вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
30 жовтня 2024 рокум. Кропивницький Справа № 912/2225/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К. (надалі - Суд), розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут»
про стягнення 6501151,94 грн,
за участю:
- секретаря судового засідання Рудченко І.О.;
- представника позивача - Руденка Т.В.,
03.09.2024 ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Кропивницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося із позовом до ТОВ «Світловодськпобут» про стягнення 6501151,94 грн за договором розподілу природного газу, з яких: 6063853,60 грн основної заборгованості, 283476,87 грн пені, 32058,90 грн річних та 121762,57 грн інфляційних.
У якості обґрунтування власної позиції ТОВ «Газорозподільні мережі України» вказало, що:
- у нього із ТОВ «Світловодськпобут» наявні договірні відносини щодо розподілу природного газу, які виникли на підставі поданої заяви-приєднання; виступаючи у якості оператора газорозподільної мережі за договором воно надавало послуги з розподілу природного газу та забезпечувало можливість цілодобового доступу до системи і передачі природного газу;
- на виконання умов договору за актами про надані послуги за березень-червень 2024 року воно надало ТОВ «Світловодськпобут» послуги відповідно до кожного з них на суму 1515963,340 грн (за березень 2024), 1515963,40 грн (за квітень 2024), 1515963,40 грн (за травень 2024) та 1515963,40 грн (за червень 2024), а всього на суму 6063853,60 грн;
- за умовами договору ТОВ «Світловодськпобут» зобов'язане сплачувати вартість наданих послуг, проте відповідні обов'язки не здійснило, у зв'язку з чим заборгувало 6063853,60 грн;
- через несвоєчасне виконання зобов'язань ТОВ «Світловодськпобут» повинно також сплатити 283476,87 грн пені, 32058,90 грн річних та 121762,57 грн інфляційних.
Ухвалою від 05.09.2024 Суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та установив сторонам строки для надання процесуальних заяв. У встановлені строки ТОВ «Світловодськпобут» відзив на позов не подало, хоча було обізнано про заявлений до нього позов та його судовий розгляд, що слідує з довідки про доставку ухвали про відкриття провадження до його електронного кабінету (а.с. 41) та довідки про доставку ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті (а.с. 44).
Підготовче засідання Суд провів 02.10.2024, а розгляд справи по суті - 30.10.2024. У судове засідання по розгляду справи по суті представник ТОВ «Світловодськпобут» не прибув, а тому справу Суд розглянув без його участі.
31.01.2023 ТОВ «Світловодськпобут» подало до ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Кропивницької філії заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (а.с. 7).
За твердженнями ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Кропивницької філії заява-приєднання була прийнята ним з огляду на положення статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим між сторонами виникли договірні правовідносини щодо розподілу природного газу. Безпосередньо умови договору передбачені Типовим договором розподілу природного газу.
Зокрема, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» № 2498 від 30.09.2015 затверджений відповідний Типовий договір.
Згідно з основними умовами Типового договору (а.с. 9-16):
- Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. (пункт 1.1.);
- за Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (пункт 2.1.);
- оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1.);
- величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ; Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу; місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. (пункт 6.3.);
- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 6.4.);
- оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ; остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 6.6.);
- Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (підпункт 1, пункту 7.4.);
- у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 8.2.).
Поряд з цим, відповідно до додатку № 6 до договору розподілу природного газу річна замовлена потужність на 2024 рік складає 10174251 куб. м, а місячна вартість послуги розподілу природного газу з 01.01.2024 - 1515963,41 грн (а.с. 8).
На виконання умов договору Сторони підписали акти про надані послуги з розподілу природного газу, а саме від 31.03.2024, 30.04.2024, 31.05.2024 та 30.06.2024. За змістом актів ТОВ «Газорозподільні мережі України» надало послуги ТОВ «Світловодськпобут» на загальну суму 6063853,60 грн, а саме за актом від 31.03.2024 на суму 1515963,40 грн (а.с. 17), від 30.04.2024 на суму 1515963,40 грн (а.с. 18), від 31.05.2024 на суму 1515963,40 грн (а.с. 19) та від 30.06.2024 на суму 1515963,40 грн (а.с. 20).
Крім цього, ТОВ «Газорозподільні мережі України» виставило ТОВ «Світловодськпобут» рахунки на оплату (розподіл газу) № 5313 від 02.04.2024 (а.с. 21), № 5860 від 18.04.2024 (а.с. 22), № 7580 від 17.05.2024 та № 9316 від 25.06.2024 (а.с. 24).
За обрахунками ТОВ «Газорозподільні мережі України», які підтверджені актом звірки взаємних розрахунків за період 01.03.2024 - 10.07.2024 (а.с. 25), ТОВ «Світловодськпобут» вартість наданих за вказаний період послуг не сплатило, у зв'язку з чим заборгованість склала станом на 10.07.2024 - 6063853,60 грн.
Відповідно до розрахунків ТОВ «Газорозподільні мережі України» у зв'язку з несвоєчасною та неповною оплатою наданих послуг нарахувало ТОВ «Світловодськпобут» 283476,87 грн пені, 32058,90 грн річних та 121762,57 грн інфляційних за кожним з місячних періодів заборгованості.
Щодо договору та договірних відносин
Частина 1 статті 173 Господарського кодексу України визначає, що зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання, визнається господарським зобов'язанням, а за змістом частини 2 цієї статті одним із видів господарського зобов'язання є майново-господарські зобов'язання.
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку; майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина 1 статті 179 ГК України встановлює, що майново-господарські зобов'язання виникають на підставі господарських договорів. При цьому у частинах 4 та 7 цієї ж статті вказано, що при укладенні господарського договору сторони можуть погоджувати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, примірного договору, типового договору (коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови); господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Отже, за законодавством допускається укладення господарського договору на підставі типового, без можливості відступу від його умов, і у такому разі між його сторонами виникають господарсько-договірні зобов'язання.
Правові засади функціонування ринку природного газу України визначені та регулюються положеннями Закону України «Про ринок природного газу». Зокрема, стаття 40 Закону урегульовує, що:
- розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами; за договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу (частина 1);
- типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором; договір розподілу природного газу є публічним (частина 2).
У свою чергу, за наведеними положеннями Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» № 2498 від 30.09.2015 за Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (пункт 2.1.).
Отож, згідно з наведеними правовими положеннями: учасники ринку природного газу провадять свою діяльність на договірних засадах шляхом обов'язкового укладення договору на підставі типового; розподіл природного газу є послугою, яка надається оператором ГРМ; обов'язком споживача за договором є сплата вартості послуг.
З огляду на вказане, з урахуванням змісту і умов договору, господарсько-договірних зобов'язань, які виникли між Сторонами, за своєю юридичною природою між ними укладений договір розподілу природного газу, який передбачає надання послуг, а тому його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Типовим договором розподілу природного газу.
Так, статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Загальноприйнятим у цивільному праві є виокремлення основної ознаки послуги - вона споживається у процесі вчинення певної дії, яка і складає послугу. Це означає, що послуга не матеріалізується.
Таким чином, за укладеним договором ТОВ «Газорозподільні мережі України» зобов'язалося у період дії договору надавати послугу з розподілу природного газу, а ТОВ «Світловодськпобут» - прийняти її та сплатити вартість у визначені розмір, строки та порядку. При цьому оплата здійснюється на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду, а остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
У справі Суд установив, що у межах наявних договірних відносин ТОВ «Газорозподільні мережі України» надало ТОВ «Світловодськпобут» у період з 01.03.2024 по 30.06.2024 послуги на загальну суму 6063853,60 грн, що підтверджується актами від 31.03.2024, 30.04.2024, 31.05.2024 та 30.06.2024 на суму 1515963,40 грн кожний.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов'язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов'язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.
Ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
У даному контексті Суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов'язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.
Отже, зобов'язання, які виникли між Сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна із сторін повинна була вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб'єктивної умови відповідальності.
Водночас, Суд не абсолютизує наведені принципи по відношенню до поведінки ТОВ «Світловодськпобут», оскільки вона може бути наслідком не тільки суб'єктивних, але і об'єктивних причин. Проте, з огляду на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України він повинен довести наявність відповідних причин.
На підставі викладеного Суд висновує, що ТОВ «Світловодськпобут» порушило взяті на себе зобов'язання та під час судового розгляду не довело зворотного.
Щодо пені
Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 283476,87 грн Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частина 1 статті 216 ГК України визначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме за частиною 3, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 8.2. Типового договору передбачена відповідальність у разі порушення ТОВ «Світловодськпобут» строків оплати, а саме він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Отже, установлена у договорі пеня: має певну мету - стимулювати ТОВ «Світловодськпобут» до виконання зобов'язання; за її допомогою забезпечуються права Товариства шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; вона стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, трансформуючись у міру цивільно-правової відповідальності.
Суд перевірив нараховану ТОВ «Газорозподільні мережі України» пеню за визначеними ним періодами за формулою: пеня = (заборгованість) х 2 х (ставка НБУ) : 366 (кількість днів у році) х (кількість прострочених днів) : 100:
за зобов'язаннями березня 2024 року:
- 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 2 х 14,5 (ставка НБУ у періоді з 10.04.2024 по 25.04.2024) : 366 днів х 16 днів : 100 = 19218,77 грн;
- 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 2 х 13,5 (ставка НБУ у періоді з 26.04.2024 по 13.06.2024) : 366 днів х 49 днів : 100 = 54798,35 грн;
- 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 2 х 13 (ставка НБУ у періоді з 14.06.2024 по 28.07.2024) : 366 днів х 45 днів : 100 = 48461,13 грн;
за зобов'язаннями квітня 2024 року:
- 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 2 х 13,5 (ставка НБУ у періоді з 10.05.2024 по 13.06.2024) : 366 днів х 35 днів : 100 = 39141,68 грн;
- 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 2 х 13 (ставка НБУ у періоді з 14.06.2024 по 28.07.2024) : 366 днів х 45 днів : 100 = 48461,13 грн;
за зобов'язаннями травня 2024 року:
- 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 2 х 13,5 (ставка НБУ у періоді з 10.06.2024 по 13.06.2024) : 366 днів х 4 дні : 100 = 4473,33 грн;
- 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 2 х 13 (ставка НБУ у періоді з 14.06.2024 по 28.07.2024) : 366 днів х 45 днів : 100 = 48461,13 грн;
за зобов'язаннями червня 2024 року:
- 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 2 х 13 (ставка НБУ у періоді з 10.07.2024 по 28.07.2024) : 366 днів х 19 днів : 100 = 20461,36 грн.
Таким чином, загальна сума пені за розрахунками складає 283476,87 грн, із розрахунку: 19218,77 грн + 54798,35 грн + 48461,13 грн + 39141,68 грн + 48461,13 грн + 4473,33 грн + 48461,13 грн + 20461,36 грн = 283476,87 грн.
Щодо річних та інфляційних
Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення 32058,90 грн річних та 121762,57 грн інфляційних, Суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу:
- не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті;
- за загальним правилом вони здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання;
- розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція;
- у розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд перевірив розрахунок річних за формулою: річні = (заборгованість) х 3 % х (кількість прострочених днів) : 366 (кількість днів у році) та зазначає, що він правильний виходячи із розрахунку:
за зобов'язаннями березня 2024 року:
- 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 3 % х 110 днів (у періоді з 10.04.2024 по 28.07.2024) : 366 днів = 13668,52 грн;
за зобов'язаннями квітня 2024 року:
- 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 3 % х 80 днів (у періоді з 10.05.2024 по 28.07.2024) : 366 днів = 9940,74 грн;
за зобов'язаннями травня 2024 року:
- 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 3 % х 49 днів (у періоді з 10.06.2024 по 28.07.2024) : 366 днів = 6088,71 грн;
за зобов'язаннями червня 2024 року:
- 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 3 % х 19 днів (у періоді з 10.06.2024 по 28.07.2024) : 366 днів = 2360,93 грн
Таким чином сума річних, заявлена ТОВ «Газорозподільні мережі України», є вірною і складає 32058,90 грн, як сума чисел 13668,52 грн + 9940,74 грн + 6088,71 грн + 2360,93 грн = 32058,90 грн.
Суд також здійснив розрахунок інфляційних за формулою: (сума заборгованості) х (індекс інфляції за період) - (сума заборгованості) = інфляційне збільшення:
- інфляційне збільшення на суму заборгованості 1515963,40 грн за період з 10.04.2024 по 28.07.2024 становить 45764,30 грн з розрахунку: 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 103,018826% (індекс інфляції за період квітень 2024 - липень 2024) - 1515963,40 грн (сума заборгованості) = 45764,30 грн;
- інфляційне збільшення на суму заборгованості 1515963,40 грн за період з 10.05.2024 по 28.07.2024 становить 42647,08 грн з розрахунку: 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 102,8132% (індекс інфляції за період травень 2024 - липень 2024) - 1515963,40 грн (сума заборгованості) = 42647,08 грн;
- інфляційне збільшення на суму заборгованості 1515963,40 грн за період з 10.06.2024 по 28.07.2024 становить 33351,19 грн з розрахунку: 1515963,40 грн (сума заборгованості) х 1,022% (індекс інфляції за період червень 2024 - липень 2024) - 1515963,40 грн (сума заборгованості) = 33351,19 грн.
Всього інфляційні становлять 121762,57 грн, з розрахунку 45764,30 грн + 42647,08 грн + 33351,19 грн = 121762,57 грн.
Таким чином суми річних, яка підлягає стягненню становить 32058,90 грн, а інфляційних - 121762,57 грн.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати ТОВ «Світловодськпобут» вартості наданих послуг, доведеністю ТОВ «Газорозподільні мережі України» власних вимог, позовні вимоги щодо стягнення 6063853,60 грн основної заборгованості, 283476,87 грн пені, 32058,90 грн річних та 121762,57 грн інфляційних.
Судовими витратами у справі є витрати Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на сплату судового збору у сумі 78013,83 грн відповідно до платіжної інструкції № 6354 від 02.09.2024, які на підставі положень статті 129 ГПК України з покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут».
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Григорія Сковороди, б. 2А; ідентифікаційний код 31678853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (25006, м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, 67; ідентифікаційний код 45068116) - 6063853,60 грн основної заборгованості, 283476,87 грн пені, 32058,90 грн річних, 121762,57 грн інфляційних та 78013,83 грн компенсації по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення Суд склав - 31.10.2024
Суддя М.К. Закурін
Копії рішення направити в електронній формі до електронних кабінетів ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Кропивницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та ТОВ "Світловодськпобут".