Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/1584/24
Провадження№2/572/706/24
22 жовтня 2024 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області - одноособово суддя Довгий І.І.,
за участю секретаря судових засідань - Щерби А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу від 29 березня 2024 року виданого Сарненським районним судом Рівненської області №572/1226/24 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/4 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Позов обґрунтовує тим, що 29 березня 2024 року Сарненським районним судом Рівненської області винесено судовий наказ про стягнення з позивача на користь відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 22.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, на утриманні позивача перебуває ще двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 22.01.2020 року з позивача утримуються аліменти на користь ОСОБА_6 в розмірі по 40% всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, починаючи з моменту подачі заяви до суду, а саме з 10.12.2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Позивач вважає, що для забезпечення потреби на дитину ОСОБА_3 доцільним є зменшення розміру аліментів до 1/6 частки всіх доходів позивача, оскільки утримуванні аліменти загалом становлять більше 50% його заробітку що перевищує встановлену законом частку.
Представник позивача ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просить їх задовольнити.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову, оскільки в позивача ні матеріальний, ні сімейний стан, ні стан здоров'я в бік погіршення не змінився. ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає перша дружина з дітьми. Крім того, позивач також є власником земельної ділянки площею 0,0941 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). ОСОБА_1 на даний час перебуває на службі в лавах Збройних сил України, де отримує заробітну, а тому немає підстав для зменшення розміру аліментів.
Представник відповідача просить відмовити в позові у зв'язку з його безпідставністю та необгрунтованістю, врахувавши доводи відповідача, викладені нею у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 22.01.2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі по 40% всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини, починаючи з 10.12.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Судовим наказом від 26.03.2024 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22 березня 2024 року і до повноліття дитини.
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Згідно інформації з додатку «Реєстр нерухомості» №5004526110652 від 27.05.2024 року ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Інформацією з додатку «Реєстр нерухомості» від 27.05.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0941 га.
Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
У частині 1 ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1989 року та ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР від 27.02.1991 року, (надалі Конвенція про права дитини) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, на підтвердження своїх вимог щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що у нього на утриманні перебуває ще двоє дітей.
Вимога позивача про зменшення розміру аліментів є необґрунтованою. Так, суду не надано належних та допустимих доказів того, що із моменту постановлення судового рішення суттєво погіршився матеріальний стан позивача, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, позивачем не надано взагалі. Також, суд враховує, що визначений судовим рішенням розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства. Позивач є працездатною особою, має можливість заробляти на життя своєю працею, а зменшення розміру стягнутих аліментів негативно вплине на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам.
Аналогічні за змістом висновки містяться в постанові Верховного суду у справі №715/2073/20 від 28 травня 2021 року, у справі № 760/9783/18 від 03 червня 2020 року та №565/2071/19 від 16 вересня 2020 року.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано до суду належних та достатніх доказів погіршення його матеріального становища, сімейного стану чи стану його здоров'я або ж покращення матеріального становища, сімейного стану чи стану здоров'я одержувача аліментів. Отже, підстав для зменшення розміру аліментів немає.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи викладене та виходячи із принципу справедливості та розумності, закріпленого у ст. 3 ЦК України, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
В позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) про зменшення розміру аліментів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 22 жовтня 2024 року.
Суддя: