24 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 340/3832/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 в адміністративній справі №340/3832/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року в адміністративній справі №340/3832/23 було скасовано та прийнято нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області по не нарахуванню та невиплаті компенсації витрат за винаймання житлового приміщення, понесених у зв'язку із відрядженням поліцейському сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського району відділу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старшому сержанту поліції ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити за рахунок державних асигнувань на користь поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського району відділу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 компенсацію витрат за винаймання житлового приміщення у зв'язку з відрядженням у розмірі 54000.00 грн.
Головним управління Національної поліції в Кіровоградській області було подано заяву про роз'яснення вищенаведеного судового рішення.
В наведеній заяві відповідач просив роз'яснити постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року в частині порядку виконання рішення суду, а саме:
- податки та збори необхідно утримати із суми 54000.00 грн. або необхідно виплатити вказану суму, а потім за рахунок коштів ГУНП в Кіровоградській області сплатити податки та збори;
- який порядок виконання судового рішення в разі неподання ОСОБА_1 належним чином оформленого звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом МФУ від 28.09.2015 року № 841 та Інструкції № 672.
Розглянувши вказану заяву, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необхідності її часткового задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, також, обов'язково, без відступлення від змісту рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Так, виходячи із системного тлумачення положень КАС України, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Що стосується поставленого відповідачем питання відносно того, чи податки та збори необхідно утримати із суми 54000 грн. або необхідно виплатити вказану суму, а потім за рахунок коштів ГУНП в Кіровоградській області сплатити податки та збори, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Згідно п. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу України, заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом;
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно п.п. 164.2.1 п. 164. 2 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно пп. "а" п.п. 164.2.17 Податкового кодексу України до оподатковуваного доходу платника податку включають дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах
Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Відповідно до п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.
Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.
До підтвердних документів належать:
транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);
документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;
документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;
документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;
інші документи, що засвідчують вартість витрат.
Так, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що сума визначена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року як компенсація витрат за винаймання житлового приміщення у зв'язку з відрядженням у розмірі 54000.00 грн. встановлена судом апеляційної інстанції на підставі поданих позивачем документів щодо понесених витрат та в силу приписів статті 121 КЗпП України має бути виплачена позивачу в повному обсязі.
Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне роз'яснити, що при виконанні постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року відповідач має здійснити позивачу виплату компенсації витрат за винаймання житлового приміщення у зв'язку з відрядженням у розмірі 54000.00 грн. у повному обсязі без відрахування з неї податків та зборів.
Відносно вимог відповідача про роз'яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року, в частині того, який порядок виконання судового рішення в разі неподання ОСОБА_1 належним чином оформленого звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом МФУ від 28.09.2015 року № 841 та Інструкції № 672, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Як видно з заяви відповідача про роз'яснення судового рішення, останній зазначив, що відповідно до листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Кіровоградській області від 20.08.2024 № 1701/28/01/2024 встановлено, що для виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 потрібно подання ОСОБА_1 належним чином оформленого звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом МФУ від 28.09.2015 року №841.
Крім того, відповідач зазначив, що суд вийшов за межі своїх повноважень дійшовши до висновку - зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 54 000 грн. Дані висновки порушують дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Так, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Як слідує зі змісту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року, останньою було зобов'язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити за рахунок державних асигнувань на користь поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського району відділу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 компенсацію витрат за винаймання житлового приміщення у зв'язку з відрядженням у розмірі 54000.00 грн.
Відтак, обов'язок відповідача по виплаті позивачу компенсації витрат за винаймання житлового приміщення у зв'язку з відрядженням у розмірі 54000.00 грн. виник у відповідача в силу рішення суду, яке набрало законної сили і не потребує додаткових підстав.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необхідності часткового задоволення заяви відповідача про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст. 254 КАС України суд, -
Заяву Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення - задовольнити частково.
Роз'яснити, що при виконанні постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області має здійснити ОСОБА_1 виплату компенсації витрат за винаймання житлового приміщення у зв'язку з відрядженням у розмірі 54000.00 грн. в повному обсязі без відрахування з цієї суми податків та зборів.
В задоволенні решти заяви Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, визначених ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя Д.В. Чепурнов