Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/3471/24
Проавдження№2/572/1067/24
22 жовтня 2024 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області - у складі судді Довгого І.І.,
за участю секретаря судових засідань - Щерби А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник ТОВ "Кредитсервіс" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов обґрунтує тим, що 30.11.2021 між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №211130-005, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 40000 грн. Позивач свої зобов'язання за Договорами виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти. Але відповідач свої зобов'язання не виконує належним чином, тому на 05.06.2024 утворилася заборгованість у розмірі 42147,80 грн., яку і просить стягнути, а також судові витрати у справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, на адресу суду надіслав заяву, відповідно до якої останній просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань, про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав.
За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами по справі, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.11.2021 між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №211130-005, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит в сумі 40000 грн. на строк 730 днів. Сума одноразової комісії складає 3000 грн., розмір процентної ставки 333,84% річних, 8,5% в місяць від початкової суми кредиту. Відповідач зобов'язувався здійснювати повернення кредиту шляхом сплати платежу в розмірі 5066,67 грн. щомісяця.
Даний Договір підписаний порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Згідно Довідки про укладення договору, ідентифікація клієнта здійснювалась в інформаційно-телекомунікаційній системі за допомогою одноразового ідентифікатора Z40724.
Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 та в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.
ТОВ «Кредитсервіс» свої зобов'язання перед відповідачем виконав, а саме перерахував ОСОБА_1 кошти в сумі 37000 грн. (з вирахування одноразової комісії у сумі 3000 грн.), що підтверджується платіжною інструкцією 2630 від 01.12.2021.
У виписці про рух коштів за рахунком відповідача, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що позичальник отримав кредитні кошти, а також сплачував суми на погашення кредиту
Згідно з поданим позивачем розрахунком станом на 05.06.2024 вбачається наявність заборгованості по договору в сумі 42147,80 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 35199,89 грн., заборгованість за процентами 6947,91 грн.
Відповідачу було надіслано вимогу в погашені заборгованості, що підтверджується листом від 04.07.2024 та списком згуртованих відправлень (рекомендованих листів) Однак така відповідачем виконана не була .
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядок, що встановлені договором.
Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Суд робить висновок, що між сторонами виникли правовідносини у зв'язку з укладенням 30.11.2021 кредитного договору. Згідно вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 40000 грн. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті. На підтвердження наявності заборгованості суду наданий розрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість за тілом кредиту складає за тілом кредиту 35199,89 грн., заборгованість за процентами 6947,91 грн.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Судом встановлено, що понесені ТОВ «Кредитсервіс» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правової допомоги від 25.01.2023; Актом приймання - передачі наданої правової допомоги від 01.12.2023; платіжною інструкцією від 05.01.2024.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 9422,40 грн. (сума судового збору 2422,40 грн. + 7000 грн. витрат на правову допомогу).
Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, а/с57, проспект Л. Каденбка, 23, код ЄДРПОУ 41125531) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» 42147 (сорок дві тисячі сто сорок сім) грн. 80 коп. заборгованості за кредитним договором №211130-005 від 30.11.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» 9422 (дев'ять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судових витрат.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 22 жовтня 2024 року.
Суддя: