/ відсутність, а відтак і доведеність/ недоведеність, обґрунтованість/ необґрунтованість, передбачених ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним рішення АМК через призму/ критерії, зокрема в цьому випадку, неповноти з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права тощо. Саме таким чином суд і здійснює перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/ дій з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи тощо.
Суд зауважує, що пунктом 1 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2022 року №63/49-р/к у справі № 63/7-02-20-2022 визнано, що підприємство теплових мереж «Ковельтепло» з січня 2021 по вересень 2022 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з постачання теплової енергії в територіальних межах міста Ковеля Волинської області, а пунктом 2 визнано, що дії підприємства теплових мереж «Ковельтепло», які полягають у безпідставній видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та встановленні вимог розроблення та погодження проєктної документації для встановлення вузла обліку в окремому приміщенні будівлі є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до заяви позивача за вх. № 2094/24 від 29.05.2024р. про зміну предмета позову відповідно до якої позивачем визначено предмет позову - скасування рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2022 року за результатами розгляду справи № 63/7-2-20-2022 в частині лише п. 3 рішення про накладення штрафу у розмірі 35 000 грн. на підприємство.
Враховуючи наведене в сукупності, беручи до уваги ту обставину, що рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2022 року №63/49-р/к у справі № 63/7-02-20-2022 в частині зайняття позивачем монопольно (домінуючого) становища на ринку послуг з постачання теплової енергії територіальних межах міста Ковеля Волинської області та в частині визнання дій позивача які полягали у безпідставній видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та встановленні вимог розроблення та погодження проєктної документації для встановлення вузла обліку в окремому приміщенні будівлі порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суд дійшов висновку, що рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2022 року №63/49-р/к у справі № 63/7-02-20-2022 в частині накладення штрафу у розмірі 35 000 грн. на підприємство прийнято у межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства, та позивачем не подано суду належних доказів які були на час спірних правовідносин на підтвердження наявності підстав для визнання недійсним зазначеного рішення в частині накладення штрафу відповідно до ст. 59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», відтак, позовні вимоги є необґрунтованими, спростованими та задоволенню не підлягають.
Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в оскаржуваному рішенні від 27.10.2022 року №63/49-р/к у справі № 63/7-02-20-2022 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» правомірно накладено на підприємство теплових мереж «Ковельтепло» штраф у розмірі 35 000 гривень за вчинення дій, що полягали у безпідставній видачі технічних умов на встановлення вузлів обліку теплової енергії та встановленні вимог розроблення та погодження проєктної документації для встановлення вузла обліку в окремому приміщенні будівлі, які є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання теплової енергії, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно із ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення, суд дійшов висновку, що обставини які підлягають доказуванню, позивачем не доведені, позовні вимоги необґрунтовані та не підтверджені належними доказами, тому задоволенню не підлягають.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 185, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 30.10.24р.
Суддя Іванчук С.В.