Справа № 932/7708/24
Провадження № 3/932/3638/24
25 жовтня 2024 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Юдіна Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 117376 від 25.08.2024, 25.08.2024 близько 04 год 11 хв., за адресою м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 436 водій ОСОБА_1 керував авто Volkswagen bora НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку пройшов із застосуванням приладу “Драгер» ARHK0122, результат - 1.00 проміле. Так, ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Захисник - адвокат Присенко О.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у судовому засіданні підтримала доводи викладені в ньому та наполягала на закритті справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.
Адвокат зазначила, що відеозапис, який долучений до матеріалу про адміністративне правопорушення фактично не відповідає викладеному у протоколі. Оскільки відеозапис не фіксує перебування ОСОБА_1 за кермом зазначеного у протоколі автомобіля, також не фіксує переслідування та зупинку транспортного засобу, а починається з моменту огляду особистих речей останнього, що виключає об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення.
Оскільки працівниками поліції не було належним чином задокументовано та не доведено факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , яке слугувало підставою для проведення огляду на стан сп'яніння, то і всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними.
Адвокат Присенко О.Г. вказала, що з відеозапису взагалі не вбачається жодних ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , останній поводив себе виважено, ознаки на обличчі, порушення мови та поведінки, які б свідчили про те, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, об'єктивно відсутні.
Також, адвокат Присенко О.Г. заперечує проти наявного в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапису з бодікамери патрульної поліції, оскільки він не є безперервним, а тому не може слугувати об'єктивним доказом у справі.
Окрім того, у своєму клопотанні адвокат зазначила, що після проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу «Драгер», водій ОСОБА_1 виявив незгоду з результатами проведеного тесту, але працівниками поліції не було роз'яснено останньому його право на проходження медичного огляду у медичній установі у разі не згоди із результатами тесту «Драгер», чим було порушено порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також, адвокат Присенко О.Г. акцентувала увагу суду на тому, що ОСОБА_1 дев'ятнадцятирічного віку та два місяці тому отримав водійське посвідчення.
При прийнятті остаточного рішення у справі суд досліджує докази, які знаходяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол серії ЕПР1 № 117376 від 25.08.2024, в поясненнях у якому ОСОБА_1 погодився з інкримінованим йому адміністративним правопорушенням; відео з бодікамер патрульної поліції; тест “Drager» щодо ОСОБА_2 від 25.08.2024, результат - 1.00 ‰; акт огляду водія на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 від 25.08.2024, відповідно до якого останній погодився із результатами тесту “Drager» №3021; рапорт співробітника патрульної поліції; пояснення, які надала адвокат Присенко О.Г. у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Встановлені судом обставини виявленого правопорушення свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративногоправопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП, а її дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху, передбачених п. 2.9.а Правил дорожнього руху.
У своєму клопотанні адвокат зазначила, зокрема, що оскільки працівниками поліції не було належним чином задокументовано та не доведено факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , яке слугувало підставою для проведення огляду на стан сп'яніння, то і всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними.
Також, як вказала адвокат Присенко О.Г., з відеозапису не вбачається жодних ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , який поводив себе виважено, ознак на обличчі, порушення мови та поведінки, які б свідчили про те, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння об'єктивно не вбачається.
Відповідно до п. 2, 3 Глави І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота.
Однією з ознак на підставі якої було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_3 є саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, що об'єктивно неможливо встановити через перегляд відеозапису, на чому наполягає адвокат.
Також, підставою для зупинки ОСОБА_1 є факт керуванням ним транспортним засобом під час комендантської години, про що йому було повідомлено співробітником поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, зазначеною нормою Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена обов'язкова наявність відеозапису в додатках до протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому відсутня імперативність, яка б вказувала на необхідність безперервності відеозапису, який здійснював фіксування правопорушення.
Окрім того, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 підтвердив, що випив 1 літр пива, не заперечував проти результату тесту на алкогольне сп'яніння "Драгер» (відповідно до якого норма алкоголю в крові ОСОБА_1 була вище допустимої норми у 5 разів, про що йому було повідомлено співробітниками поліціями), що прямо йде в розріз із твердженням адвоката про те, що ОСОБА_1 виявив незгоду з результатами проведеного тесту на алкогольне сп'яніння та спростовується відеозаписом з бодікамер патрульних поліцейських, на які суд посилався вище.
Також, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та акта огляду водіяна стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 погодився із подіями, які були викладені працівниками поліціями в протоколі та результатами тесту на алкогольне сп'яніння “Драгер», що підтверджується його особистим підписом у кожному із зазначених документів.
Щодо тверджень адвоката про молодий вік ОСОБА_1 , відсутність досвіду поведінки в ситуаціях складення щодо нього протоколів, не виключає його вини у вчиненому та не виступає підставою для звільнення його від відповідальності. Те, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія декілька місяців тому, об'єктивно свідчить про свідоме нехтування особою наданим йому правом керувати джерелом підвищеної небезпеки.
З огляду на викладене, проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також особу яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Крім того, у відповідності до статті 40-1 КУпАП, частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому винесено постанову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 24, 27, 33, 36, 38, 130, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп .
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Н.М. Юдіна