31 жовтня 2024 р.Справа № 524/7983/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про витребування доказів у справі за апеляційною скаргою поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Нечитайло Олени Олександрівни на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2024 по справі № 524/7983/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції , поліцейського взводу № 1 роти № 4 УПП батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області Нечитайло Олени Олександрівни
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Нечитайло Олени Олександрівни на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.09.2024 по справі № 524/7983/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Нечитайло Олени Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та призначено до апеляційного розгляду на 31.10.2024 о 11:30 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 1.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування доказів по справі з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення до суду з даним позовом слугувала, зокрема, незгода позивача зі складеною відносно неї постановою серії ЕНА № 2620227, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за порушення пункту 11.5 Правил дорожнього руху України (порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку).
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (частина 1 статті 247 КУпАП).
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Для забезпечення публічної безпеки і порядку поліція може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху (ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію»).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
За приписами пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: як зокрема порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.
Згідно з пунктами 1-4 Положення про Департамент патрульної поліції, затверджений Наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 73 ДПП є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку.
Повне найменування - Департамент патрульної поліції, скорочена назва - ДПП.
Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції (далі - підрозділи Департаменту патрульної поліції).
Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що в якості відповідачів у справі позивачем визначено як Департамент патрульної поліції Національної поліції України, так і поліцейського взводу № 1 роти № 4 УПП батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області Нечитайло Олену Олександрівну, яка безпосередньо складала спірну постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З цього приводу слід зазначити, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори чи управління, які є структурними підрозділами відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, а саме Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до частини 3 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Колегія суддів зазначає, що оскільки Управління патрульної поліції у м. Кременчук Полтавської області, співробітником якого є ОСОБА_2 відповідно до статті 43 КАС України не окрема юридична особа, а територіальний (структурний) підрозділ ДПП, належним відповідачем, рішення якого оскаржує позивач, у даній справі є саме Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
Водночас, Департаментом патрульної поліції не надано до матеріалів справи доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до частин 1, 4 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене , з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи і з'ясування всіх обставин, які підлягають встановленню, колегія суддів вважає за необхідне витребувати від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України докази вчинення 17.07.2024 ОСОБА_1 порушення пункту 11.5 ПДР під час керування транспортним засобом КІА К5, номерний знак НОМЕР_1 , а саме, відеозаписи з відеореєстратора, встановленого у патрульному автомобілі, та з боді-камери поліцейського взводу № 1 роти № 4 УПП батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області Нечитайло Олени Олександрівни, зокрема, зазначений у постанові відеозапис "Відео 311792" з камери "476258".
При цьому, колегія суддів роз'яснює, що за змістом статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Ці положення також відображені у статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", із уточненням кола осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, та статтях 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказана ухвала про витребування доказів набирає законної сили з моменту її прийняття.
За приписами статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В свою чергу розгляд адміністративної справи у розумний строк та своєчасне виконання рішення суду є запорукою ефективності правосуддя. Це відображено, зокрема, і в рішеннях Європейського суду з прав людини, що після ратифікації Україною Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод стали частиною національного законодавства. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 Конвенції стороні на судовому етапі, втрачають сенс (справа Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року).
Так, колегія суддів, з метою уникнення затягування судового розгляду справи та вирішення спору по суті, наголошує на необхідності належного виконання вимог ухвали суду про витребування доказів по справі, необхідних для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню тягне за собою відповідальність, передбачену Кримінальним кодексом України.
Керуючись ст.ст. ч. 4 ст. 9, ст. 77, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
Витребувати від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України докази вчинення 17.07.2024 ОСОБА_1 порушення пункту 11.5 ПДР під час керування транспортним засобом КІА К5, номерний знак НОМЕР_1 , а саме, відеозаписи з відеореєстратора, встановленого у патрульному автомобілі, та з боді-камери поліцейського взводу № 1 роти № 4 УПП батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області Нечитайло Олени Олександрівни, зокрема, зазначений у постанові відеозапис "Відео 311792" з камери "476258".
Вищезазначені докази надати до суду до 04.11.2024.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Жигилій С.П. Русанова В.Б.