30.10.2024
Справа № 487/6256/24
Провадження № 2/696/296/24
30 жовтня 2024 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Білопольської Н.А.,
за участю секретаря Бондарь Д.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 819803929 від 31 грудня 2020 року у розмірі 78814 грн. 83 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн. та судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 819803929 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт товариства, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, й Паспортом споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, - прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ІПН, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Перед погодженням заявки на кредитування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2FY83, 31 грудня 2020 року о 16:57:23, що є підтвердженням підписання договору.
Відразу після зазначених відповідачем дій, 31 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 22000 гривень на його банківську Картку № НОМЕР_1 , що свідчить про прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. Інші умови договору залишились без змін.
31 грудня 2020 року між клієнтом і фактором укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте дата його укладення залишена 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01.
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
Відповідно до Реєстру боржників № 128 від 06 квітня 2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 54401 грн 98 коп.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.
В подальшому ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року включно, всі інші умови залишились без змін.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 78814 грн. 83 коп.
14 лютого 2022 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідного до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 14 лютого 2022 року до договору факторингу 14/02/2022-01 від 14 лютого 2022 року від ТОВ «ФК « Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 78814 грн. 83 коп.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором.
Таким чином, всупереч умовам вказаних кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов'язання після відступлення ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Юніт Капітал», ні на рахунки попередніх кредиторів, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2024 року цивільну справу № 487/6256/24 передано за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2024 року цивільну справу № 487/6256/24 передано до Кам'янського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 29 серпня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Тараненко А.І. у судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, відзиву на позовну заяву, а також заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надсилав.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, з огляду на те, що належним чином повідомлений відповідач повторно не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки, судом постановлено проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, наявні докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 31 грудня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заявка на отримання грошових коштів в кредит в сумі 22000 грн. (а.с. 38).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 819803929, згідно умов якого відповідач отримав кредит в сумі 22000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами кредитного договору (а.с. 31-35).
Згідно додатку № 1 до договору № 819803929 від 31 грудня 2020 року сторони погодили графік розрахунку, який підписаний відповідачем з одноразовим ідентифікатором (а.с. 36).
31 грудня 2020 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту до договору № 819803929 від 31 грудня 2020 року (а.с. 29-30).
Як вбачається із довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», позичальник ОСОБА_1 підписав договір одноразовим ідентифікатором MNV2FY83 31 грудня 2020 року о 16:56:37 (а.с. 37).
Із платіжного доручення № а50066с2-1b55-4015-946a-9a9e8889ffb4 від 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 22000 грн. на рахунок № 5168-74ХХ-ХХХХ-2796 (а.с. 50).
Відповідно до довідки № 06_1/2024 від 18 червня 2024 року, виданої АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що 31 грудня 2020 року на карту № НОМЕР_2 зараховані кошти в сумі 22000,00 грн. (а.с. 143-145).
Наказом директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 17/09-03 від 17 вересня 2019 року затверджено алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (а.с. 123-134, 139-142).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 819803929 по фізичній особі ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість за тілом кредиту становить 22000,00 грн., за відсотками - 36832,98 грн. (а.с. 67-69).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 2 8/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язався відступити ТОВ «Таліон Плюс» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та внести належну до сплати клієнту суму грошових коштів на умовах, визначених цим договором (а.с. 81-85).
28 листопада 2019 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, строк дії якого закінчується 31 грудня 2020 року (а.с. 52).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, де сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції (а.с. 57-63).
31 грудня 2021 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строк дії якого закінчується 31 грудня 2022 року (а.с. 53).
Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторони погодили форму реєстру прав вимоги (а.с. 64, 88).
Із додатку № 1 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року вбачається, що сторони погодили форму акту повернення права вимоги (а.с. 65-66).
Водночас із Реєстру прав вимоги № 128 від 06 квітня 2021 року вбачається, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 819803929 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 54401,98 грн., в тому числі: тіло кредиту - 19215,00 грн., заборгованість по процентам - 35186,98 грн. (а.с. 54-56).
05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язався відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти (а.с. 98-104).
Як вбачається із додатку № 1 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, затверджена форма реєстру прав вимоги (а.с. 104).
Згідно додатку № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року сторонами затверджено форму повідомлення боржника за кредитним договором (а.с. 105).
ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаток № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (а.с. 106).
Із додаткової угоди № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від 03 серпня 2021 року сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а.с. 70).
Як вбачається із додаткової угоди № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від 30 грудня 2022 року сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30 грудня 2024 року включно (а.с. 73).
Водночас із Реєстру прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 вбачається, що до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 819803929 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 78814,83 грн., з яких 19215,00 грн. - тіло кредиту, 59599,83 грн. - проценти за користування кредитом (а.с. 135-138).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» за кредитним договором № 819803929 по фізичній особі ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість за тілом кредиту становить 19215,00 грн., за відсотками - 59599, 83 грн. (а.с. 71-72).
14 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу № 14/02/2022-01, за умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а останній відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників (а.с. 107-112, 115-120).
Згідно додатку № 1 до договору факторингу № 14/02/2022-01 від 14 лютого 2022 року сторонами узгоджено форму Реєстру прав вимоги (а.с. 113-114, 121-122).
Водночас із Реєстру прав вимоги № 1 від 14 лютого 2022 вбачається, що до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 819803929 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 78814,83 грн., з яких 19215,00 грн. - тіло кредиту, 59599,83 грн.- проценти за користування кредитом (а.с. 78-80).
По виписці по особовому рахунку за кредитним договором № 819803929 від 31 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , 819803929 станом на 01 липня 2024 року заборгував 78814,83 грн. (а.с. 51).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за договором № 819803929 в розмірі 19215,00 грн.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Оскільки ТОВ «Юніт Капітал» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», відповідач взятих на себе зобов'язань по поверненню грошових коштів та сплаті процентів не виконав в строки, передбачені договорами, чим порушив вимоги договору, суд, оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, вважає необхідним позов в цій частині задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 819803929 від 31 грудня 2020 року в розмірі 19215,00 грн.
Позивачем, окрім суми стягнення за основним боргом, заявлена до стягнення сума заборгованості за відсотками.
В обґрунтування заявленого розміру відсотків до Договору факторингу № 14/02/2022-01 від 14 лютого 2022 року додано витяг з Реєстру боржників, де щодо відповідача зазначено суму заборгованості за Договором № 819803929 від 31 грудня 2020 року: за основним боргом - 19215, 00 грн., суму заборгованості за відсотками - 59599,83 грн., а всього - 78814,83 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12 викладено такий правовий висновок: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно до п. 1.2. Договору № 819803929 від 31 грудня 2020 року кредит надається строком на 29 днів від дати отримання кредиту. Як вбачається з матеріалів справи, встановлений договором строк на 29 днів позичальником не продовжувався.
Із платіжного доручення № а50066с2-1b55-4015-946a-9a9e8889ffb4 датою отримання ОСОБА_1 кредиту є 31 грудня 2020 року.
Відповідно до вищенаведених законодавчих приписів та правового висновку Великої Палати Верховного Суду розмір процентів за договором буде дорівнювати 12816,40 грн. (19215,00 грн. основного боргу х 29 днів дії договору х 2,30% процентної ставки за добу).
З урахуванням наведеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітла» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають до часткового задоволення.
Щодо стягнення з відповідача витрат в сумі 5000,00 грн. за надання правничої допомоги, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 17/06/24-02, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 74-76).
Відповідно до додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 17/0624-02 від 17 червня 2024 року затверджено протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 17/0624-02 від 17 червня 2024 року (а.с. 77).
Із додаткової угоди № 3 до договору про надання правничої допомоги № 17/0624-02 від 17 червня 2024 року клієнт доручив, а адвокатське бюро приймає на себе обов'язок надавати юридичну допомогу, в тому числі по ОСОБА_1 (а.с. 89-91).
Із акту прийому передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 17/0624-02 від 17 червня 2024 року) від 17 червня 2024 року, який підписаний сторонами договору, адвокатом наведено перелік виконаних робіт, з урахуванням витраченого часу на суму 5000,00 грн (а.с. 92).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим.
Тому, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, враховуючи обставини даної справи, позицію відповідача, співмірність заявлених витрат зі складністю справи та розумності їх розміру, суд дійшов висновку про зменшення заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат у розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягають частковому задоволенню, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, - 984,50 грн (32031,4 х 2422,4/78814,83).
На підставі ст.ст. 512, 626, 627, 1054, 1055, 1056-1, 1078, 1081 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 280-284, 289, 352 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», заборгованість за договором № 819803928 від 31 грудня 2020 року в розмірі 32031 (тридцять дві тисячі тридцять одну) грн. 40 (сорок) коп., з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 19215 (дев'ятнадцять тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 00 коп.; сума заборгованості за процентами - 12816 (дванадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 40 (сорок) коп.
Стягнути ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 984 (дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 50 (п'ятдесят) коп.
В решті позовних вимогТовариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», юридична адреса: вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс10, м. Київ, 01024, код в ЄДРПОУ: 43541163.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Н.А. Білопольська